Ухвала суду № 88901565, 15.04.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/2336/2020

Справа № 428/2903/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Комплєктової Т.О., за участю секретаря судового засідання Кожем`яки А.В., слідчого Бєляк В.О., прокурора Ісмаілова Е.Н., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Нагорнюка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Нагорнюка Дениса Вікторовича про зміну запобіжного заходу, подане в порядку ст. 201 КПК України, в рамках кримінального провадження, внесеного 01.04.2020 до ЄРДР за № 12020130000000104, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Петрівка, м. Дзержинська, Донецької області, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, середню освіту, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2020 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання захисника Нагорнюка Дениса Вікторовича про зміну запобіжного заходу, подане в порядку ст. 201 КПК України, в рамках кримінального провадження, внесеного 01.04.2020 до ЄРДР за № 12020130000000104, у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання захисник посилається на те, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.04.2020 року було задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Сторона захисту вважає, зазначений запобіжний захід занадто суворим, у сторони захисту не було змоги вчасно зібрати матеріали, які характеризують особу підозрюваного та в основу винесеної ухвали фактично були покладені лише відомості про вчинення злочину, при цьому ОСОБА_1 є фінансово неспроможним сплатити заставу, так як немає доходу. Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини. Так, повідомлена 02.04.2020 р. підозра ОСОБА_1 ґрунтується на його викривальних свідченнях та протоколі огляду від 01.04.2020 p., у ході якого останній вказав на місце знаходження зброї. З аналізу практики за ч. 2 ст. 260 КК України вбачається, що у більшості випадків до засуджених застосовується звільнення від відбування покарання з випробуванням, більш того ОСОБА_2 - керівник незаконного збройного формування, у складі якого брав участь підозрюваний, був засуджений 26.12.2019 р. Лисичанським міським судом Луганської області до покарання у виді арешту строком три місяці без конфіскації майна, при цьому ОСОБА_1 повністю визнає свою провину, надав викривальні свідчення відносно себе, щиро розкаявся та активно співпрацює зі слідством. Вік та стан здоров`я ОСОБА_1 не свідчать про можливість обрання менш суворого запобіжного заходу, однак з 12 березня до 24 квітня 2020 р. на усій території України установлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» від 11.03.2020р. № 211) з метою недопущення розповсюдження коронавірусу СОVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я. Із цього приводу Міністром юстиції направлені заходи щодо зменшення кількості людей, які направляються у слідчі ізолятори, а тому, сторона захисту вважає, дану ситуацію додатковим аргументом для зміни запобіжного заходу. Підозрюваний має постійне місце мешкання, одружений, має двох неповнолітніх дітей, доглядає та утримує матір похилого віку, тобто у останнього міцні соціальні зв`язки. Крім того, підозрюваний не має офіційного працевлаштування, однак займається у приватному порядку дрібним ремонтом та будівельними роботами для утримання великої родини і матері. Також, підозрюваний має позитивну громадську характеристику, за останнім місцем роботи, де він працював з 2002 р. до 2014 р. зарекомендував себе позитивно, є віруючою людиною, постійно відвідує церковні служби. До того ж, підозрюваний не має офіційного постійного доходу, але згідно кількості осіб в сім`ї (дружина, троє дітей) та довідки про доходи дружини, його сім`я має дохід менше мінімального прожиткового мінімуму). Крім того, підозрюваний раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, з 03.04.2020 p. - моменту обрання запобіжного заходу дотримується усіх вимог, при отриманні від слідчого клопотання про застосування запобіжного заходу добровільно прибув до суду, у розшуку не перебував). Також, підозрюваний не притягується до кримінальної відповідальності у вчиненні іншого кримінального правопорушення, більш того проходить свідком у інших кримінальних справах, де дає викривальні свідчення. Відповідно до повідомлення про підозру відсутні тяжкі наслідки скоєного кримінального правопорушення, майнова шкода відсутня. На думку сторони захисту, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Щодо ризику втечі та переховування враховуючи тяжкість покарання, то у більшості випадків до засуджених за ч. 2 ст. 260 КК України застосовується звільнення від відбування покарання з випробуванням, при цьому ОСОБА_1 повністю визнає свою провину, надав викривальні свідчення відносно себе, щиро розкаявся та активно співпрацює зі слідством. Тому такий ризик об`єктивно не існує. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, то підстав вважати, що ОСОБА_1 буде робити спроби впливати на них немає, так ж свідки не перебувають у будь-якій залежності від підозрюваного, не є його підлеглими або друзями, що виключає можливість впливу на них шляхом погроз або дружніх умовлянь. Щодо суспільної небезпеки злочину, сторона захисту вважає, що добровільний вихід із незаконного збройного формування, незначний час участі у цьому формуванні, повернення до сім`ї та проживання за місцем своєї реєстрації з того часу, відсутність контактів та зустрічей з колишніми учасниками НЗФ, добровільна видача зброї, активне співпрацювання зі слідством, відсутність тяжких наслідків скоєного кримінального правопорушення та майнової шкоди свідчать про переосмислення та каяття ОСОБА_1 у вчиненому. Разом з тим, слідчим суддею обрано альтернативний запобіжний захід відносно підозрюваного у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак, розмір застави у сумі 42 040 грн. є завідомо непомірним для підозрюваного, оскільки він не має офіційного постійного доходу, при цьому, згідно кількості осіб в сім`ї (дружина, троє дітей) та довідки про доходи дружини, його сім`я має дохід менше мінімального прожиткового мінімуму. Все це свідчить про фактичну без альтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 . На підставі викладеного, захисник просить змінити підозрюваному ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт.

