Ухвала суду № 88899812, 21.04.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2348/18

Провадження № 1-кп/204/89/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

секретаря судового засідання: Дубової О.Д.,

розглянувши в судовому засіданні м. Дніпро обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12014040650001291 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та № 12018040000000290 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-

за участю: прокурора: Красивіна В.Г., захисників Ковальчука В.М., Волок Ю.В., потерпілого ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває дане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Красивін В.Г. заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання вказав, що на цей час триває стадія судового розгляду вказаного кримінального провадження. Однак, встановлено, що ОСОБА_5 систематично порушує вимоги щодо належної процесуальної поведінки під час судового розгляду вказаного кримінального провадження шляхом нез`явлення в судові засідання, про які йому достеменно відомо. Про причини своєї неявки суду не повідомляє, у зв`язку з чим, вважає, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як останній вчинив тяжкий злочин, за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, в зв`язку з чим вбачають наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 умисно не з`являється у судові засідання задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_5 знаходячись на свободі в ході проведення досудового розслідування, може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, а також впливати на свідків, які дали показання по даному кримінальному провадженню, з метою зміни ними свідчень на свою користь та продовжувати вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується вчинення останнім іншого злочину під час розгляду вказаного кримінального провадження у суді. У зв`язку з вищевикладеним запобігти вищевказаним ризикам обранням більш м`якого запобіжного заходу не представляється можливим.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти заявленого клопотання. Суду пояснив, що йому повідомив адвокат, що з`являтися в судове засідання не потрібно, оскільки вони не відбудяться, у зв`язку із карантином. Адвокати навіть писали йому SMS повідомлення. Він вважав, що суд не працює. Як тільки повідомили про необхідність явки він одразу ж з`явився.

Захисник Волок Ю.В., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заперечувала проти заявленого клопотання. Суду пояснила, що свідки з боку сторони обвинувачення вже допитані, від тих, яких не вдалось допитати через поважні причини – сторона обвинувачення відмовилась. Потерпілі також допитані. Допитані два обвинувачених, пояснення яких логічні і послідовні. Тобто ризик впливу на свідків, потерпілих чи обвинувачених відсутній та необґрунтований. Будь-яких заяв про тиск чи погрози з боку ОСОБА_5 до суду чи правоохоронних органів не надходило. Сторона обвинувачення не надала таких відомостей. Що стосується ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то весь час знаходження обвинувального акту в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська обвинувачений кожного разу з`являвся до суду, у разі неможливості прибуття для розгляду кримінального провадження від останнього були заяви та підтвердження поважності неявки. Два останні судові засідання ОСОБА_5 не з`являвся до суду через запровадження карантину через спалах у світі коронавірусу. Відповідно, до суду нею, як адвокатом Фідійова Є.Д., в його інтересах були направлені дві заяви про відкладення слухання справи. Тобто, з моменту прийняття рішення Кабінету Міністрів України 11 березня 2020 року про запровадження в Україні карантину через спалах у світі короновірусу, в Україні введено певні обмеження, в тому числі і щодо пересування та знаходження в публічних місцях та обмеження щодо скупчення людей. Такі ж обмеження були прийняті і розпорядженням виконавчих органів по м. Дніпро та області. Вважає, що не з`явлення в судове засідання ОСОБА_8 . ОСОБА_9 з наданням до суду в інтересах ОСОБА_5 його адвокатом заяви, в якій зазначаються причини неможливості з`явитися є поважною причиною і не може свідчити про систематичні нез`явлення без поважних причин. Заява подана адвокатом в інтересах саме ОСОБА_5 не суперечить нормам, які зазначені в ст. 46 КПК України, а саме, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. ОСОБА_5 не має електронних засобів зв`язку, щоб самостійно повідомляти суд про неможливість його явки до суду, що й було зроблено захисником в інтересах ОСОБА_5 . Обвинувачений проживає зі своєю родиною: дружиною та малолітнім сином, яких він своїми виїздами та відвідуванням місць з великим скупченням людей наражає на реальну небезпеку. Також, ОСОБА_5 міг наразити на небезпеку і осіб, які приймають участь у судовому розгляді, які теж мають свої родини. Таким чином неявка до суду в останнє засідання є поважною і обґрунтованою та не може слугувати для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та вона не свідчить про системність. Також просить суд врахувати те, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому мало місце у 2011 році. За весь час ОСОБА_5 не намагався переховуватись та з`являвся за першим викликом як до органів досудового розслідування так і до суду. На утриманні ОСОБА_5 знаходиться дружина та двоє дітей, яких останній забезпечує матеріально. Обрання щодо нього запобіжного заходу, який обмежить його пересування поставить родину у скрутне матеріальне становище. В ході судового слідства були допитані свідки, зі сторони обвинувачення, які чітко зазначили, що зброї не було, що ставить під сумнів кваліфікацію обвинувачення, а також обґрунтованість підозри, що також враховується судом при обранні запобіжного заходу.

