Рішення № 88904852, 23.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2020Справа № 910/677/20

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

(08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7; ідентифікаційний код: 20572069)

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина"

(04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7; ідентифікаційний код: 22838502)

про стягнення 27 792,89 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" (далі - відповідач) про стягнення 27 792,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем за Додатком В2.0/02.1-14/1-08 від 30.11.2018 до Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) - "Послуги з де/анти-айсингу та контролю виконання де/анти-айсингу" (далі - Додаток), у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 27 168,50 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 561,95 грн пені та 62,44 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

24.01.2020 (у встановлений судом строк) до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача (ідентифікаційний код 22838502) є: 04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7.

На зазначену адресу судом відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 29.01.2020 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

03.02.2020 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 31.01.2020 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали суду від 29.01.2020).

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. у період з 18.03.2020 по 03.04.2020 та з 06.04.2020 по 22.04.2020 у відпустці, суд здійснює розгляд справи в перший робочий день після виходу з відпустки - 23.04.2020.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

30.11.2018 між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - обслуговуюча компанія, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Буковина" (далі - перевізник, відповідач) було укладено Додаток В2.0/02.1-14/1-08 до Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) - "Послуги з де/анти-айсингу та контролю виконання де/анти-айсингу" (далі - Додаток), згідно з преамбулою до якого його складено у відповідності до спрощеної процедури, де сторони погоджуються про те, що умови Основної угоди та Додатку А до СУНО від січня 2013, опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, ніби ці умови були повністю повторені в цьому документі. Підписавши цей Додаток В, сторони підтверджують, що вони ознайомлені із зазначеною вище Основною угодою та Додатком А.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 параграфу 1 Додатка для разового наземного обслуговування, що складається з прибуття та подальшого відправлення того самого літака у встановлений час, обслуговуюча компанія надає такі, зазначені в Додатку А, послуги, а саме: Послуги з де/анти-айсингу: Розділ 3. Послуги на пероні 3.16.4 (а), 3.16.5, 3.16.6, 3.16.7 (далі - послуги).

За умовами підпункту 1.1.2 пункту 1.1 параграфу 1 Додатка ціна за обслуговування по вищевказаним послугам у пункті 1.1.1 пункту 1.1 параграфу 1 Додатка становить 108,50 грн (без урахування ПДВ) за один літр фактично використаної рідини ТИП-2.

Згідно з пунктом 2.1 параграфу 2 Додатка перевізник здійснює попередню оплату за послуги згідно підпункту 1.1.1 пункту 1.1 параграфу 1 Додатка в розмірі не менше передбачуваної вартості обслуговування запланованих перевізником рейсів на кожну декаду (до останнього числа місяця, до 10 числа, до 20 числа кожного місяця).

В п. 2.3 параграфу 2 Додатка сторони домовились, що на третій календарний день після закінчення кожної декади, перевізник самостійно отримує в бухгалтерії Обслуговуючої компанії рахунки-фактури (далі - рахунки) за надані протягом декади послуги. Якщо після отримання рахунку перевізник виявить заборгованість перед Обслуговуючою компанією, то перевізник перераховує борг на поточний рахунок Обслуговуючої компанії протягом 5 календарних днів з дня отримання рахунку за кожну декаду.

У відповідності до п. 2.4 параграфу 2 Додатка рахунки виставляються на основі видаткового ордеру, який підписується належним чином уповноваженими особами, про що сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують видаткові ордери.

Згідно з п. 2.5 параграфу 2 Додатка разом з рахунком перевізник отримує складений Обслуговуючою компанією Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - Акт). Підписаний Акт перевізник зобов`язаний повернути до Обслуговуючої компанії протягом 5-ти календарних днів з дати отримання Акту. Якщо протягом 5-ти днів Акт не буде повернутий до Обслуговуючої компанії, Акт вважається підписаним сторонами, а відмови, направлені перевізником з порушенням 5-денного строку, не будуть прийматися Обслуговуючою компанією для розгляду. Акти підписуються належним чином уповноваженими особами, про що сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують Акти.

