Рішення № 88883216, 17.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року м. Київ № 826/14377/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Міністерства оборони України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Трохименка Олега Владиславовича , про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про:

- визнання неправомірними дій Міністерства оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо ненадання повної та об`єктивної відповіді на звернення від 03.12.2017;

- зобов`язання Міністерства оборони України надати повну відповідь на звернення від 03.12.2017;

- визнання неправомірними дій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. та представника Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців Трохименка О.В. щодо перевірки скарг від 09.05.2018, від 26.06.2018 без участі позивачів;

- зобов`язання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини провести перевірку скарг від 09.05.2018, від 26.06.2018 з участю позивачів.

Ухвалою суду від 08.11.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). На підставі розпорядження керівника апарату та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями - справу розподіллено судді Окружного адміністративного суду міста Києва Донцю В.А.

Ухвалою суду від 19.09.2019 справу прийнято до провадження, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачам строк для подання відзиву.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Міністерство оборони України надало неповну та необ`єктивну відповідь на колективне звернення від 03.12.2017 щодо підтвердження факту, що будівля АДРЕСА_1 з 2014 року є державним житловим фондом, водночас Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та представник Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців Трохименко О.В. не об`єктивно розглянули скарги позивачів від 25.01.2018 та від 09.05.2018.

Відповідач - Міністерство оборони України, подав відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнаються, оскільки за результатами розгляду колективного звернення позивачів від 03.12.2017 Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України листом від 27.12.2017 №303/1/4/1528 надано повну та об`єктивну відповідь. У відзиві зазначено, що позивачами пропущено шестимісячний строк звернення до суду з вимогою про визнання неправомірними дій Міністерства оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо ненадання повної та об`єктивної відповіді на звернення від 03.12.2017.

Відповідач - представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Трохименко О.В., подав відзив, в якому позовні вимоги заперечуються. За твердженням відповідача, у відповіді Міністерство оборони України чітко і однозначно спростувало тезу позивачів про те, що будівлю віднесено до житлового фонду, надавши повну відповідь на поставлене питання. Відповідачем зазначено, що проведеною Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди перевіркою за зверненнями позивачів було встановлено відсутність підстав для притягнення Міністерства оборони України до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП та направлення до Міністерства оборони України актів реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про що поінформовано позивачів.

Відповідач - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, подав до суду відзив аналогічний за змістом до відзиву представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Трохименка О.В.

Позивачами подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що твердження відповідачів про надання повної відповіді на колективне звернення є хибним, оскільки в зазначеній інформації не має формулювань, зокрема: "будівля за 2014 року є державним житловим фондом"; "будівля не є з 2014 року державним житловим фондом".

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

Позивачі 04.12.2017 направили на адресу Міністерства оборони України колективне звернення до Міністра Оборони України від 03.12.2017, в якому просили письмово підтвердити, що будівля АДРЕСА_1 з 2014 року є державним житловим фондом.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення колективне звернення отримано Міністерством оборони України 06.12.2017.

Листом від 27.12.2017 №303/1/4/15/29 Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України повідомило позивачів, що прийняття рішення Міністром оброни України щодо тимчасового проживання військовослужбовців в переобладнаних нежитлових приміщеннях не дає право щодо зміни їх статусу, а саме переведення в житловий фонд. Будівля №67 військового містечка № 41 переобладнана під тимчасове проживання військовослужбовців та членів їх сімей за рахунок власних коштів без дозволу балансоутримувача. Будівля після її переобладнання в експлуатацію в установленому порядку не вводилась.

Позивачами направлено до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини листа від 28.01.2018 про ненадання об`єктивної, всебічної і вчасної відповіді на колективне звернення та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП від 25.01.2018, відповідно до якого позивачі просили:

- провести перевірку на предмет вчинення адміністративного правопорушення посадовими особами Міністерства оборони України у зв`язку з ненаданням нам об`єктивної, всебічної і вчасної відповіді за результатами розгляду колективного звернення від 03.12.2017;.

- притягти до адміністративної відповідальності осіб винних в ненадані об`єктивної, всебічної і вчасної відповіді за результатами розгляду колективного звернення від 03.12.2017;

- направити відповідні акти реагування щодо вищезазначеного порушення прав та законних інтересів для надання об`єктивної і всебічної відповіді за результатами розгляду колективного звернення від 03.12.2017.

Листом від 27.02.2018 №4.2/7-С309541.18-1/26-128 представник Уповноваженого Верховної Ради України з питань з питань захисту прав військовослужбовців повідомив позивачів про відкриття провадження щодо стверджуваного порушення права позивачів на звернення.

Позивачами направлено до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скаргу від 25.04.2018 про ненадання відповіді на колективне звернення представником Уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців від 24.04.2018, відповідно до якої позивачі просили вжити заходів реагування, про результати невідкладно повідомити позивачів письмово.

