Ухвала суду № 88898842, 23.04.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1425/19

УХВАЛА

23 квітня 2020 року м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.

суддів Васильєвої Т.Ю., Карпінської Ю.Ф.

при секретарі Жигаровій Д.О.

за участю прокурора Іщука М.Ю.

адвокатів Руденко О.С., Шлапака В.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене доЄдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020170000974 від 03.12.2018 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 КК України, -

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, -

ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

В провадженні колегії суддів Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вище вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисники Шлапак В.С. та Руденко О.С. заявили відвід колегії суддів, оскільки даним складом колегії суддів 21.06.2019 року було винесено вирок у кримінальному провадженні № 128/1424/19 відносно ОСОБА_4 .. Як вбачається з матеріалів зазначених кримінальних проваджень вони мали свій початок з одного обвинувального акту. Окрім того, в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 фігурували в якості співучасників обвинувачені у справі № 128/1425/19. Таким чином ухвалюючи вирок у справі № 128/1424/19 колегія суддів фактично висловилася щодо винуватості ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , не розглядаючи кримінальне провадження щодо них по суті. Вважає, що вказана обставина унеможливлює об`єктивне ставлення колегії суддів до обвинувачених у справі № 128/1425/19 та виключає можливість їх подальшої участі в даному кримінальному провадженні. Вважає, що попереднє висловлення судом думки щодо винуватості ОСОБА_4 неминуче порушує презумпцію невинуватості обвинувачених і навіть при відсутності офіційних висновків, достатньо деякого припущення, що суд вже розглядає особу як винувату, що є підставою для відводу колегії суддів.

Заява захисників, щодо відводу колегії суддів була підтримана обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Прокурор у вирішені питання, щодо відводу складу колегії суддів, поклався на розсуд суду.

Заслухавши дану заяву та думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ч.2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, представнику персоналу органу пробації, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

У п. 1 ст. 6 Конвенції зазначено «Кожен має право на справедливий… розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом…, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Хаушильд проти Данії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для відводу, колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої при оцінці безсторонності суду розмежовується суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Так, у справі «Хаушильд проти Данії» суд зазначає про те, що суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являться докази протилежного. Стосовно об`єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь – яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

При вирішенні заяви сторони захисту обвинувачених, колегія суддів враховує, що дійсно 21.06.2019 року колегією суддів у тому ж складі було винесено вирок відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 КК України з затвердженням угоди про визнання винуватості в межах обвинувачення за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №120190020000000240 від 25.05.2019 року після виділення в окреме кримінальне провадження матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за співучасті з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , як осіб, відносно яким кримінальне провадження виділено в окреме провадження на стадії досудового розслідування. Обсяг обвинувачення є ідентичним.

В наслідок затвердження угоди судом було ухвалено судовий акт у формі вироку, за яким колегія суддів прийшла до переконання щодо наявності вини ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.185, ч. 5 ст.185 КК України за обставин викладених у обвинувальному акті, ідентичному для двох кримінальних проваджень.

Статтею 3 Європейського статуту судді визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно із судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Презумція невинуватості вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату (рішення ЄСПЛ «Мінеллі проти Швейцарії» п.37, рішення ЄСПЛ «Нераттіні проти Греції» п.23, рішення ЄСПЛ «Діду проти Румунії» п.41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумцію невинуватості ( рішення ЄСПЛ «Нестак проти Словаччини» п.88).

Таким чином, жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручання у процес правосуддя, не повинен мати місце. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів у розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

На підставі вищевикладеного, при наявності обставин, які можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості суддів, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відвід суддів - головуючого та членів колегії.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Задовольнити заяву захисника Шлапака В.С., захисника Руденко О.С. про відвід головуючого колегії - судді Ганкіної Ірини Анатоліївни, суддів Васильєвої Тетяни Юріївни, Карпінської Юлії Федорівни по кримінальному провадженню №128/1425/19.

Відвести головуючого колегії - суддю Ганкіну Ірину Анатоліївну, членів колегії - суддів Васильєву Тетяну Юріївну та Карпінську Юлію Федорівну від розгляду кримінального провадження, внесеного доЄдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020170000974 від 03.12.2018 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 КК України; ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Матеріали кримінального провадження №128/1425/19 передати до канцелярії Вінницького районного суду Вінницької області, відповідно до положень ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Ганкіна

Судді Т.Ю. Васильєва Ю.Ф. Карпінська