Рішення № 88893353, 15.04.2020, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/462/20

Провадження №2/597/129/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2020 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дудяка С.В.

з участю:

секретаря судового засідання Богдана В.М.

прокурора Лазенги О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом першого заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Придруги А.М. в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

в с т а н о в и в:

Перший заступник керівника Чортківської місцевої прокуратури Придруга А.М. в позовній заяві та прокурор Заліщицького відділу Чортківської місцевої прокуратури Лазенга О.М. в судовому засіданні просять стягнути з відповідача в користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації 8727 гривень витрат пов`язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від злочину ОСОБА_2 , покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 ч.2 КК України, внаслідок якого ОСОБА_2 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, у зв`язку з якими він перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Тернопільської університетської лікарні 21 ліжко-день, а саме з 11.09.2018 року по 02.10.2018 року і на його лікування витрачено 8727 гривень, які на даний час відповідачем не відшкодовані і підлягають стягненню з нього.

Ухвалою суду 06.04.2020 року про відкриття провадження у справі відповідачу надано строк для подання відзиву на даний позов та роз`яснено наслідки його неподання без поважних причин.

Відповідач відзиву на даний позов у визначений судом строк не подав в судове засідання не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, а, тому, справу слід розглянути заочно без його участі, так як, прокурор не заперечує проти цього.

Відповідно до ст.178 ч.8 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задоволити позов, виходячи із наступного:

Вироком Заліщицького районного суду Тернопільської області 26.09.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, перебаченого ст.286 ч.2 КК України за те, що 10.09.2018 року близько 9 години, він перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, керував технічно-несправним автомобілем марки "Шкода", модель “Октавія”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із встановленими на одну вісь шинами різних розмірів, різних моделей, з різними малюнками протектора, експлуатація якого забороняється, рухався вищевказаним автомобілем без пасажирів та вантажу, автомобільною дорогою М-19 сполученням «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече» правою смугою руху в напрямку міста Заліщики від міста Чортків. Під час руху ОСОБА_1 , не урахував дорожні умови та обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним і в такий спосіб своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. У той час попереду керованого ОСОБА_1 автомобіля, в попутному напрямку рухався автомобіль марки “Опель” модель “Комбо”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 та в салоні якого на передньому пасажирському сидінні знаходилася пасажир ОСОБА_3 . ОСОБА_1 рухаючись на 429км.+700м. вищевказаної автодороги, що неподалік залізничної станції «Ворвулинці» Заліщицького району, перебуваючи під впливом наркотичних речовин, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, відволікся від керування, не обрав безпечної дистанції до автомобіля марки "Опель” модель “Комбо”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному з ним напрямку по тій самій смузі руху. Своїми діями, ОСОБА_1 поставив себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху та допустив зіткнення на смузі руху до м.Заліщики, передньою частиною керованого автомобіля марки "Шкода", модель “Октавія”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 із задньою частиною автомобіля марки "Опель", модель “Комбо”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди: пасажир автомобіля марки “Опель”, модель “Комбо” ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шийного відділу хребта з ушкодженнями 6-го та 7-го шийних хребців, міжхребцевого диску між ними та спинного мозку на цьому рівні, що ускладнилась висхідним набряком-набубнявінням головного мозку з вклиненням стовбура останнього у великий потиличний отвір, від яких 19.09.2018 року померла; водій автомобіля марки "Опель", модель “Комбо” ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, вдавленого перелому тім`яної кістки справа, рани правої тім`яної ділянки голови, які належать до тяжких за ознакою небезпеки для життя.

Вказаний вирок суду набрав законної сили 30.01.2020 року.

Згідно положень ст.1166 ч.1 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину під час судового розгляду кримінального провадження не заявлявся.

Згідно ст.1206 ч.1, 3 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Також встановлено, що добровільно витрати стаціонарного закладу охорони здоров`я відповідачем не відшкодовано.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року “Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат” судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 (545-93-п) від 16.07.1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Відповідно до довідки №01.3/394 виданої 04.03.2019 року Тернопільською університетською лікарнею та розрахунку вартості лікування ОСОБА_2 , останній знаходився на стаціонарному лікуванні у даному закладі охорони здоров`я з 11.09.2018 року по 02.10.2018 року (21 ліжко-день), вартість затрат на його лікування та перебування становить 8727 гривень.

А, тому, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги прокуратури є підставними, позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину слід задоволити та стягнути з відповідача в користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації 8727 гривень витрат пов`язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від злочину ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання розподілу між сторонами судових витрат по справі, суд вважає, що оскільки позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору, відповідно до ст.5 ч.1 п.6 Закону України “Про судовий збір”, дані судові витрати в розмірі 840,80 гривні слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.1166 ч.1, 1206 ч.1, 3 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 178 ч.8, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов першого заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури Придруги А.М. в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 8727 (вісім тисяч сімсот двадцять сім) гривень витрат пов`язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від злочину ОСОБА_2 в користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації на р/р UA268999980314000535000019001, код ЄДРПОУ 37977599, ГУДКСУ в Тернопільській області, код бюджетної класифікації 21080500, призначення платежу: інші надходження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору в дохід держави.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.ст.284, 354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене прокурором або позивачем протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду, а відповідачем протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, але не менше, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення суду складено 21.04.2020 року.

Суддя

С. В. Дудяк