Рішення № 88883305, 22.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року м. Київ № 640/21609/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Петрокоммерц-Україна"доОфісу великих платників податків ДФСпровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, код ЄДРПОУ 22906155) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати відповідача сформувати та подати до органу казначейської служби висновок про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом протиправно відмовлено у поверненні переплати з податку на прибуток з підстав наявності податкового боргу, оскільки під час ліквідацію банку погашення боргів відбувається в порядку черговості, а норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є пріоритетними над положеннями Податкового кодексу України.

Відповідач заперечив проти позовних вимог оскільки норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не регулюють питання щодо повернення надмірно сплачених податкових зобов`язань і не суперечать положенням Податкового кодексу України в частині неможливості повернення переплати у разі наявності у платника податкового боргу.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 № 169 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.03.2016 № 368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.04.2016 № 280 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.04.2016 № 561 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень ліквідатора банку".

За даними інтегрованої картки платника податків за Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" обліковується переплата з податку на прибуток банків у розмірі 824345,48 гривень.

22.11.2018 листом № 01-17/386 Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна", на підставі статті 43 Податкового кодексу України, звернулось до Офісу великих платників податків ДФС з заявою про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток банку у розмірі 824345,48 гривень.

Листом від 09.11.2018 № 46333/10/28-10-43-01-11 відповідач повідомив Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" про те, що за позивачем обліковується податковий борг, а тому повернення надміру сплачених коштів проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи і не є спірними.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо неповернення коштів протиправною, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду, не були порушені з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

Так, пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами пункту 43.2 цієї ж статті у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).

Отже, підставою для перерахування помилково чи надмірно сплачених грошових зобов`язань на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу є відсутність податкового боргу у такого платника податків.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надмірно сплачених сум грошових зобов`язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Тобто, невиконання будь-якої з передбачених статтею 43 Податкового кодексу України умов є перешкодою для виконання податковим органом відповідного алгоритму дій з метою повернення платнику надміру сплачених грошових зобов`язань.

Законодавством України не передбачено випадків, за наявності яких повернення надміру сплачених грошових зобов`язань може здійснюватися в інший спосіб, ніж установлено у статті 43 Податкового кодексу України.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI передбачено наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, згідно з частиною п`ятою статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед кредиторами.

Частиною шостою статті 36 Закону № 4452-VI визначено зобов`язання банку, на які не поширюється обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті.

Разом з тим, згідно з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Однак, відсутність податкового боргу у розумінні пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України є необхідною умовою для повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, а не стягненням такого боргу чи задоволенням вимог кредиторів.

Таким чином, умови повернення надміру сплачених грошових коштів регулюються саме статтею 43 Податкового кодексу України, а положення пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України щодо непоширення норм цього Кодексу на питання стягнення податкового боргу з банків, щодо яких застосовуються приписи Закону № 4452-VI, не стосуються спірних правовідносин.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 по справі № 815/3066/15.

За наведених обставин, враховуючи вимоги пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України та зважаючи на наявність податкового боргу у платника податків станом на день звернення з заявою про повернення коштів, суд дійшов висновку, що податковий орган обґрунтовано, з урахуванням вимог чинного законодавства України та наданих повноважень, відмовило Публічному акціонерному товариству "Банк Петрокоммерц-Україна" у поверненні надміру сплачених коштів.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, код ЄДРПОУ 22906155) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 39440996), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов