Рішення № 88883183, 23.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/773/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2253) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2253) (надалі також - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 06.10.2018 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 06.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в період з 01.07.2015 по 06.10.2018 не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

27.03.2020 представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Вказує, що кошти Чернігівському прикордонному загону для виплати індексації не надходили, а тому виплата індексації Чернігівським прикордонним загоном не проводилася. Крім того зазначає, що в період з 01.07.2015 по 04.08.2016 грошове забезпечення позивачу Чернігівським прикордонним загоном не нараховувалося, оскільки останній перебував у підпорядкуванні інших прикордонних загонів Державної прикордонної служби України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як слідує з матеріалів справи позивач проходив військову службу у відповідача. Так, згідно довідки від 24.03.2020 № 12/269 старшина ОСОБА_1 , згідно наказу начальника Чернігівського прикордонного загону від 30.06.2015 № 153-ос вибув для подальшого проходження військової служби до Житомирського прикордонного загону м. Житомир та згідно наказу начальника Чернігівського прикордонного загону від 04.08.2016 № 175-ос прибув до Чернігівського прикордонного загону м. Чернігів для подальшого проходження військової служби з Донецького прикордонного загону м. Маріуполь (а.с.37).

Відповідно до витягу з наказу начальника 105 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01.10.2018 № 443-ОС (по особовому складу) виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії – дозиметриста 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Сновськ» ІІІ категорії (тип А), звільненого з військової служби у відставку з виключенням з військового обліку наказом начальника 105 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.07.2018 № 306-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту «б» (у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку) частини 1 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 06.10.2018 (а.с.9-10).

Згідно довідки відповідача від 28.01.2020 № 33 кошторисні призначення Державної прикордонної служби України не дозволяють здійснити видатки на виплату індексації грошових доходів військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за минулі періоди починаючи з 01.07.2015 по 28.02.2018. У зв`язку з чим нарахування індексації грошового забезпечення позивачу з 04.08.2016 по 28.02.2018 не проводилося. За період з 01.03.2018 по 06.10.2018 нарахована індексація становить нуль грн (а.с.8).

Згідно довідки про доходи від 17.03.2020 № 120 позивачу з липня 2015 року по жовтень 2018 року індексація грошових доходів не нараховувалася та не виплачувалася. Крім того в даній довідці зазначено, що в період з липня 2015 року по липень 2016 року дохід позивача становить нуль грн (а.с.34).

Вважаючи дії відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

В силу статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Частинами першою та п`ятою статті 2 Закону встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Приписами частини другої статті 5 Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно частини шостої статті 5 Закону проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078).

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на частину шосту статті 5 Закону, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв`язку з цим індексації з 01.07.2015 вказана норма не містить.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 у справі № К/800/3206/16 (368/1047/15-а).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Таким чином, вказані відповідачем обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з серпня 2016 року по 06.10.2018 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з серпня 2016 року по 06.10.2018.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 31.07.2016 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 31.07.2016 необхідно відмовити, оскільки, як встановлено судом позивач у вказаний період не перебував на грошовому забезпеченні Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2253).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2253) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2253) в частині не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з серпня 2016 року по 06.10.2018.

Зобов`язати Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2253) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з серпня 2016 року по 06.10.2018.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу“Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Чернігівський прикордонний загін військова частина 2253, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Квітнева, 3-в, м. Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ 14321765).

Повний текст рішення суду складено 23.04.2020.

Суддя О.М. Тихоненко