Постанова № 8888593, 08.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2010 року Справа № 2а-1324/10            Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.

при секретарі судового засідання Юрченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про визнання протиправними дій, зобов’язання списати суму податкової заборгованості як безнадійний податковий борг,

за участю представників сторін

від позивача: Шурхно С.А.,

від відповідача: Волкова Т.С.,

                                        В С Т А Н О В И В :

           19 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області, в якому позивач просив наступне:

- визнати протиправними дії відповідача щодо самостійного зарахування платежів, спрямованих позивачем на погашення поточних податкових зобов’язань, у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше;

- зобов’язати Державну податкову інспекцію в Лутугинському районі Луганської області списати суму податкової заборгованості як безнадійний податковий борг у розмірі 157568,02 грн., у тому числі: податок на додану вартість – 34410,67 грн., податок з власників транспортних засобів – 22483,02 грн., земельний податок – 54300,89 грн., збір за забруднення навколишнього середовища – 46082,82 грн., штрафи та санкції – 290,62 грн.

В судовому засіданні 25 березня 2010 року позивач надав доповнення до адміністративного позову, в якому зазначив, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» від відповідача по справі надійшло рішення № 08 від 01.03.2010 року про списання безнадійного податкового боргу на податок з власників транспортних засобів у розмірі 10458,38 грн. У зв’язку зі зміною податкового боргу позивач просить зобов’язати Державну податкову інспекцію в Лутугинському районі Луганської області списати суму податкової заборгованості як безнадійний податковий борг у розмірі 147109,64 грн., у тому числі:

- податок на додану вартість – 34410,67 грн.,

- податок з власників транспортних засобів – 12024,64 грн.,

- земельний податок – 54300,89 грн.,

- збір за забруднення навколишнього природного середовища – 46082,82 грн.,

- штрафи та санкції – 290,62 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року залишено без розгляду даний адміністративний позов в частині зобов’язання відповідача списати суму податкової заборгованості як безнадійний податковий борг в сумі 63650,98 грн. – нараховані податкові штрафи по податковим повідомленням-рішенням за 2008-2009 роки.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» (далі – ТОВ «Лутугинський комбінат комунальних підприємств») зареєстрований як суб'єкт господарювання - юридична особа Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області 04.10.1994 року, № 1 367 120 0000 000436, ідентифікаційний код 03340825, про що йому видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №355665 .

Позивач є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Лутугинському районі Луганської області (далі – ДПІ в Лутугинському районі) з 27.10.1994 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік за формою №4-ОПП від 26.12.2006 року №109, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Згідно свідоцтва №16804885 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.06.1997 року, ТОВ «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» є платником податку на додану вартість.

Крім того, позивач є платником податку з власників транспортних засобів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, земельного податку.

Листом від 24.12.2009 року№9581-24 ДПІ в Лутугинському районі повідомила позивача, що станом на 01.12.2009 року ТОВ «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» має податковий борг в розмірі 157437,22 грн., у тому числі:

-податок на прибуток -159,44 грн.; -податок на додану вартість – 34 410,67 грн.; -податок з власників транспортних засобів -22483,02 грн.:

-земельний податок – 54300,89 грн.;

-збір за забруднення навколишнього середовища – 46 082,82 грн.;

-штрафи та санкції -290,62 грн.

Листом від 13.01.2010 року № 3 підтверджується, що позивач просив ДПІ в Лутугинському районі здійснити списання боргу, який станом на 01.12.2009 року склав 157437,22 грн., як безнадійного на підставі ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовим й фондами» від 21.12.2000 року № 2181, із змінами та доповненнями.

У відповіді від 14.01.2010 року №122-24 відповідач повідомив позивача, що списання безнадійного податкового боргу (який виник понад 1095 днів) здійснюється на підставі ст. 18 Закону № 2181. У відповідності з нормами п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. У зв'язку з цим, перераховані позивачем грошові кошти у 2007 - 2009 року було розподілено у порядку календарної черговості виникнення податкового боргу, який станом на 01.12.2006 року (понад 1095 днів) складав – 152 639,23 грн. На момент звернення безнадійний борг позивача складає 3777,48 грн.

Таким чином, відповідач змінив призначення платежу самостійно визначеного платником. При такому розподілі перерахованих коштів податковий орган нараховує пеню та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, чим збільшує розмір податкового боргу.

Рішенням № 08 від 01.03.2010 року про списання безнадійного податкового боргу ДПІ в Лутугинському районі на підставі пп. в) 18.2.1 пункту 18.2 статті Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вирішила списати безнадійний податковий борг по податку з власників транспортних засобів у розмірі 10458,32 грн., стосовно якого минув строк позовної давності ТОВ «Лутугинський комбінат комунальних підприємств», який виник станом на 01.03.2007 року.

Згідно п.п. 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовим й фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 року Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року N 22, зареєстрованої, в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою б цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З викладеного слід, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Згідно п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовим й фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше,— за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповдно до п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовим й фондами» підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Згідно п. в) абз. 2 п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовим й фондами» під терміном “безнадійний” слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Судом встановлено, що ТОВ «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» станом на 01.12.2006 року (понад 1095 днів) має податковий борг в розмірі 83458,66 грн., у тому числі:

-податок на додану вартість – 12894,87 грн.;

-податок з власників транспортних засобів – 9596,12 грн.;

-земельний податок – 33144,65 грн.;

-збір за забруднення навколишнього середовища – 27532,40 грн.;

-штрафи та санкції - 290,62 грн.

Таким чином, строк позовної давності стосовно боргу ТОВ «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» в розмірі 83458,66 грн. минув, тому вказаний борг повинен бути списаний ДПІ в Лутугинському районі у встановленому законом порядку.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про визнання протиправними дій, зобов’язання списати суму податкової заборгованості як безнадійний податковий борг задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області щодо самостійного зарахування платежів, спрямованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» в рахунок погашення поточних податкових зобов’язань, у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію в Лутугинському районі Луганської області списати суму податкової заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» як безнадійний податковий борг у розмірі 83458,66 грн., в тому числі:

-податок на додану вартість – 12894,87 грн.;

-податок з власників транспортних засобів – 9596,12 грн.;

-земельний податок – 33144,65 грн.;

-збір за забруднення навколишнього середовища – 27532,40 грн.;

-штрафи та санкції - 290,62 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугинський комбінат комунальних підприємств» витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 13 квітня 2010 року.

СуддяУшаков Т.С.