Захисник Ковальчук В.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 вважає, що клопотання не обґрунтовано. Жодного з ризику, передбаченого ст. 177 КПК України не обґрунтований та недоведений.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти заявленого клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти заявленого клопотання.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що клопотання спричинено тим, що систематично з боку обвинуваченого вбачається умисна неявка обвинуваченого до суду. Захисник Завгородній йому казав, що телефонував захиснику Волок і та йому казала, що вона написала заяву про перенесення розгляду кримінального провадження і слухання справи не відбудеться. Вважає, що захисник для цього і існує, щоб забезпечити виконання процесуальних обов`язків. Декілька свідків не допитано, оскільки вони залякані. ОСОБА_10 йому на святах казав, що йому погрожували. З багатьма свідками проводили бесіди. Усі кажуть, що зі свідками домовляються. Вважають, що просто затягують судовий розгляд. Вважає, що суд зобов`язаний застосувати запобіжний захід, який забезпечить розгляд цієї справи.

Суд, вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом положень ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що суд на даному етапі не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визначення особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, у суду наявні всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КПК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, та карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 27.03.2020 року та 16.04.2020 року обвинувачений ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду кримінального провадження був повідомлений належним чином. Про факт того, що обвинувачений ОСОБА_5 був повідомлений про судові засідання не заперечує і сам обвинувачений, проте повідомив, що йому сказала не з`явитись у судове засідання його захисник Волок Ю.В.

В матеріалах кримінального провадження є два клопотання від захисника Волок Ю.В., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , які надійшли на електронну адресу суду, згідно яких вона просила відкласти розгляд кримінального провадження на іншу дату, після скасування карантину.

Суд, не може визнати поважною причину не повідомлення про неявку у судове засідання посилання захисника про те, що ОСОБА_5 не має електронних засобів зв`язку.

Проте, суд, з урахуванням того, що явка обвинуваченого ОСОБА_5 є обов`язковою, а також те, що від самого обвинуваченого не надходило на адресу суду клопотання про відкладення розгляду судового провадження, не може визнати достатньою причину неявки обвинуваченого у судове засідання, у зв`язку з повідомленням захисником про те, що вона подала клопотання про відкладення розгляду кримінального провадження і йому можливо не з`являтися у судове засідання, але зазначена обставина підлягає врахуванню при обранні виду запобіжного заходу судом.

Також наявний ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, оскільки не всі свідки допитані у судовому засіданні.

Ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2019 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

В той же час, ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки на території м. Дніпро, а саме - має дружину, двоє дітей, один з яких неповнолітній, з якими постійно мешкає, має постійне місце реєстрації мешкання на території м. Дніпро, працюючого на посаді керівника ФОП « ОСОБА_11 ».

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що суду не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні відносно обвинуваченого, тому вважає за необхідне для запобігання ризикам передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченим застосувати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням певних зобов`язань на обвинуваченого, передбачених п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176,177,178,179, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 331, 369, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Красивіна В.Г. про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою – задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, строком на два місяці, тобто до 19 червня 2020 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду; повідомляти суд про зміну свого місця мешкання; заборонити у будь-якій формі спілкуватися із недопитаними судом свідками обвинувачення, визначеними в обсязі дослідження доказів; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя О.О. Некрасов