Вирок № 88888593, 22.04.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7479/19

Провадження № 1-кп/265/280/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Вайновського А.М., за участю секретаря судового засідання Злидіної Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Саханка Новоазовського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого без укладання трудового договору, не одруженого, раніше судимого: 1) 19 січня 2012 року вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки; 2) 06 червня 2012 року вироком Новоазовського районного суду Донецької області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки та штрафом 850 гривень; 3) 22 травня 2014 року вироком Новоазовського районного суду Донецької області за ст.70, 71, ч.2 та ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнився за відбуттям покарання 02 липня 2019 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Хаваліц О.В.,

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ

05 вересня 2019 року приблизно о 00:00 годин ОСОБА_1 , знаходячись на зупинці громадського транспорту "ринок Денис" в Лівобережному районі міста Маріуполя, в ході сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків з раніш малознайомою ОСОБА_2 , переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, підійшовши до останньої умисно завдав один удар правою ногою в область лівого плеча, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому верхньої третини лівого плеча зі зміщенням, крововилив верхньої третини лівого плеча, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк більше 21 дня.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.122 ч.1 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим злочину свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст.94 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що обвинувачення йому зрозуміле, вину у вчиненні злочину за ч.1 ст. 122 КК України визнав повністю. Пояснив, що 05.09.2020 року близько 00 годин зустрів на зупинці раніш малознайому - потерпілу ОСОБА_2 , між ними виник конфлікт, в результаті якого він взутою, правою ногою завдав один удар в ліве плече потерпілий, більше ударів він не наносив. В судовому засіданні висловив наміри відшкодувати витрати установи охорони здоров`я понесені на лікування потерпілої.

Допитана у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 пояснила, що з обвинуваченим до вказаних в обвинувальному акті подій була малознайома, випадково зустрілись 05 вересня 2020 року, між ними виникла сварка, в результаті обвинувачений правою ногою вдарив її у плече, вона відчула різку біль, відразу звернулась за медичною допомогою. Вимог майнового та немайнового характеру до обвинуваченого не має. Вважає, що виправлення останнього можливо без позбавлення волі, тим самим на суворій мірі покарання не наполягала.

Згідно з висновком судово-медичного експерта №628 від 23 вересня 2019 року, на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_2 , даних медичних документів виявлені у неї при огляді та зверненні за медичною допомогою тілесні ушкодження: закритий перелом верхньої третини лівого плеча зі зміщенням, крововилив верхньої третини лівого плечаутворилися в результаті, однократної дії тупого предмета, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як тих, що тягнуть за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад двадцять один день.

В ході досудового розслідування 20 вересня 2019 в період часу з 14:00 до 14:30 години за участю потерпілої ОСОБА_2 проводився слідчий експеримент, в ході якого останння на місці події вказала, що 05.09.2019 року приблизно о 00:00 годин вона знаходилась на зупинці громадського транспорту "ринок Денис", де випадково зустріла обвинуваченого, з останнім виник конфлікт, вона знаходилась в положенні стоячи обвинувачений підійшов до неї на відстань витягнутої руки та завдав один удар правою, взутою ногою в область лівого плеча. Після цього будь яких інших ударів обвинувачений не наносив.

Згідно з висновком судово-медичного експерта №628 від 23 вересня 2019: виявлені тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_2 могли утворитися при обставинах, на які посилається потерпіла в ході її допиту та при проведенні слідчого експерименту за її участі.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Так, ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, раніше судимий, має постійне місце проживання та задовільну характеристику з місця проживання, на диспансерних обліках міста Маріуполя не перебуває, працює без укладання трудового договору, в скоєному розкаявся, висловив негативне ставлення до вчиненого.

За таких даних суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, ближче до нижчої межі передбаченої законом.

Враховуючи особу винного, думку потерпілої, а також те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, працює без укладання трудового договору суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Прокурором в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого в сумі 9014.20 гривень. Обвинувачений позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі положень ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, а тому на думку суду позовні вимоги підлягають задоволенню.

Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Маріупольської міської ради витрати на лікування потерпілої від злочину в сумі 9014 гривень 20 копійок, які перераховувати на реквізити: р/р 31410544700053, код платежу 24060300, одержувач - місцевий бюджет Лівобережний район, ЗКПО 37989721, банк ГУ ДКСУ в місті Маріуполі Донецької області, МФО 834016, призначення платежу - відшкодування у місцевий бюджет коштів за лікування потерпілої ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя