Ухвала суду № 88899783, 22.04.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4966/19

Провадження № 2/204/142/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Голушко В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача та

третьої особи Ресенчук О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на майно, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, уточнивши позовні вимоги, просила суд:

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на квартири АДРЕСА_1 , що складається з: квартири АДРЕСА_2 - двох- житлових кімнат площею 26,9кв.м, загальною площею 53,1 кв.м.; квартири № АДРЕСА_3 - двох житлових кімнат площею 27,6кв.м., загальною площею 58,0кв.м.

Судом вірно встановлено найменування третьої особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 25.04.1995року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробаск" був укладений договір-угода №7 про часткову участь у будівництві житлового будинку, згідно з яким покупець зобов`язується внести до каси продавця грошові кошти за квартиру, а продавець зобов`язується продати покупцю квартиру відповідно до п. 1.2 Договору після завершення будівництва будинку. Продавець зобов`язаний був передати квартиру за будівельною адресою: АДРЕСА_4 , квартири АДРЕСА_5 . Згідно п. 2 Договору покупець зобов`язаний оплатити 380999000крб. за квартиру до 27.04.1995року. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 005 від 27.04.1995року позивач, як покупець, на виконання умов договору внесла кошти в сумі 380999000 крб.

Згідно Додаткової угоди від 13.06.1996 року до Договору-угоди від 25.04.1995року, змінено нумерацію будинку та квартир. Продана квартира розташована за адресою: АДРЕСА_6 , квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 113,42 кв.м.

Після прийняття будинку в експлуатацію, з позивачем був укладений договір житлового найму, відповідно до якого за нею закріплено квартири АДРЕСА_1 . З 15.03.1999 року по теперішній час позивач зареєстрована за вказаною адресою.

У зв`язку з сімейними обставинами позивач не зареєструвала за собою право власності на об`єкти нерухомості після введення будинку в експлуатацію та отримання особового рахунку на квартири. Право власності на придбані квартири ні за ким не було зареєстровано.

Звернувшись до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на квартири АДРЕСА_2 АДРЕСА_8 , позивач отримала Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв`язку з тим, що зареєструвати вказані об`єкти нерухомості неможливо, оскільки з наданих документів неможливо визначити, чи виконані сторонами умови договорів і чи є дані правочини дійсними, у зв`язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовної заяви, так як Дніпровська міська рада не є належним відповідачем у справі, оскільки вказаний будинок не перебуває на балансі Дніпровської міської ради.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 квітня 1995 року між ТОВ «Дніпробаск» та ОСОБА_1 укладено договір – угоду № 7, відповідно до умов якого покупець зобов`язався внести в касу продавця грошові кошти за квартиру, а продавець зобов`язується продати покупцю квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , 22. Ціна за 1 (м2) – 3359187 крб.

Покупець зобов`язався повністю сплатити вартість квартири в сумі 380999000 карб. до 27 квітня 1995 року. Продавець зобов`язувався передати покупцю квартиру відповідно до п. 1.2. після закінчення будівництва будинку (арк.с.6).

Відповідно до угоди до договору – угоди від 25 квітня 1995 року, укладеної 13.06.1996 року між ТОВ «Дніпробаск» та ОСОБА_1 змінено порядок нумерації квартир: місцезнаходження: АДРЕСА_6 , квартири 57,58, поверх 5, загальна площа квартир – 113, 42 кв.м. (арк.с.7).

Відповідно до квитанції ТОВ «Дніпробаск» до приходного касового ордера № 005 від 21 квітня 1995 року, прийнято від ОСОБА_1 , як оплату за квартири, відповідно до договору-угоди від 25.04.1995 року, сума 380999000 руб. (арк.с.8).

Відповідно до Акта 2/7 прийому – передачі від 05.07.1996 року, відповідно до п. 2.2 договору – угоди № 7 від 25 квітня 1995 року та додаткової угоди від 13.06.1996 року ТОВ «Дніпробаск» та ОСОБА_1 склали Акт, про те що продавець передав, а покупець прийняв дві квартири по АДРЕСА_10 , загальною площею 113, 42 кв.м.

Відповідно до п. 2.1. покупець, відповідно до квитанції до приходного касового ордера № 005 від 27 квітня 1995 року, внесла в касу продавця грошові кошти за квартири в сумі 380999000 карбованців. Продавцем умови договору виконані повністю і в строк (арк.с.9).