Листом від 02.05.2018 №2/7-С309541.18-2/26-128 Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомлено позивачів, що зважаючи на отриману інформацію підстави для застосування додаткових заходів реагування за зверненням позивачів немає. Також позивачам роз`яснено право позивачів на оскарження відповіді у разі незгоди з прийнятим за скаргою рішенням.

Позивачами направлено до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скаргу від 09.05.2018 на рішення виконуючого обов`язки Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди Левшун Л.В. від 02.05.2018 №2/7-С309541.18-2/26-128, відповідно до якої останні просили:

- повернутися до розгляду звернення від 25.01.2018;

- притягти до адміністративної відповідальності передбаченої законодавством України: а) підлеглу ( Левшун Л.В. ) та причасних осіб за відписку від 02.05.2018 №2/7-С309541.18-2/26-128; б) посадових осіб Міністерства оборони України за статтею 212-3 КУпАП, які не надали об`єктивної і вчасної відповіді на колективне звернення від 03.12.2017;

- невідкладно надати відповідь на скаргу від 24.04.2018;

- повторно направити відповідні акти реагування щодо вищезазначеного порушення прав та законних інтересів для надання об`єктивної відповіді на колективне звернення від 03.12.2017;

- реалізувати право скаржників передбачене статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" щодо участі під час перевірки цієї скарги та за результатами її розгляду повідомити скаржників письмово.

Листом від 14.06.2018 №4.2/9-С317947.18/26-128 представник Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців Трохименко О.В. повідомив позивачів, що за результатами аналізу інформації отриманої у ході розгляду звернень, порушень Закону України "Про звернення громадян", які б могли бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб Міністерства оборони України та Секретаріату Уповноваженого не встановлено, а отже не вбачається правових підстав для застосування заходів реагування Уповноваженого за зверненням останніх.

Позивачами направлено Президенту України скаргу від 26.06.2018 щодо порушення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог статті 18 Закону України "Про звернення громадян", якою позивачі просили невідкладно застосувати заходи передбачені повноваженнями Президента України, для забезпечення виконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог абзацу другого частини першої статті 18 Закону України "Про звернення громадян" під час розгляду скарги від 09.05.2018.

Листом Адміністрації Президента України від 06.07.2018 №22/028534-26 повідомлено скаржників про відсутність повноважень щодо розгляду та вирішення порушеного питання. Також позивачів повідомлено про направлення колективного звернення від 26.06.2018 Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини для вжиття відповідних заходів реагування.

Листом від 13.08.2018 №1/12-С322240.322242.18/26-110 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повідомив позивачів про розгляд звернень від 09.05.2018, від 13.05.2018 та від 21.05.2018 відповідно до вимог законодавства, що свідчить про відсутність правових підстав для вжиття заходів реагування за скаргами до Президента України.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Щодо позовних вимог до Міністерства оборони України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (зі змінами).

Судом установлено, що позивачами надіслано звернення Міністру оборони України від 03.12.2017, в якому просили підтвердити, що будівля АДРЕСА_1 з 2014 року є державним житловим фондом.

У зверненні зазначено, що тимчасово виконуючим обов`язки Міністра оборони України прийнято рішення від 21.09.2009 №9557/з стосовно можливості переобладнання за рахунок власних коштів військовослужбовців нежитлових приміщень військових містечок в житлові для проживання. За зверненнями позивачів отримано від Міністерства оборони України позитивні рішення для здійснення переобладнання за рахунок власних коштів нежитлових приміщень другого та третього поверхів адміністративної триповерхової будівлі АДРЕСА_1. Протягом 2011-2014 років нежитлові приміщення другого та третього поверхів вказаної будівлі повністю переобладнанні в квартири, а перший поверх переобладнаний Дніпровською квартирно-експлуатаційною частиною (району) в гуртожиток. Електрифікацію будинку здійснено за рішенням Міністра оборони України від 03.10.2013 №9557/з. У 2014 році на замовлення Київського квартирно-експлуатаційного управління виготовлено технічний паспорт, в якому назва будівлі змінилась на "житловий будинок (гуртожиток)". На підставі наведеного заявники просили підтвердити Міністра оборони України, що згадана будівля з 2014 року є державним житловим фондом.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян": органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша); відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки (частина третя); рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частина четверта).

За дорученням державного секретаря Міністерства оборони України начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України надано відповідь від 27.12.2017 №303/1/4/15/29 на звернення від 03.12.2017.

