Рішення № 88895483, 16.07.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21982/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Печерський районний суд міста Києва:

суддя Матійчук Г.О.,

секретар судового засідання Кіраль Г.Ю.,

справа № 757/21982/18-ц

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач АТ КБ «ПриватБанк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення процентів на суму вкладу, 3% річних та інфляційних втрат за час прострочення виконання зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що відповідачем прострочені грошові зобов`язання за депозитними рахунками. Так, рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 05.08.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26.01.2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто на її користь заборгованість за договорами депозиту, а саме:

- від 23.09.2013 року № SAMDN80000737924269 - в сумі 47050 доларів США,

- від 16.12.2013 року № SAMDNWFD0070036929300 сумі 23850 доларів США,

- від 07.03.2014 року № SAMDNWFD0070088878400 в сумі 354832 грн.,

- банківська картка № НОМЕР_1 на яку було внесено 40 000 грн.

Заборгованість за вищезгаданими депозитними договорами ОСОБА_1 була виплачена в межах виконавчого провадження ВП № 55448199, за Виконавчим листом № 661/5021/14-ц, виданим 24.03.2017 р. Новокаховським міським судом Херсонської області.

За викладених обставин, зважаючи на те, що відповідачем прострочено грошові зобов`язання за депозитними рахунками, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача

- за договором банківського вкладу «Стандарт» від 23.09.2013 року № SAMDN80000737924269 - 6% процентів річних за період з 24.12.2013 р. по 15.02.2018 р. включно в сумі 11 469,88 доларів США, 3% річних за користування чужими коштами за період з 08.05.2015 р. по 15.02.2018' р. включно в сумі 3 921,26 доларів США, що в еквіваленті національної валюти становить 103 129,14 грн. ;

- за договором банківського вкладу «Стандарт» від 16.12.2013 року № SAMDNWFD0070036929300 - 8% процентів річних за період з 17.03.2014 р. по 15.02.18 р. включно в сумі 7 490,86 доларів США, 3% річних від простроченої суми за період з 38.05.2015 р. по 15.02.18 р. включно в сумі 1 987,71 доларів США, що в еквіваленті національної валюти становить 52 276,77 грн.;

- за договором банківського вкладу «Приват-вклад» від 07.03.2014 року № SAMDNWFD0070088878400 - 8,5% процентів річних за період з 08.03.2014 р. по 08.02.18 р. включно в сумі 118 170,69 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 08.05.2015 р. по 08.02.2018 р. включно в сумі 29 368,42 грн., 192 117,02 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2015 року по 08.02.2018 року;

- по банківській картці № НОМЕР_1 - 3% річних, за період з 08.05.2015 року по 08.02.2018 року включно - 3 310,68 грн., інфляційні втрати, за період з 01.04.2015 року по 08.02.2018 року - 21 780,00 грн.

Посилаючись на ст.ст. 22, 611 ЦК України, у зв`язку з невиконанням зобов`язання, просить стягнути з відповідача завдані їй збитки в сумі 24 686 грн.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 8 810 грн.

Ухвалою судді від 09.05.2018 у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді від 11.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.06.2018 до суду надійшов відзив ПАТ КБ «Приватбанк», в якому представник відповідача вказує, що розрахунок має бути здійснений у межах строку позовної давності, при цьому має бути відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки вказані вимоги знаходяться за межами строку позовної давності.

11.07.2018 до суду надійшла відповідь на відзив ПАТ КБ «Приватбанк», в якій позивач вказує, що доводи відповідача щодо порушення строків позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки ухвалення судом рішення про стягнення грошової заборгованості не припиняє правовідносин, які виникли між учасниками банківського вкладу, оскільки вважає, що дія договору закінчується з виплатою вкладнику всієї суми вкладу разом з процентами, належними у відповідності до умов договору.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, § 40).

Судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду є невиконання судового рішення

Так, згідно матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладені договори банківського вкладу: від 23.09.2013 року № SAMDN80000737924269 - в сумі 47 050 доларів США, від 16.12.2013 року № SAMDNWFD0070036929300 - в сумі 23 850 доларів США, від 07.03.2014 року № SAMDNWFD0070088878400 - в сумі 354 832 грн., банківська картка № НОМЕР_1 на яку були внесені 40 000 грн. Ці обставини встановлені в рішенні Новокаховського міського суду Херсонської області від 05.08.2015 року у справі № 661/5021/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26.01.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.02.2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто на її користь заборгованість за договорами депозиту. Всього з банку на користь позивача стягнуто по всіх вкладах 2 727 521 грн. 27 коп.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Таким чином, за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних є грошовим зобов`язанням і вважається особливим засобом відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання та способом захисту майнового права й інтересу позивача.

