Ухвала суду № 88899868, 23.04.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 203/14/20

У Х В А Л А

23 квітня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Водоп`янової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040030002696 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Марченко С.А.,

захисника Гусєва І.І.

потерпілий ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні захисник адвокат Гусєв І.І. заперечував проти продовження своєму підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив суд обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 просив суд зменшити розмір застави визначений Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська до суми заявленої матеріальної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала думку прокурора щодо продовження обраного запобіжного заходу.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, потерпілого приходить до наступного висновку.

Стаття 199 КПК України визначає порядок продовження строку тримання під вартою, крім підстав передбачених у статті 184 КПК України, суддя повинен дослідити обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у Кодексі передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ст.ст. 131, 176, 183 КПК України).

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним з обмеженням конституційного права особи на свободу, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що існує достатньо підстав вважати, що опинившись на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, адже у нього відсутні міцні соціальні зв`язки та існує обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень, за які законом у разі доведення його вини може бути призначено максимальне покарання до семи років позбавлення волі, він може переховуватися від суду, вчинити новий злочин, відсутні докази на підтвердження наявності в нього стійких соціальних зв`язків, які стримували би його від намірів переховуватися від суду, оскільки він неодружений та не працевлаштований, раніше судимий, зазначений злочин останнім було вчинено в період іспитового строку, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити новий злочин.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що існують обґрунтовані підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та на думку суду вказані вище обставини є підтвердженням того, що останній може вжити заходи, аби уникнути суду, існують обґрунтовані ризики, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави для продовження саме такого запобіжного заходу та унеможливлюють застосування більш м`якого.

Ризики, які враховувалися ОСОБА_1 при обранні йому запобіжного заходу на теперішній час не змінилися, перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, вчинити інші злочини.

Крім того, встановлено, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2019 року ОСОБА_1 обраний запобіжний захід вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів, а саме, 140960 грн.

Враховуючи, що суд розглядає справу в межах пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого ОСОБА_1 обвинувачується у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, вчинив даний злочин в період іспитового строку, матеріальна шкода за цивільним позовом не відшкодована, тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зменшення застави, визначеної Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню, оскільки є невмотивованим та необґрунтованим.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 217, 315-317, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 24-00 години 20 червня 2020 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Гусєва І.І. та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо заміни запобіжного заходу – відмовити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зменшення розміру застави, визначеної Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя К.О. Скрипник