Рішення № 88898916, 13.04.2020, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2153/19

Провадження №2/148/40/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

13 квітня 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим від його імені та в його інтересах адвокатом Адвокатського об`єднання "Автопоміч" - Стефківським Володимиром Івановичем, до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача від імені та в інтересах останнього, звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (далі - ТОВ "Страхова компанія "Київ РЕ") про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 18.04.2019 близько 02 год. на 67 км + 200 м. автодороги "Київ-Чоп" сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Опель Вектра", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який скоїв наїзд на перешкоду, внаслідок чого, пасажир автомобіля відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тілесні ушкодження.

Внаслідок ДТП, що сталася, позивачу ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду, яка складається з витрат на лікування та витрат, в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, та моральну шкоду.

Позивач вважає, що ДПТ сталася внаслідок діяльності пов`язаної з використанням транспортного засобу, що є джерелом підвищеної небезпеки.

Позивач посилається на норми статті 1187 ЦК України, відповідно до якої, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовуюється особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо), володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого стврює підвищену небезпеку.

Будь-яких підстав вважати, що ОСОБА_2 володів транспортним засобом на день ДТП не на відповідній правовій підставі, не має.

На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у відповідача ТОВ "Страхова компанія "Київ РЕ".

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`я, майну третьої особи.

Враховуючи викладене, представником позивача 15.07.2019 відповідачу надіслано по пошті повідомлення про ДТП від 10.07.2019 та заяви про виплату страхового відшкодування (витрат на лікування, витрат, пов`язаних з тимчасовою втратою праздатності, заподіяної моральної шкоди) з долученням до даних заяв документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та належний до виплати розмір страхового відшкодування. Заяви на виплату, окрім обгрунтування вимог до страховика, містили відомості та розрахунки про визначення розміру витрат.

Відповідно до розрахунків представника позивача, останній оцінює шкоду, завдану позивачу внаслідок ДТП у розмірі: 22705,00 грн. - витрати на лікування; 3616,60 грн. - відшкодування, пов`язане із тимчасовою втратою працездатності; 1316,08 грн. - заподіяна моральна шкода.

При визначенні витрат, пов`язаних із лікуванням потерпілого, представник позивача посилається на ст. 24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в підтведження надає медичні документи про госпіталізацію позивача після ДТП, проведене лікування, консультації лікаря тощо.

При визначенні витрат в зв`язку з тимчасовою втратою працездатеості представник позивача посилається на ст. 25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в підтведження надає довідки про тимчасову втрату працездатності позивачем та проводить розрахунок.

При визначенні ж завданої моральної шкоди, посилається на ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Разом з тим, відповідачем, в порушення ст. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не протязі 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, не прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування чи відмову у його виплаті, що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою, тимчасовою втратою працездатності та витрати на лікування у загальному розмірі 27637 грн. Також, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його та позивача відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, також він вважається належним чином повідомленим відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про причини своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.06.2019 (а.с. 11), 18.04.2019, близько 2 год., водій автомобіля "Опель Вектра", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись автодорогою "Київ-Чоп", на 67 км. + 200 м., в межах Макарівського району Київської області не впорався з керуванням, здійснив наїзд на праву відносно його напрямку руху смугу гальмування, де допустив наїзд на перешкоду у вигляді металевого колеса відбою. Внаслідок ДТП, водій ОСОБА_2 та пасажири вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , тобто позивач, отримали тілесені ушкодження та були доставлені до реанімаційного відділення Макарівської ЦРЛ Київської області, де водій ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 о 16 год. помер. Відомості про подію, що сталася, 18.04.2019 внесено до ЄРДР за № 12019110000000243.

Відповідно копії постанови прокурора відділу прокуратури Київської області Піх Н.С. від 30.08.2019 (а.с. 98-104), кримінальне провадження №12019110000000243, відомості про яке внесені до ЄРДР 18.04.2014, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі смертю підозрюваного.

Під час досудового розслідування встановлено, що грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 2.9 а), 2.3 б) та 12.1 ПДР України, перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Відповідно до інформації щодо результатів перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ від 10.07.2019 (а.с. 22), транспортний засіб марки Opel Vectra, державний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував під час ДТП водій ОСОБА_2 , застрахований в ТДВ "СК "Київ РЕ", місцезнаходження якого, за адресою: вул. Анрі Барбюса, 13Б, м. Київ.

Представником позивача за довіренністю Мелехом Д.О. (а.с. 21) на адресу відповідача ТДВ "СК "Київ РЕ" надіслано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 10.07.2019 (а.с. 8) та заяви про виплату страхового відшкодування від 10.07.2019, що містили розрахунки витрат (а.с. 9, 10), разом з копіями медичних документів та квитанцій про сплату (а.с. 12-19).

