Ухвала суду № 88882841, 23.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

23.04.2020 Справа №520/1492/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в спрощеному провадженні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДПС у Харківській області №Ф-13467-56 від 13.11.2019 щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглянути питання про зупинення провадження у цій справі без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження, в якому він просить суд провадження в адміністративній справі №520/1492/2020 зупинити до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №329-2(ІІ)/2019 щодо розгляду Конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини 5/7130 (19) від 18.11.2019 щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI.

В обґрунтування клопотання вказано, що 18 листопада 2019 року на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України розміщено інформацію про те, що до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI. У конституційному поданні вказано, що визначення бази нарахування ЄСВ платником, який не отримав дохід (прибуток) у звітному періоді, звужує зміст та обсяг прав платника. Так, якщо до 01.01.2017 платники, які не отримували доходи (прибуток) у звітному періоді, мали право не сплачувати єдиний соціальний внесок, то після внесення змін до законодавства вони зобов`язані сплачувати ЄСВ незалежно від наявності доходу (прибутку), а у разі відсутності доходів (прибутку) - припинити «володіння» своїм майном.

Між тим, згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга); при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).

Отже, при внесенні змін до підпункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464 в частині зобов`язання визначати базу нарахування єдиного внеску платником, який не отримав дохід (прибуток) у звітному періоді, було допущено звуження змісту та обсягу існуючих прав платника, що є порушенням частини третьої статті 22 Конституції України, а також відбулось втручання в право приватної власності та право на зайняття підприємницькою діяльністю, гарантованих статтями 41,42 Основного Закону держави.

У межах адміністративної справи №520/1492/2020 оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) Ф-13467-56 від 13.11.2019 у розмірі 26539,26 гривень. Дана сума єдиного внеску сформована станом на 31 жовтня 2019 року; позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем, є платником єдиного внеску. Однак, як стверджує позивач, він не займався підприємницькою діяльністю, а тому визнання неконституційною норми, на підставі якої позивачу донараховано грошові зобов`язання, вплине на рішення у даній справі.

Відповідачем у відзиві на адміністративний позов зазначено, що докази по справі дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду даної справи. Будь-яких законодавчо визначених підстав для зупинення провадження у справі позивачем не наведено.

Суд зазначає, що приписами ч.1 ст. 236 КАС України визначено вичерпний перелік підстав, строків для обов`язкового зупинення провадження у справі та строки зупинення провадження.

Так, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника; 3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.

Отже, зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь - яких процесуальних дій у зв`язку із обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Так, відповідачем закцентовано увагу на приписах вищевказаної норми саме в частині того, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Позивачем не наведено жодних аргументів щодо того, що надані до суду докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд, дослідивши доводи позивача та відповідність їх обставинам, з якими законодавець пов`язує обов`язкові підстави для зупинення провадження по справі, приходить до висновку, що позивачем не зазначено жодних обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи та вказують на безпосередню необхідність у зупиненні провадження по справі, а наведені доводи позивача не відносяться до обов`язкових підстав для зупинення провадження по справі у контексті розуміння ч. 1 ст. 236 КАС України.

Суд додатково звертає увагу позивача, що у разі вирішення справи не на його користь, що буде передувати постановленню Конституційним Судом України рішення у справі №329-2(ІІ)/2019 щодо розгляду Конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини 5/7130 (19) від 18.11.2019 щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI, він матиме право на перегляд судового рішення за виключними обставинами на підставі ч.5 ст.361 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 229, 236, 248, 256, 263, 291, 293, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у клопотанні позивача про зупинення провадження в адміністративній справі №520/1492/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування вимоги до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №329-2(ІІ)/2019 щодо розгляду Конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини 5/7130 (19) від 18.11.2019 щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Г. Котеньов