Ухвала суду № 88899773, 21.04.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1253/20

2-зз/203/10/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казак С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Вовчук О.Ю.

представника відповідача - Дячко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» про скасування заходів забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпрпоетровська надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» про сксаування заходів забезпеченняч позову, застосованих згідно ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2009 року у цивільній справі №2-1169/2010.

В судовому засіданні представник Товариства з омбеженою відповідальністю «ВАЛОК» підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що на теперішній час рішення суду відповідачем в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» не виконано навіть частково та підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Перевіривши викладені в клопотанні доводи, заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.ч.1,2,4 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

З матеріалів цивільної справи №2-1169/2010 вбачається, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.10.2010 року, яке набрало законної сили, було задоволено первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» та стягнуто з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача суму боргу за договорами позики в розмірі 1297923 грн. 43 коп., пеню в сумі 1624274 грн. 70 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 30 грн., а всього стягнуто 2923928 грн. 13 коп.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» до ОСОБА_1 про визнання нікчемними договорів поруки та позики відмовлено.

В рамках вказаної цивільної справи ухвалою від 10.11.2009 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову було накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК», а саме: на нежитлові будівлі, комплекс будівель та споруд бази відпочинку «ВАЛОК», що розташовані в АР АДРЕСА_1 53 км. Також даною ухвалою було заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження зазначеного вище нерухомого майна.

В обгрунтування поданого клопотання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» посилався на те, що 06.12.2012 року господарським судом АР Крим було винесено ухвалу про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» в зв`язку з не виконанням рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.10.2010 року у справі №2-1169/2010.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2015 року справа про банкрутство була прийнята до свого провадження, а ухвалою цього суду від 20.05.2019 року було затверджено мирову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» та його кредиторами, у т.ч. ОСОБА_1 .

Пунктом 3.11 мирової угоди було визначено, що всі виконавчі провадження щодо боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» підлягають закінченню, знімаються всі арешти та заборони стосовно нерухомого майна даного товариства.

Кошти, що будуть отримані від реалізації нерухомого майна боржника в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК», використовуються виключно для сплати заборгованості перед кредиторами, у т.ч. ОСОБА_1 , до її повного погашення (п.3.12 мирової угоди).

Таким чином, представник Товариства з обмеженою відповідальністю» вважав, що застосовані згідно ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2009 року заходи забезпечення позову втратили свою легітимність та повинні бути скасовані.

Крім того, дана ухвала перешкоджає виконанню мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2019 року, яка набрала законної сили та підлягає безумовному виконанню.

Перевіряючи вказані доводи, суд враховує, що під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі, в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Згідно ч.ч.7-10 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Згідно ч.1 ст.434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Суд враховує, що мирова угода на яку посилається представник заявника, укладалась в рамках розгляду господарським судом справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК», а не під час виконання рішення суду від 27.10.2010 року по цивільній справі №2-1169/2010.

Вказане рішення суду боржником в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» залишається невиконаним навіть частково до теперішнього часу, у т.ч. і на умовах мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2019 року.

В зв`язку з цим, суд не вбачає передбачених ст.158 ЦПК України підстав для скасування заходів забезпечення позову, застосованих згідно ухвали суду від 10.11.2009 року в рамках цивільної справи №2-1169/2010.

Також суд вважає безпідставними доводи представника заявника про те, що наявність арешту на нерухоме майно товариство, накладеного в порядку забезпечення позову згідно ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.11.2009 року перешкоджає виконанню ухвали господарського суду Київської області від 20.05.2019 року та затвердженої мирової угоди, оскільки позбавляє товариство можливості продати обтяжену арештом нерухомість та за рахунок отриманих від продажу коштів задовольнити вимоги кредиторів/стягувачів.

Так, відповідно до умов затвердженої мирової угоди та додатків до неї було передбачено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» зобов`язань перед кредитором ОСОБА_1 , в готівковій або безготівковій формі, або шляхом передачі частки активів за домовленістю сторін, згідно додаткової угоди. Встановлено графік погашення зобов`язань перед кредитором ОСОБА_1 у вигляді шомісячних платежів в сумі 73098 грн. 20 коп. (п.п.3.4,3.6 мирової угоди).

Крім того, п.3.11 затвердженої мирової угоди визначено, що з моменту її затвердження господарським судом Київської області, всі виконавчі провадження щодо боржника підлягають закінченню, знімаються всі арешти та заборони стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК».

Пунктом 3.12. мирової угоди визначено, що кошти отримані від реалізації нерухомого майна боржника використовуються виключно для оплати заборгованості перед кредиторами згідно даної мирової угоди, до її повного виконання згідно п.п.3.3,3.4 мирової угоди. Будь-який правочин, що суперечить цій умові є недійсним. Забороняється будь-яке відчуження майна боржника (в тому числі дарування), крім купівлі-продажу на умовах даної мирової угоди, до повного погашення вимог кредиторів по даній мировій угоді.

Таким чином, умовами затвердженої ухвалою господарського суду мирової угоди було передбачено зняття всіх арештів та заборон стосовно майна боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК», а також можливість продажу останнім свого майна для оплати заборгованості перед кредиторами згідно даної мирової угоди.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» про скасування заходів забезпечення позову за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.158,247,258-260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» про скасування заходів забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2020 року.

Суддя С.Ю.Казак