Ухвала суду № 88892396, 21.04.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "21" квітня 2020 р.

Справа № 937/2770/20

Провадження № 2/937/1787/20

2020 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2020 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання виконати умови договору,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання виконати умови договору.

Позивачка у поданому до суду клопотанні просить відстрочити сплату судового збору при подачі позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачкою судовий збір не сплачений.

При цьому, положення чинного законодавства визначають, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони – фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, звертаючись до суду з позовом, позивачка не навела обґрунтованих та переконливих доводів, так само як не надала й жодних доказів на підтвердження свого теперішнього матеріального становища та неплатоспроможності (довідки про доходи, заробітну плату, пенсію, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківських документів про відсутність на рахунку коштів, документів про відсутність нерухомого майна, транспортних засобів, документів щодо стану здоров`я, які б підтверджували необхідність постійного медичного лікування, що тягне за собою значні матеріальні витри, тощо), що унеможливлює виконання обов`язку сплати судового збору. А посилання позивачки на важке матеріальне становище та відсутність фінансової можливості самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору при подачі позову, а за таких обставин в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

При цьому було встановлено, що позовну заяву було подано з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Так, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відсутні зазначення доказів, що підтверджують вказані позивачем обставини.

Зокрема, позивачка, посилаючись на те, що відповідач не виконує умови договору поруки, не зазначає про жодні докази на підтвердження цих обставин. При цьому позивачкою не враховуються ті обставини, що згідно умов укладеного договору поруки відповідач має витупати як солідарний боржник виключно у разі неповернення ОСОБА_3 грошової суми за основним договором. Проте, жодних доказів ані того, що зобов`язання за основним договором не виконані, ані того, що грошова сума за основним договором не була повернута позивачці, в позові не зазначено, які і не додано до позовної заяви, сама ОСОБА_3 , солідарно із якою має відповідати відповідач, до участі у справі не залучена.

Крім того, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України не сплачений судовий збір.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачкою заявлено вимогу про зобов`язання відповідача виконати умови договору поруки та сплатити позивачці грошову суму у розмірі 50000 гривень 00 копійок. Зазначена вимога є вимогою майнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позовної заяви до суду складає 840 гривень 80 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, за позовною заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). Тому вбачається, що судовий збір не сплачений.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання виконати умови договору – залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків в п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання відповідних доказів та документів, що підтверджують сплату судового збору.

Роз`яснити позивачці, що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вона виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж позивачка не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: