Ухвала суду № 88883121, 23.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

23 квітня 2020 року справа № 580/1038/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглядаючи у письмовому проваджені в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Великохутірської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство «Черкаський» про визнання бездіяльності незаконною та зобов?язання вчинити дії,

встановив:

25 березня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, код ЄДРПОУ 02911119) до Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області (19854, Черкаська область, Драбівський район, с. Великий Хутір, вул. Куниці, 10, ідентифікаційний код 34238349) в якому позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття до комунальної власності територіальної громади с. Рецюківщина Драбівського району Черкаської області з державної власності об`єкту нерухомості, який перебуває на балансі ПРАТ “Черкаський”, а саме: 8-ми кв. житлового будинку 1974 року, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 18, с. Рецюківщина, Драбівський район, Черкаська область;

2) зобов?язати відповідача забезпечити прийняття з державної власності до комунальної територіальної громади с. Рецюківщина Драбівського району Черкаської області з державної власності об`єкту нерухомості, який перебуває на балансі ПРАТ “Черкаський”, а саме: 8-ми кв. житлового будинку 1974 року, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 18, с. Рецюківщина, Драбівський район, Черкаська область.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.04.2020 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи дане клопотання суд зазначає таке.

Відповідно статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною третьою статті 257 КАС України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 6 ст 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Так, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Зміст поданого позову та предмет доказування, на думку суду, дана справа є справою незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 12, 256, 260, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя В.П. Тимошенко