У відповіді зазначено, що будівля №67 військового містечка №41 (м. Київ) перебуває на балансовому обліку Київського квартино-експлуатаційного управління та за своїм функціональним призначенням рахується, як будівля штабу, санчастини, класи. Для часткового вирішення житлового питання з розміщення сімей військовослужбовців, тимчасово виконуючий обов`язки Міністра оборони України своїм дорученням від 21.09.2009 №9557/з погодив пропозиції щодо надання дозволу (в кожному випадку окремо за погодженням з Головним управлінням) на переобладнання нежитлових приміщень під житло для тимчасового проживання військовослужбовців та членів їх сімей у відповідності до вимог чинного законодавства. Прийняття рішення Міністром оброни України щодо тимчасового проживання військовослужбовців в переобладнаних нежитлових приміщеннях не дає право щодо зміни їх статусу - переведення в житловий фонд. Будівля АДРЕСА_1 переобладнана під тимчасове проживання військовослужбовців та членів їх сімей за рахунок власних коштів без дозволу балансоутримувача. Будівля після її переобладнання в експлуатацію в установленому порядку не вводилась. В наявному в Київському квартирно-експлуатаційному управлінні технічному паспорті (інвентаризаційна справа від 25.09.2014 №100) будівлі АДРЕСА_1 зазначено про фактичне використання будівлі з приміткою: "Об`єкт самочинно реконструйовано. Дозвіл та проектна документація на реконструкцію будівлі штабу під житловий будинок не надано".

На думку суду, відповідачем надано обґрунтовану відповідь на звернення, позаяк у відповіді зазначено, що відповідна будівля не належить до житлового фонду та відсутні підстави для її переведення в такий статус. Та обставина, що фізичною особою ОСОБА_12 виготовлено 25.09.2014 технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 на замовлення в Київського квартирно-експлуатаційного управління не є свідченням необґрунтованості відповіді, позаяк технічний паспорт на будівлю є лише одним з документів, які необхідні для прийняття рішення про переведення нежитлової будівлі в житлову. Також не може свідчити про необґрунтованість відповіді на звернення понесення заявниками витрат на переобладнання приміщень будівлі у житлові приміщення, оскільки це також не є підставою для висновку про переведення нежитлової будівлі в житлову.

За твердженням позивачів відсутність відповіді на звернення слів "будівля за 2014 року є державним житловим фондом", "будівля не є з 2014 року державним житловим фондом" є доказом її необґрунтованості. Суд вважає, що відсутність однієї з наведених відповідей також не свідчить про необґрунтованість відповіді. Суд зауважує, що в зверненні позивачі просили підтвердити чи є будівля з 2014 державним житловим фондом. У відповіді на звернення наведена обставина не підтверджена. При цьому зі змісту відповіді можна зробити однозначний висновок, що підстав для переведення будівлі до житлового фонду не було.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими вимоги про визнання неправомірними дій Міністерства оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо ненадання повної та об`єктивної відповіді на звернення від 03.12.2017 та зобов`язання Міністерства оборони України надати повну відповідь на звернення від 03.12.2017, тому суд відмовляє в задоволенні таких вимог.

Щодо позовних вимог до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Трохименко О.В.

Як уже зазначалось позивачі вважають протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денісової Л.Л. та представника Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців Трохименка О.В. щодо перевірки скарг від 09.05.2018, від 26.06.2018 без участі позивачів.

Судом установлено, що позивачами направлено до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини листа від 28.01.2018 про ненадання об`єктивної, всебічної і вчасної відповіді на колективне звернення та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП від 25.01.2018, відповідно до якого позивачі просили: - провести перевірку на предмет вчинення адміністративного правопорушення посадовими особами Міністерства оборони України у зв`язку з ненаданням нам об`єктивної, всебічної і вчасної відповіді за результатами розгляду колективного звернення від 03.12.2017;. - притягти до адміністративної відповідальності осіб винних в ненадані об`єктивної, всебічної і вчасної відповіді за результатами розгляду колективного звернення від 03.12.2017; - направити відповідні акти реагування щодо вищезазначеного порушення прав та законних інтересів для надання об`єктивної і всебічної відповіді за результатами розгляду колективного звернення від 03.12.2017.

Відповідно до Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23.12.1997 №776/97-ВР (зі змінами): парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 1); Уповноважений має право направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів (пункт 11 статті 13); актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб (частина перша статті 15); подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина (частина третя статті 15).

Листом від 27.02.2018 №4.2/7-С309541.18-1/26-128 представник Уповноваженого Верховної Ради України з питань з питань захисту прав військовослужбовців повідомив позивачів про відкриття провадження щодо стверджуваного порушення права позивачів на звернення. У відзиві зазначено, що Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців не встановлено порушень з боку посадових осіб Міністерства оборони України під час розгляду звернення позивачів, тому не було підстав для внесенні подання чи притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивачами направлено до Уповноваженого від 25.04.2018 про ненадання відповіді на колективне звернення представником Уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців від 24.04.2018, відповідно до якої позивачі просили вжити заходів реагування, про результати невідкладно повідомити позивачів письмово.

Листом від 02.05.2018 №2/7-С309541.18-2/26-128 Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомлено позивачів, що зважаючи на отриману інформацію підстави для застосування додаткових заходів реагування за зверненням позивачів немає, роз`яснено право на оскарження відповіді у разі незгоди з прийнятим за скаргою рішенням.

Позивачами направлено до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скаргу від 09.05.2018 на рішення виконуючого обов`язки Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди Левшун Л.В. від 02.05.2018 №2/7-С309541.18-2/26-128, відповідно до якої останні просили: повернутися до розгляду звернення від 25.01.2018; притягти до адміністративної відповідальності передбаченої законодавством України: а) підлеглу ( Левшун Л.В. ) та причасних осіб за відписку від 02.05.2018 №2/7-С309541.18-2/26-128; б) посадових осіб Міністерства оборони України за статтею 212-3 КУпАП, які не надали об`єктивної і вчасної відповіді на колективне звернення від 03.12.2017; невідкладно надати відповідь на скаргу від 24.04.2018; повторно направити відповідні акти реагування щодо вищезазначеного порушення прав та законних інтересів для надання об`єктивної відповіді на колективне звернення від 03.12.2017; реалізувати право скаржників передбачене статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" щодо участі під час перевірки цієї скарги та за результатами її розгляду повідомити скаржників письмово.

Листом від 14.06.2018 №4.2/9-С317947.18/26-128 представник Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців повідомив позивачів, що за результатами аналізу інформації отриманої у ході розгляду звернень, порушень Закону України "Про звернення громадян", які б могли бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб Міністерства оборони України та Секретаріату Уповноваженого не встановлено, а отже не вбачається правових підстав для застосування заходів реагування Уповноваженого за зверненням останніх.

Позивачами направлено Президенту України скаргу від 26.06.2018 щодо порушення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог статті 18 Закону України "Про звернення громадян", якою позивачі просили невідкладно застосувати заходи передбачені повноваженнями Президента України, для забезпечення виконання Уповноваженим вимог абзацу другого частини першої статті 18 Закону України "Про звернення громадян" під час розгляду скарги від 09.05.2018.

Листом Адміністрації Президента України від 06.07.2018 №22/028534-26 повідомлено скаржників про відсутність повноважень щодо розгляду та вирішення порушеного питання. Також позивачів повідомлено про направлення колективного звернення від 26.06.2018 Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини для вжиття відповідних заходів реагування.

Листом від 13.08.2018 №1/12-С322240.322242.18/26-110 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повідомив позивачів про розгляд звернень від 09.05.2018, від 13.05.2018 та від 21.05.2018 відповідно до вимог законодавства, що свідчить про відсутність правових підстав для вжиття заходів реагування за скаргами до Президента України.

Підставами позову зазначено порушення відповідачами Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини, представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців права позивачів на участь в розгляді звернення.

Відповідно до частини першої статті 17 Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

За змістом статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

У заяві від 25.01.2018, скарзі від 24.04.2018 позивачі не просили про розгляд заяви за їх участі. У скарзі від 09.05.2018 скаржники ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 просили розглянути скаргу за їх участі на підставі статті 18 Закону України "Про звернення громадян".

У відповіді від 14.06.2018 №4.2/9-С317947.18/26-128 представник Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців повідомив про неможливість забезпечення участі скаржників в розгляді скарги від 09.05.2018, позаяк у секретаріаті Уповноваженого розгляд письмових звернень здійснюється відповідальними особами без проведення засідань.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2020 справа №826/307/17 висловив правову позицію, за якою якщо у разі встановлення обставин, що свідчать про відсутність формування матеріалів перевірки та їх письмового вираження, відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про зобов`язання дотриматися вимог статті 18 Закону України "Про звернення громадян" щодо права громадян знайомитися із матеріалами перевірки та видати матеріали перевірки її звернень для ознайомлення.

З огляду на встановлені обставини, наведене правове регулювання спірних відносин, судову практику, виходячи з меж позовних вимог, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців.

Позивачами сплачено судовий збір у розмірі 2819,20 грн. (квитанції від 05.09.2018 №63066, №63088, №63099, №63101).

Оскільки в позові відмолено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, судові витрати зі сплати судового збору розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Позивач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ).

Позивач - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 ).

Позивач - ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 ).

Позивач - ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_8 ).

Позивач - ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_9 ).

Позивач - ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_10 ).

Позивач - ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_11 ).

Позивач - ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_12 ).

Відповідач - Міністерство оборони України (ідентифікаційний код 00034022, місцезнаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6).

Відповідач - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 21/8).

Відповідач - представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Трохименко О.В. (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 21/8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30.03.2020 №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.А. Донець