В даному випадку між позивачем та відповідачем виникло грошове зобов`язання, яке полягає у невиконанні судового рішення.

Також, судом встановлено, що заборгованість за вищезгаданими депозитними договорами позивачу була виплачена в межах виконавчого провадження ВП № 55448199, за Виконавчим листом № 661/5021/14-ц, виданим 24.03.2017 р. Новокаховським міським судом Херсонської області., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 01.03.2018 р., винесеної Печерським ВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві.

Встановлені обставини свідчать, що ПАТ КБ «Приватбанк» прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому наявні підстави для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України.

При цьому, вищевказану норму слід застосовувати саме щодо основного боргу за ухваленим судовим рішенням № 661/5021/14-ц, а не на вже нараховані судом кошти оскільки це становить подвійну відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Виходячи з викладеного, та враховуючи те, що судовим рішенням, ухваленим у справі № 661/5021/14-ц, припинилися договірні правовідносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання 3% річних та інфляційні витрати лише за порушення невиконання судового рішення, а ніяк не стягнення процентів за користування депозитними коштами.

В силу зазначеного, суд при вирішенні даного спору, враховує рекомендації Верховного Суду України, викладені у листі № 62-97р від 03.04.1997 року «Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Відповідно 3% річних вираховується таким чином: [Відсотки] = [Сума боргу] х [Процентна ставка] /100% /365 днів х [Кількість днів].

За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХП «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні.

Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації наведено у додатку 1 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року.

За правилами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат і трьох відсотків річних наданих позивачем, суд приходить до висновку, що він зроблений правомірно та у відповідності до положень ст. 625 ЦК України, з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі № 62-97р від 03.04.1997 року «Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», та становить:

- за договором банківського вкладу «Стандарт» від 23.09.2013 року № SAMDN80000737924269 - 3% річних - 103 129,14 грн.;

- за договором банківського вкладу «Стандарт» від 16.12.2013 року № SAMDNWFD0070036929300 - 3% річних - 52 276,77 грн.;

- за договором банківського вкладу «Приват-вклад» від 07.03.2014 року № SAMDNWFD0070088878400 - 3% річних - 29 368,42 грн., інфляційні втрати - 19 2117,02 грн.;

- по банківській картці № НОМЕР_1 - 3% річних - 3 310,68 грн., інфляційні втрати - 21 780,00 грн.

З`ясувавши обставини справи повно та всебічно, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Вимога про стягнення відсотків за вказаними договорами не підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище.

Посилання позивача на ст. 22 ЦК України є неналежним способом захисту при зверненні до суду з вимогами стягнення грошових коштів за невиконання судового рішення, тому позов в частині стягнення збитків с вумі 24 686 грн. також задоволенню не підлягає.

Твердження відповідача про застосування строків позовної давності суд не приймає до уваги, оскільки строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання судового рошення не сплив.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 19, 43-44, 49, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 272-273 ЦПК України, , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення процентів на суму вкладу, 3% річних та інфляційних втрат за час прострочення виконання зобов`язання - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за укладеними між сторонами договорами банківського вкладу:

- за договором банківського вкладу «Стандарт» від 23.09.2013 року № SAMDN80000737924269 - 3% річних, за період з 08.05.2015 року по 15.02.2018 року включно, в сумі 103 129,14 грн.;

- за договором банківського вкладу «Стандарт» від 16.12.2013 року № SAMDNWFD0070036929300 - 3% річних, за період з 08.05.2015 року по 15.02.2018 року, в сумі 52 276,77 грн.;

- за договором банківського вкладу «Приват-вклад» від 07.03.2014 року № SAMDNWFD0070088878400 - 3% річних, за період з 08.05.2015 року по 08.02.2018 року включно, в сумі 29 368,42 грн., інфляційні втрати, за період з 01.04.2015 року по 08.02.2018 року, в сумі 192 117,02 грн.;

- по банківській картці № НОМЕР_1 - 3% річних, за період з 08.05.2015 року по 08.02.2018 року включно, в сумі 3 310,68 грн., інфляційні втрати, за період з 01.04.2015 року по 08.02.2018 року, в сумі 21 780,00 грн.;

- судовий збір в сумі 8 810,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській обл. від 18.10.2001, адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса реєстрації юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для кореспонденції: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Суддя Г.О. Матійчук