Ухвала суду № 88901963, 23.04.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1283/20

Номер провадження 1-кс/623/395/2020

УХВАЛА

іменем України

23 квітня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді: Винниченка П.П.,

за участю секретаря: Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора: Гузенко І.О.,

слідчого: Смірнова Ю.В.,

захисника: Кузнєцова О.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі заяву про відвід судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П. у справі № 623/1283/20, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П. знаходиться наглядове провадження до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню№ 12020220320000310 від 08.04.2020 стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

23 квітня 2020 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшла заява від підозрюваного ОСОБА_1 про відвід судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П.

В обґрунтування заяви підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що в нього є сумніви стосовно неупередженості судді ОСОБА_2 , мотивуючи це тим, що суддя ОСОБА_3 .П. був головуючим суддею у попередніх судових справах відносно нього з 2016 року по 2018 рік, але оскільки ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому злочинах не визнавав, з боку судді ОСОБА_2 було предвзяте ставлення до нього, а саме: під час судового розгляду справ суддя ОСОБА_2 не приймав до уваги клопотання, покази та заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з цим у підозрюваного ОСОБА_1 виникла повна недовіра до судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Кузнєцов О.О. в судовому засіданні підтримали заяву про відвід судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П. та просили задовольнити.

Прокурор та слідчий заперечували проти відводу судді та вважали його безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до положень ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 pоку беручи до уваги Загальну декларацію з прав людини, в якій визнається як основоположний принцип надання в рівній мірі кожній особі права на розгляд її справи, що пов`язана зі встановленням її прав та обов`язків, а також з питанням її винуватості у скоєнні кримінального злочину, незалежним судом, на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку, беручи до уваги те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві, нижченаведені принципи мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів. Крім того, вони покликані сприяти кращому розумінню та підтримці здійснення правосуддя з боку представників виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому.

В силу змісту ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 75 КПК України обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні включають в себе в тому числі й наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до п.1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, загроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно з ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків,

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Враховуючи викладене, слід відмітити, що зазначені причини заявленого відводу ніяким чином не пов`язані з порушенням Європейської Конвенції з прав людини та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому не можуть викликати сумнів в неупередженості судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_2 .

Аналіз наведених норм права, міжнародних стандартів, судової практики, яка є джерелом права та співставлення їх з встановленими обставинами, посиланнями та твердженнями підозрюваного, викладеними у заяві про відвід, дають підстави вважати, що доводи підозрюваного не доводять наявність упередженості судді у кримінальному провадженні. Оцінка певних процесуальних дій та рішень судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П. може бути надана виключно у встановленому процесуальному порядку судом вищої інстанції, що може в подальшому привести до скасування судового рішення судами апеляційної або касаційної інстанцій та/або розгляду дисциплінарних питань.

Однак, сама по собі незгода підозрюваного ОСОБА_1 з прийнятими судовими рішеннями судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської Одарюка М.П. не є самостійною підставою для відводу останнього, в розумінні ст.75 КПК України та практики ЄСПЛ.

Керуючись п.1.1 Бангалорських принципів, ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви підозрюваного ОСОБА_1 про відвід судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П. у справі 623/1283/20 - відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя П. П. Винниченко