Рішення № 88884560, 23.04.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2020р. Справа № 904/1202/20

За позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», м. Дніпро

До: Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Про: стягнення 317 012, 86 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (відповідач) про стягнення 317 012, 86 грн. ( в т.ч.: 306 153, 61 грн. - основна заборгованість; 9 117, 69 грн. - пеня; 612, 31 грн. - інфляційні втрати та 1 129, 25 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків із своєчасної оплати розподіленого позивачем у грудні 2019 р. природного газу за типовим договором розподілу природного газу №42АВ491-8885-19 від 28.10.19р. (укладеним між сторонами).

Ухвалою суду від 10.03.20р. було відкрите провадження у справі №904/1202/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (відповідач) у відзиві на позов повідомив про погашення основної заборгованості за договором в розмірі 306 153, 61 грн. На підтвердження здійснення оплати заборгованості додав до відзиву на позов платіжне доручення №000202 від 02.03.20р. Також просив зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій до 3 000, 00 грн. з посиланням на тяжке фінансове становище, оскільки відповідач є бюджетною установою.

АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (позивач) свої правом на надання відповіді на відзив не скористався, про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у цій справі був повідомлений належним чином.

Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

28.10.19р. між АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (оператор ГРМ) та Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара (споживач) було підписано типовий договір розподілу природного газу № 42АВ491-8885-19. На виконання умов договору в грудні 2019р. позивач розподілив 547 250, 13 (м3) газу загальною вартістю 306 153, 61 грн., а відповідач прийняв цей природній газ, що підтверджується актом наданих послуг з розподілу природного газу № ДНГ89017398 від 31.12.19р.

Відповідно до п.6.4. типового договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Пунктом 8.1. договору встановлено відповідальність споживача за порушення встановлених строків оплати відповідно до умов договору та чинного законодавства України. Згідно з п 8.2. договору в разі порушення споживачем, що є не побутовим, строків оплати за договором від сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; у разі порушення споживачем, що є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені на заборгованість споживачів, що є побутовими, здійснюється з 01 травня 2019.; нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за договором. (а.с.9-15, 16-22).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 28.02.20р. відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором оплату за розподілений у грудні 2019р. природний газ не здійснив; у зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 306 153, 61 грн. Окрім того – позивач керуючись п. 8.2. договору та приписами ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 9 117, 69 грн. – пені; 1 129,25 грн. – 3% річних; 612, 31 грн. – інфляційних втрат. На час прийняття рішення у справі відповідачем були надані докази погашання основної заборгованості за договором в розмірі 306 153, 61 грн. після відкриття провадження у цій справі (що підтверджується платіжним дорученням № 000202 від 02.03.20р. (а.с.38). В той же час доказів погашання пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач не надав.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 612, 31 грн. – інфляційних втрат та 1 129, 25 грн. – 3% річних. Також суд, керуючись приписами ст. 233 ГК України та 551 ЦК України ( враховуючи,що відповідач є бюджетною установою ,яка неналежним чином фінансується з держбюджету ) вважає за доцільне частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені з 9 117, 69 грн. до 5 000, 00 грн. В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.2. ч.231 ГПК України - у зв`язку з відсутністю предмету спору (оскільки після відкриття провадження у справі відповідачем було погашено основну заборгованість за договором в розмірі 306 153, 61 грн. ).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача – Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49010, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 72; код ЄДРПОУ 02066747) на користь позивача – Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49029, м. Дніпро, вул. О. Кониського, 5; код ЄДРПОУ 20262860): 5 000, 00 грн. – пені; 1 129, 25 грн. - 3% річних; 612,31 грн. – інфляційних витрат та 3 170, 13 грн. - витрат на сплату судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог – закрити провадження у справі.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 23.04.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв