Постанова № 88892523, 23.04.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

23.04.2020 Справа № 337/336/20

Провадження № 3/337/182/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Лілія Геннадіївна, розглянувши матеріали, що надійшли Управління патрульної поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 , працює ВАТ «Вогнетрив», електромонтер

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

24 січня 2020 року об 01-11 год., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Ентузіастів у м. Запоріжжя, керував автомобілем Opel Vectra держномер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком лікаря-нарколога ОСОБА_2 № 416 від 24 січня 2020 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху.

У судове засідання, призначене на 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з клопотанням щодо відкладення розгляду справи після 28 квітня 2020 року, посилаючись на ті обставини, що не має можливості з`явитися до судового засідання за станом здоров`я, що підтверджено копією листка непрацездатності.

Враховуючи, ті обставини, що 24 квітня 2020 року спливає термін накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38КУпАП, а також те, що судові засідання, призначені на 2 лютого 2020 року, 27 лютого 2020 року, 13 березня 2020 року, 7 квітня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 16 квітня 2020 року були відкладені за клопотанням ОСОБА_1 , його неявка у відповідності до ст.268 КУпАП не є обов`язковою, а також під час судового провадження участь у справі двох адвокатів – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими ОСОБА_1 розірвав договори про надання правової допомоги, не забезпечив явку для допиту у судовому свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про яких завив клопотання, суд розцінив його поведінку як бажання уникнути покарання, оскільки останній мав можливість надати свої письмові пояснення як особисто, так і забезпечити захист своїх прав через участь у судових засіданнях адвоката, з яким напередодні судового засідання розірвав укладену угоду про надання правової допомоги, у зв`язку з чим судом прийнято рішення щодо розгляду справи у його відсутність, за наявними матеріалами провадження.

У судовому засіданні 13 березня 2020 року ОСОБА_1 у присутності свого захисника ОСОБА_3 свою провину не визнав, суду пояснив, що він 24 січня 2020 року дійсно вживав світле пиво 0,5 л., але це мало місце за дві години до його зупинки, тому він у стані алкогольного сп`яніння не перебував, висновок лікаря-нарколога про стан сп`яніння не відповідає дійсності.

Після перегляду матеріалів відео- фіксації захисником Андрєєва А.С. було заявлено клопотання про виклик та допит в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , лікаря-нарколога ОСОБА_2 та витребування відповідних доказів з ОСОБА_8 , яке було задоволено судом.

Судові повістки на ім`я свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 які є знайомими ОСОБА_1 двічі вручалися захисникам Андрєєва А.С. та надсилалися поштою.

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , лікар-нарколог ОСОБА_2 не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, причина неявки суду не відома, можливість застосування примусового приводу нормами чинного КУпАП не передбачена.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що під час несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху у складі автопатруля 24.01.2020 року об 01:11 год вони побачили автомобіль Opel Vectra держномер НОМЕР_1 , який рухався у бік вул. Сергієнка. Під час руху транспортного засобу з заднього правого вікна виліз пасажир, який розмахував головою та руками та майже не зачепив припаркований транспортний засіб, у зв`язку з порушенням Правил Дорожнього руху у зв`язку з чим було прийнято рішення зупинити транспортний засіб. Пасажир свою провину не заперечував, під час спілкування з водієм, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Водій у присутності двох свідків пройшов тест на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер», результат виявився позитивним, але водій з ним не погодився та забажав пройти тест на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, у зв`язку з чим його було доставлено до ЗОНД, де лікар-нарколог зробив висновок щодо перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим на водія було складено адміністративний протокол.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , допитаного свідка, оглянувши у судовому засіданні матеріали відеофікасації з місця події та розглянувши матеріали провадження, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння № 416 від 24.01.2020 року лікаря КУ ЗОНД ЗОР ОСОБА_9 , відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, Акт медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлена нестійка поза Ромберга, пальце-носова проба з помилками, наявний запах алкоголю з рота, результати обстеження за допомогою електродіагностичного приладу «Alkotest 6510» становить 0,53%, через 20 хв.- 0,52% та встановлений за результатами огляду та тестів у вигляді алкогольного сп`яніння, свідоцтво про державну реєстрацію приладу «Alkotest 6510» № 7261/2007, сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки В-№ 007151, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Аналізатор парів спирту у видихуваному повітрі « Alkotest 6510» від 02.04.2019 року № 2-5183-19, яке чинне до 02.04.2020 року, посвідчення №3 83 про проходження підвищення кваліфікації лікаря-нарколога ОСОБА_2 у ЗДМУ у період з 29.02.2016 по 14.03.2016 рік, суд приходить до наступного.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18№ 271814 від 24.01.2020 року містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмовляються від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння встановлений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року

У відповідності до п. п.1, 6, 7 Розділу І Інструкції « Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 266 КУпАП , у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ст.67 КУпАП адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом, стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 підтверджений висновком лікаря-нарколога № 416 від 24 січня 2020 року, з яким у судовому засіданні 13.03.2020 року ОСОБА_1 висловив свою незгоду з результатами огляду на стан сп`яніння однак в порядку, передбаченому ст.267 КУпАП, зазначений огляд не оскаржив, жодних доводів щодо порушень проведеного огляду та незаконності зазначеного висновку суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час складання протоколу правопорушнику були роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, однак він не оскаржував дії працівників УПП у м. Запоріжжі ДПП у встановленому порядку.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повно та всебічно дослідивши у судовому засіданні наявні докази, суд вважає , що провина ОСОБА_1 у інкримінованому правопорушенні підтверджена у повному обсязі, а невизнання його провини є способом ухилення від передбаченої законом відповідальності.

Дії правопорушника ОСОБА_1 кваліфіковані судом за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративне правопорушення , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст.33 КУпАП , суд вважає, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення мети, передбаченої ст.23 КУпАП, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без вилучення транспортного засобу.

Крім того, з ОСОБА_1 на підставі ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись: ст.ст.130 ч.1 , 33, 221, 283, 287-294, КУпАП, ЗУ «Про судовий збір»

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЕДРПОУ отримувача: 37941997; Реквізити рахунку отримувача: UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300 )

У разі несплати у встановлений законом строк штрафу, на підставі ст.308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень в прибуток держави .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001 , код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Копію постанови направити ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів.

Суддя: Л. Г. Салтан