Цей Додаток є чинним по 31 грудня 2019 (включно). Сторони домовились, що у випадку, якщо будь-яка із сторін не повідомила про припинення Додатку іншу сторону не менш ніж за 60 календарних днів до закінчення терміну дії Додатку, Додаток кожен раз пролонгується на кожний наступний календарний рік (пункти 6.1, 6.2 параграфу 6 Додатка).

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує на те, що оскільки жодна із сторін не повідомляла іншу сторону про припинення дії Додатку, Додаток є чинним до 31.12.2020 (включно).

За твердженнями позивача, на виконання взятих на себе зобов`язань позивачем у грудні 2019 були надані відповідачу визначені умовами Додатку послуги, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень видатковими ордерами для обліку витрат протикригової рідини № 000027 від 08.12.2019 та № 000052 від 08.12.2019.

Згідно з наданим позивачем звітом по використанню ді/анти-айсінгової рідини ТИП-2 на рейсах BKV - BUKOVINA в ДП «МА «Бориспіль» за 08.12.19 - 12.12.19 всього було використано 251 л рідини на суму 27 168,50 грн.

В порядку та на умовах, визначених Додатком, позивачем було складено та підписано Акт приймання-здачі виконаних послуг згідно з договором В2.0/02.1-14/1-08 від 30.11.2018 та рахунок-фактуру № 173/1201 від 13.12.2019 за надані послуги 08.12.2019 - 12.12.2019 згідно з договором В2.0/02.1-14/1-08 від 30.11.2018 на суму 27 168,50 грн, які, як зазначає позивач, 13.12.2019 були надіслані на електронну адресу відповідача та фактично отримані відповідачем 23.12.2019, про що свідчить наявний у матеріалах справи реєстр виданих/отриманих оригіналів документів за період надання послуг з 01.12.2019 по 19.12.2019.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 27 168,50 грн основного боргу, 561,95 грн пені та 62,44 грн 3 % річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Додаток є належною підставою, у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суд встановив факт надання позивачем передбачених Додатком послуг на суму 27 168,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових ордерів для обліку витрат протикригової рідини № 000027 від 08.12.2019 та № 000052 від 08.12.2019, Акту приймання-здачі виконаних послуг згідно з договором В2.0/02.1-14/1-08 від 30.11.2018 та рахунку-фактури № 173/1201 від 13.12.2019 за надані послуги 08.12.2019 - 12.12.2019 згідно з договором В2.0/02.1-14/1-08 від 30.11.2018.

Факт надання позивачем послуг на суму 27 168,50 грн відповідачем не заперечується, доказів на підтвердження пред`явлення відповідачем будь-яких зауважень щодо обсягу та якості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять і в силу положень п. 2.5 параграфу 2 Додатка Акт приймання-здачі виконаних послуг згідно з договором В2.0/02.1-14/1-08 від 30.11.2018 вважається підписаним сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пункту 2.1 параграфу 2 Додатка, обов`язок відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг мав бути виконаний на умовах попередньої оплати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Додатком є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем за Додатком підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27 168,50 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 561,95 грн пені та 62,44 грн 3 % річних.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.6 параграфу 2 Додатка при несвоєчасній сплаті рахунків за надані послуги Обслуговуюча компанія нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені за заявлений ним період, суд встановив, що розмір пені, розрахований позивачем не перевищує розміру пені, розрахованого судом, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 561,95 грн пені є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді, зокрема, 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці нарахування здійснюються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3 % річних, суд встановив, що він є арифметично правильним, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 62,44 грн 3 % річних також визнається судом обґрунтованою.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 27 168,50 грн основного боргу, 561,95 грн пені та 62,44 грн 3 % річних.

Судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7; ідентифікаційний код: 22838502) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7; ідентифікаційний код: 20572069) 27 168 (двадцять сім тисяч сто шістдесят вісім) грн 50 коп. основного боргу, 561 (п`ятсот шістдесят одну) грн 95 коп. пені, 62 (шістдесят дві) грн 44 коп. 3 % річних та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» та підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.04.2020.

Суддя Нечай О.В.