Ухвала суду № 88890701, 23.04.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6284/20

УХВАЛА

про залишення позову без руху

23 квітня 2020 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП та просить суд стягнути з відповідача завдану майнову шкоду у розмірі 2459, 64 грн.

Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплатив, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду №14-57цс18 від 21.03.2018 року, відповідно до якої позивачі у справах про захист їхніх прав, як споживачів, звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» в усіх судових інстанціях за подання скарг та заяв.

Однак, суд з вищевказаним посиланням позивача не погоджується, з огляду на таке.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону № 1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»,крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Системний аналіз положень Закону України«Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовній заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з вищевказаним позову не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача» (позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом).

А відтак, на правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги Закону України «Про судовий збір», в зв`язку з чим вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором за ставками, що діяли на час звернення позивача до суду.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги щодо сплати судового збору.

Вимоги, заявлені позивачем, не віднесені до таких, що звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, позивачу для усунення недоліків, слід сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:

- сплатити судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) 80 коп.

Судовий збір необхідно сплатити на реквізити: отримувач коштів - УК у м. Рівному/м. Рівне/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012714, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA978999980313111206000017002 , призначення платежу - судовий збір.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Н.Г. Кучина