В судовому засіданні захисник Нагорнюк Д.В. підтримав клопотання підтвердив доводи, викладені в ньому та пояснив, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.04.2020 року до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яка не була оскаржена стороною захисту до апеляційної інстанції, оскільки на це не було часу. Під час поставлення слідчим суддею вказаною ухвали не було враховано документи, на підтвердження матеріального стану підозрюваного та його родини, оскільки сторона обвинувачення не була зацікавлена у зборі доказів на підтвердження характеризуючи даних підозрюваного. Крім того, слідчим суддею не було враховано, що у зв`язку з епідеміологічною ситуацією, через захворювання на СОVID-19 та оголошений карантин та Міністром юстиції надано розпорядження вжити заходи щодо зменшення осіб у слідчих ізолятором. Дружина підозрюваного дійсно працює медичною сестрою у закладі охорони здоров`я у м. Костянтинівка, проте у зазначеному населеному пункті на теперішній час не зафіксовано жодного випадку захворювання на СОVID-19. Крім того, на його думку, на даний час зменшився ризик у вигляді переховування від органів досудового слідства та суду, оскільки підозрюваний на даний час об`єктивно оцінює тяжкість покарання та він роз`яснив підозрюваному, що на даний час судами за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, в більшості випадків, призначається покарання не пов`язане з позбавленням волі, у зв`язку з чим, ставлення підозрюваного до тяжкості покарання, змінилося та ризик зменшився.

При цьому, встановлений ухвалою слідчого судді від 03.04.2020 року, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, незважаючи на те, що він визначений у мінімальному розмірі, є не підйомним для підозрюваного та його родини, враховуючи їх дохід. Крім того, підозрюваний є віруючою людиною, відвідує церкву. Особисто він здійснює його захист на добровільних началах. Просив задовольнити клопотання та змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який – домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який – домашній.

