Ухвала суду № 88893507, 23.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

23.04.2020 Справа №607/27139/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Стрілкової М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – товариство з обмеженою відповідальність «Міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовська Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір Іван Теодорович про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, –

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовська Т.Л., приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 , оскільки є всі підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із матеріалів даної справи, предметом спору у даній справі є визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу квартири від 21 лютого 2019 року, дійсність якого оспорюється позивачем.

Разом з тим, згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідач ОСОБА_3 27 лютого 2020 року відчужив квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. та зареєстрованого в реєстрі за №1198.

При цьому, грошові кошти в рахунок вартості даної квартири покупцем станом на момент укладення договору купівлі-продажу сплачені не були, а строком сплатити таких є 31.12.2023 рік.

Більше того, вказана квартира була передана в іпотеку для забезпечення виконання грошового зобов`язання зі сплати вартості квартири.

Виходячи із наведених обставин, позивач вважає, що з метою недопущення ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, слід вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 .

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, беручи до уваги те, що між сторонами існує спір з приводу визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності, виходячи із засад розумності, та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін та зважаючи на наявність загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити, шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 , оскільки такий вид забезпечення позову є доцільним та співрозмірним заявленим позовним вимогам.

Згідно ч.3 ст.154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд не застосовує зустрічне забезпечення, оскільки позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання на території України та у його власності є майно, що в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Одночасно суд повідомляє, що відповідачі мають право звернутися до суду про застосування зустрічного забезпечення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 149-153, 154, 261, 352-354 ЦПК України, –

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – товариство з обмеженою відповідальність «Міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовська Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір Іван Теодорович про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та договору купівлі-продажу квартири, скасування державної реєстрації права власності.

Заборонити ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає до негайного виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, відповідно до ст.158 ЦПК України.

Копію ухвали для виконання направити до відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Ухвала суду складена та підписана 23 квітня 2020 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко