Рішення № 88895690, 06.04.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

760/28487/19

2/760/903/20

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Жовноватюк В.С.,

за участю секретаря - Дерев`янко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «Приват банк», Банк) звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приват банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву про отримання кредитної картки «Універсальна», Генеральну угоду від 01.10.2012 (далі - Угода), згідно якої отримав кредит у розмірі 7540,47 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Угода разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом в угоді. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього станом на 17.09.2019 виникла заборгованість у розмірі 28748,96 грн., яка складається з 7313,54 грн - заборгованість за кредитом, 8953,10 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 11429,36 грн - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 1152,96 грн - штрафу відповідно до п.2.2 Угоди.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості за кредитом та судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставив.

Судові повістки, що направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99-1, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

23.10.2019 ухвалою суду у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалою від 13.01.2020 - з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із ст.178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.

Згідно із ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, який наполягав на ухваленні саме заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 01.10.2012 між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір, шляхом підписання відповідачем Генеральної Угоди від 01.10.2012 та приєднання до Умов та Правил і Тарифів, запропонованих Банком. Відповідно до Угоди, банк надав відповідачу кредит в розмірі 7540,47 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача в угоді(а.с.10).

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано станом на 17.09.2019 - 28748,96 грн. заборгованості, яка складається з 7313,54 грн - заборгованість за кредитом, 8953,10 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 11429,36 грн - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 1152,96 грн - штраф відповідно до п.2.2 Угоди (а.с.7-8).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1-3 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст.638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, крім стягнення тіла кредиту, просить також стягнути з відповідача відсотки за користуванням кредитом, встановлені в договорі , пеню та штраф.

Обґрунтовуючи такі вимоги, Банк посилається на підписану відповідачем Угоду від 01.10.2012 та приєднанням до Умов та Правила надання банківських послуг і Тарифів , запропонованих АТ КБ «Приватбанк», як невід`ємних частини спірного договору.

В умовах Угоди від 01.10.2012, яка містить підпис позичальника, зазначена процентна ставка в розмірі 1,5% на місяць (18% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом . Крім того, зазначена Угода містить умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання за договором. Так, відповідно до п 2.2 Угоди, за порушення строків погашення заборгованості , зазначених в договорі , позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 1152,96 грн. Також, в угоді зазначено строк, на який позичальнику встановлено кредитний ліміт, а саме з 01.10.2012 по 31.10.2015 із роз`ясненням порядку погашення заборгованості.

Аналізуючи встановлені Банком в Угоді істотні умови договору та домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, відповідальність за їх несвоєчасне повернення, суд вважає , що така Угода разом з Умовами та Правилами, а також Тарифами Банку, які є невід`ємними її частинами, може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору, до якого своїм підписом приєднався відповідач, чим прийняв запропоновані йому умови та взяв на себе грошові зобов`язання перед Позивачем.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відсотків за їх користування, а також встановлені у договорі пеню та штраф за несвоєчасне виконання обов`язку.

В той же час, стягнення пені та штрафу одночасно - це подвійна відповідальність. Відтак, стягненню підлягає лише сума штрафу.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 1921,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту - 7213,54 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 8953,10 грн., штраф - 1152,96 грн. та 1921,00 грн. судового збору.

В іншій частині, - відмовити.

Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.С.Жовноватюк