Відповідно до Рішення Дніпропетровської міської ради Народних депутатів від 18.04.1996 року № 589 вирішено затвердити Акт державної комісії від 15.04.1996 року про прийняття в експлуатацію секцій 1,2 (82 квартири) житлового будинку АДРЕСА_11 , загальною площею 4864, 09 кв.м., житловою площею 2680, 67 кв.м., збудованого в/ч А0246 для Дніпровського проектного інституту з інвесторами.

Дозволено Дніпровському проектному інституту ввести в експлуатацію житловий будинок, прийнятий за актом державної комісії, затвердженим даним рішенням, і передати його на баланс Дніпровському проектному інституту (арк.с.10).

15.04.1996 року затверджено Акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (арк.с.11-16).

Відповідно до Рішення від 17.12.1998 року № 2586 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, оформити право власності згідно з договорами про участь на паях у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_11 (секції 1,2,3) та актом прийняття передачі частки об`єкта пайовику, юридичним особам: ТОВ «Дніпропетровська банківська компанія «Дніпробаск»- договір від 18.11.1994 року і договір від 01.06.1995 року: кв.№ 2,5,6,9,10,13,14,21,23,31,34,35,42,43,45,47,48,50,52,53,57,58,60,61,62,63,72,80,99, загальною площею 1525,3 кв.м., житловою площею 882,6 кв.м. (арк.с.17-18).

Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартири з реєстраційним номером, що розташований: АДРЕСА_12 , за ОСОБА_1 , так як не є зрозумілим, чи виконано умови правочину, укладеного між ТОВ «Дніпробаск» та ОСОБА_1 , а також не зрозуміло, де саме розташована квартира (у будинку, що має секції або ні) (арк.с.19).

Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартири з реєстраційним номером, що розташований: АДРЕСА_13 , за ОСОБА_1 , так як не є зрозумілим, чи виконано умови правочину, укладеного між ТОВ «Дніпробаск» та ОСОБА_1 , а також не зрозуміло, де саме розташована квартира (у будинку, що має секції або ні) (арк.с.20).

Відповідно до відповіді КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 03.10.2014 № 10985, станом на 31.12.12 в інвентаризаційній справі відсутні відомості щодо реєстрації права власності за адресою: АДРЕСА_12 , АДРЕСА_3 . Інвентаризація квартири АДРЕСА_1 , як окремого об`єкта нерухомого майна, не проводилась (арк.с.21).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серія АД № 243593 ТОВ «Дніпробаск» припинено (арк.с.22).

Відповідно до відомостей Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 04.02.2019 року № 10/5-248, за адресою: АДРЕСА_10 , станом на 04.02.2019 року зареєстрована ОСОБА_1 з 15.03.1999 року (арк.с.24).

Відповідно до відповіді Департаменту житлового господарства від 03.10.2019 року № 3/9-4231, інформація щодо прийняття цього будинку у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра та передачі у власність громадянам, шляхом приватизації, квартир 57,58 у департаменті житлового господарства Дніпровської міської ради відсутня (арк.с.80).

Відповідно до ст.4 ЦПК України при здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Згідно зі ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також: у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостроєне нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Так, судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 повністю сплатила ТОВ «Дніпропетровська банківська компанія «Дніпробаск» вартість квартири відповідно до договору-угоди від 25.04.1995 року в сумі 380999000 карб. Відповідно до Акта 2/7 прийому – передачі від 05.07.1996 року, відповідно до п. 2.2 договору – угоди № 7 від 25 квітня 1995 року та додаткової угоди від 13.06.1996 року ТОВ «Дніпробаск» та ОСОБА_1 склали Акт, про те що продавець передав, а покупець прийняв дві квартири по АДРЕСА_10 , загальною площею 113, 42 кв.м., будинок прийнято в експлуатацію. Покупець ОСОБА_1 прийняла майно у власність, та фактично володіє ним, право власності позивача на квартири АДРЕСА_1 відповідачем не оспорюється.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серія АД № 243593 ТОВ «Дніпробаск» припинено.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на квартири АДРЕСА_1 , що складається з: квартири АДРЕСА_2 - двох- житлових кімнат площею 26,9кв.м, загальною площею 53,1 кв.м.; квартири АДРЕСА_3 - двох житлових кімнат площею 27,6кв.м., загальною площею 58,0кв.м

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 273, ЦПК України, ст.ст.15,16, 220 328, 331 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартири АДРЕСА_1 , що складається з: квартири АДРЕСА_2 - двох- житлових кімнат площею 26,9кв.м, загальною площею 53,1 кв.м.; квартири АДРЕСА_3 - двох житлових кімнат площею 27,6кв.м., загальною площею 58,0 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Ю. Мащук