Слідчий Бєляк В.О. в судовому засіданні просила відмовити у задоволення клопотання та пояснила, що на даний час досудове розслідування перебуває в активній фазі, напередодні було проведено психіатричну експертизу підозрюваному, а в подальшому заплановано проведення слідчих дій. Згідно даних МОЗ на теперішній час у Старобільському СІЗО відсутні зафіксовані випадки захворювання на СОVID-19.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, та пояснив, що на даний час не змінилися жодні обставини з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідності до ст. 201 КПК України, клопотання про зміну запобіжного заходу має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції, якого здійснюється досудове розслідування – підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених в провадженні ризиків, що пов`язано з плином досудового розслідування.

Як встановленого із поданого клопотання та пояснень сторони захисту у судовому засіданні, захисник просить змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, з огляду зменшення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, документально підтверджених даних, що характеризують особу підозрюваного та його майновий стан, а також встановлення карантину на всій території України з метою недопущення розповсюдження захворювання на СОVID-19.

При цьому, слідчий суддя враховує, що вирішення питання зміни запобіжного заходу на більш м`який, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі тверджень сторони захисту про відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для зміни запобіжного заходу.

Проте, на думку слідчого судді, доводи захисника відносно того, що встановлений ухвалою слідчого судді від 03.04.2020 року ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зменшився, оскільки він роз`яснив підозрюваному, що на даний час судами за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, в більшості випадків, призначається покарання не пов`язане з позбавленням волі та ставлення підозрюваного до тяжкості покарання змінилося, не заслуговують на увагу, оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 260 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна.

Дані, які характеризують особу підозрюваного, його сімейний, матеріальний стан, наявність постійного місця проживання, спосіб життя, наявність утриманців, стан здоров`я були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання.

Оцінюючи посилання захисника, як на підставу для зміни запобіжного заходу прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVІD-19, спричиненої короновірусом SARS-COV-2», згідно якої запроваджені міри по боротьбі з короновірусом в Україні, слідчий суддя виходить з того, що сам по собі режим карантину не здатний гарантувати належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігти ризикам, які були встановлені ухвалою слідчого судді від 03.04.2020 року. Під час карантину дійсно діють певні обмеження, зокрема щодо відвідування певних місць тощо, проте вказані обмеження розраховані на добросовісну поведінку осіб.

Доводи захисника відносно того, що Міністром юстиції направлені заходи щодо зменшення кількості людей направлених в СІЗО, слідчим суддею не можуть бути визнані такими, що свідчать про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки чинним законодавством України передбачено обов`язок надання особам медичної допомоги в умовах СІЗО. Крім того, на даний час у Державній установі «Старобільський слідчий ізолятор» не зафіксовано жодного випадку захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVІD-19.

Доводи захисника щодо характеристики обвинуваченого судом також не можуть бути визнані такими, що свідчать про зменшення ризиків, оскільки вказані обставини вже оцінювались судом під час застосування запобіжного заходу.

Щодо доводів захисника про непомірність розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів, встановленої ухвалою від 03.04.2020 року, слідчий суддя зазначає, що з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення та його тяжкості, особи підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, саме встановлена судом сума, як застава, здатна забезпечити запобіганню встановлених ризиків. При цьому, слідчий суддя зазначає, що розмір застави підозрюваному визначено у мінімальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України.

Таким чином, підозрюваним та його захисником не надано належних обґрунтувань та доказів, які б спростовували висновки слідчого судді встановлені ухвалою від 03.04.2020 року при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_1 оголошено про підозру, дані про його особу та наявність ризиків, відповідно до ст. ст. 177, 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки підстави запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Застосований запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_1 відповідає підставам і меті запобіжного заходу. Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом переховування від органів досудового розслідування, прокуратури та суду та впливу свідків. Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, та виключають можливість зміни міри запобіжного заходу підозрюваному на більш м`який.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Нагорнюка Д.В. в межах кримінального провадження № 12020130000000104, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

Керуючись ст. 7, 110, 201, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Нагорнюка Дениса Вікторовича про зміну запобіжного заходу, в рамках кримінального провадження, внесеного 01.04.2020 до ЄРДР за № 12020130000000104, у відношенні ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова