Постанова № 8888332, 30.03.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 р.                                                                       справа № 2а-3190/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Буряк І. В.

при секретарі                                                  Могілевському А.А.

за участю представників сторін:                    

позивача:          Мезенцева В.М. (дов. від 29.10.2009р. №32478/10/10-013)

відповідача:                                                  не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву          Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Марінеко»

про                    стягнення податкового боргу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька (надалі – позивач, ДПІ у Київському районі м.Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марінеко» (надалі – відповідач, ТОВ «Марінеко») про стягнення податкового боргу у розмірі 8301,66 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств, що підлягає примусовому стягненню.

В судовому засіданні від 30.03.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Представник відповідача в судове засідання від 30.03.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Марінеко» подало до ДПІ у Київському районі м.Донецька податкові декларації з податку на прибуток підприємства за звітні періоди 2008 та 2009 років, якими визначило суму податку до сплати у загальному розмірі 7 822,00 грн.

На підставі акту перевірки від 28.01.2009р. № 475/15-1, яким встановлено порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств на 10 днів, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001031540/0 від 30.01.2009р., яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 928,31 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0001031540/0 від 30.01.2009р. відповідач отримав 16.03.2009р., про що мається відповідна відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення.

На підставі акту перевірки від 18.05.2009р. № 3054/15-4/31049748, яким встановлено порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств на 134 дні, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006771540/0 від 03.07.2009р., яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 300,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0006771540/0 від 03.07.2009р. було вивішено на дошці податкових оголошень 15.07.2009р., про що зазначено у відповідному акті № 1816 від 15.07.2009р.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Також, у матеріалах справи наявні копії корінців першої податкової вимоги від 20.11.2008р. на суму 7552,63 грн. та другої податкової вимоги від 26.01.2009р. на суму 7625,63 грн., які розміщені на дошці податкових оголошень, про що зазначено у відповідних актах від 04.12.2008р. та 09.02.2009р. відповідно.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно абз. першому п.5.1. ст 5. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 ст. зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно абз. третьому пп. 5.3.1 п. 5.3. ст.5 зазначеного Закону встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

А згідно п. 17.3 ст.17 зазначеного закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно п. п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків, зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.94 року N 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.1994 р. за N 114/323, а з 13.08.2005 р. відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123.

Згідно зворотного боку облікової картки по відповідачу (платіж 11021000), станом на 24.03.2010р., ТОВ «Марінеко» має заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 8269,94 грн. та пеню у розмірі 31,72 грн. (копія зазначеного документу наявна у матеріалах справи).

Таким чином, відповідач має узгоджений податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 8301,66 грн., який підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову ДПІ у Київському районі м.Донецька.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марінеко» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марінеко» (83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77/505) податковий борг у розмірі 8301 (вісім тисяч триста одна) гривня 66 (шістдесят шість) копійок на рахунок № 31118009700006, код платежу 11021000, одержувач Державний бюджет Київського району, ОКПО 34687001, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 30 березня 2010 року, повний текст виготовлено 06 квітня 2010 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.           Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.           Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.           Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Буряк І. В.