Вказані документи ТДВ "СК "Київ РЕ" отримано 17.07.2019, що підтверджується копією рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 даного Закону визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23.1. Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ст. 24.1. Закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно копії виписки з історії хвороби Макарівської ЦРЛ (а.с. 12), позивач ОСОБА_1 18.04.2019 був госпіталізований до даного медичного закладу в хірургічне відділення з закритим переломом гомілкової кістки, садни лівої гомілки, забійної рани обох стоп, забоєм головного мозку легкого ступеню.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого військової частини А2923 від 11.05.2019 (а.с. 13), позивач ОСОБА_1 внаслідок ДТП, що сталася 18.04.2019, був госпіталізований спочатку до травматичногно відділення Макарівської ЦРЛ, потім переведений у травматологічне відділення в/ч А2923, де йому призначено лікування.

Відповідно до копій листків лікарських призначень (а.с. 14-16), позивачу ОСОБА_1 призначено ряд медичних препаратів та лікульних засобів.

Копіями квитанцій (а.с. 17) підтверджується купівля позивачем лікарських засобів та оплату витрат на лікування. Суд вважає, копії даних квитанцій належними та допустимими доказами понесених позивачем витрат на лікування, оскільки купівля медичних препаратів здійснювалась у період знаходження його у лікарні після скоєння ДТП, а оплата лікарських послуг здійснювалась на рахунок тих медичних закладів, де він проходив лікування.

З огляду на це, суд вважає підтверженими витрати на лікування позивача, як потерпілого після ДТП, на суму не меншу ніж, зазначено представником позивача - 22705 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;

для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Представник позивача вказує, що позивач ОСОБА_1 є повнолітньою непрацюючою особою.

Відповідно до копії довідки Макарівської центральної районної лікарні від 24.06.2019 про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді (а.с. 19) підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , 1975 року народження, дійсно перебував на лікуванні у хірургічному відділенні даного медичного закладу з приводу закритого багатоуламкового перелому кістки та верхньої третини кістки лівої гомілки зі зміщенням уламків, проходив повний курс стаціонарного лікування з 18.04.2019 по 02.05.2019.

Також, відповідно до копії довідки військової частини А2923 від 24.06.2019 про тимчасову втрату працездатності потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді (а.с. 18), підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , 1975 року народження, перебував на лікуванні у травматологічному відділенні з приводу закритого перелому з неповним переломом внутрішнього виростка гомілки та уламковим переломом внутрішнього виростка гомілкової кістки, проходив повний курс лікування з 02.05.2019 по 11.05.2019.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним на протязі 24 днів, а не на протязі 26 днів, як вказано представником позивача.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік", розмір мінімальної заробітньої плати становив 4173 грн., тому неотримані доходи позивача в зв`язку з втратою працездатності становлять: 24 дні непрацездатності х 139,1 грн. (4173 грн. мінімальної зарплати : 30 календарних днів місяця) = 3338,40 грн., а не 3616,60 грн. як зазначено представником позивача.

Щодо обгрунтування позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 26-1. Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Враховуючи, вказану норму закону, розмір моральної шкоди слід розраховувати: 1) 22705 грн. витрат на лікування + 3338,40 грн. витрат в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності = 26043,40 грн.; 2) 26043,40 грн. х 5% = 1302,17 грн.

Отже, розмір моральної шкоди становить 1302,17 грн., а не 1316,08 грн., як вказано представником позивача.

Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.1. Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 36.2. Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний, зокрема:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Судом встановлено, що представником позивача відповідач повідомлявся про дорожньо-транспортну пригоду. Разом з повідомленням відповідачу було надіслано заяви про виплату страхового відшкодування, що містили розрахунки, з доданими до заяв документами, що підверджують лікування позивача, які відповідачем отримано, однак у встановлений законом строк, відовідачем, як страховиком, не прийнято відповідного рішення щодо виплати завданої внаслідок ДТП шкоди чи відмову у її виплаті.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає, що відповідач, як страховик має відшкодувати завдану позивачу внаслідок ДТП матеріальну шкоду пов`язану з лікуванням потерпілого у розмірі 22705 грн., матеріальну шкоду в зв`язку з тимчасовою втратою потерпілим працездатності в розмірі 3338,40 грн. та моральну шкоду в розмірі 1302,17 грн., всього - 27345,57 грн.

Аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (а.с. 24 - 31).

Керуючись ст. 3, 5, 6, 22-26, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1187 ЦК України, ст. 4, 13, 19, 76-82, 133, 137, 141, ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ", код ЄДРПОУ 33442139, місцезнаходження за адресою: вул. Анрі Барбюса, 13-Б, Печерський район, м. Київ, 03680, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого у розмірі 22705 грн., шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності потерпілим у розмірі 3338,40 грн., моральну шкоду завдану потерпілому у розмірі 1302,17 грн., всього 27345 (двадцять сім тисяч триста сорок п`ять) гривень 57 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ", код ЄДРПОУ 33442139, місцезнаходження за адресою: вул. Анрі Барбюса, 13-Б, Печерський район, м. Київ, 03680, в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ", код ЄДРПОУ 33442139, місцезнаходження за адресою: вул. Анрі Барбюса, 13-Б, Печерський район, м. Київ, 03680, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: