Ухвала суду № 88882822, 23.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

"23" квітня 2020 р. № 520/3822/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В., які виразились у винесенні з порушенням вимог законодавства Постанови про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень та Постанови про відкриття виконавчого провадження № 61473277 від 05.03.2020 р.. Постанови про арешт майна боржника №61473277 від 05.03.2020 р. в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 у межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень.

- визнати протиправною та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079.10 гривень, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В.

- визнати протиправною та скасувати Постанову про арешт майна боржника №61473277 від 05.03.2020 р. винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В. в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 у межах суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року відкрито провадження у справі.

Через канцелярію суду 23.04.2020 року після відкриття провадження по справі від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №61473277 на підставі виконавчого документа - Постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень до набрання законної сили рішенням суду у справі №520/3822/2020.

В обґрунтування заяви представником позивача вказано, що забезпечення позову в даному випадку є необхідним для недопущення порушення конституційних прав і свобод позивача таких, як право власності, забезпечення йому права на ефективний захист порушених прав та уникнення ситуації, коли проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на арештоване на майно боржника може створити загрозу та складність у відновленні прав, свобод та інтересів позивача після винесення рішення у справі.

Сукупність наведених обставин, на погляд заявника, вказує на існування об`єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову не призводить до вирішення спору по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного припису та рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.

Згідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 154 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Як встановлено за матеріалами справи, позовні вимоги стосуються визнання протиправними та скасування Постанови про стягнення виконавчого збору №38891656 від 04.03.2020 р. в розмірі 525079,10 гривень та Постанови про арешт майна боржника №61473277 від 05.03.2020 р. в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1 для стягнення розміру виконавчого збору, що винесені головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бойченко В.В. Дані виконавчі дії здійснюються в межах відкритого ВП №61473277.

Заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, обґрунтовує свої вимоги тим, що Постановою № 61473277 від 05.03.2020 р. (в частині стягнення виконавчого збору) вже накладено арешт на майно позивача, а тому, на погляд заявника, є всі підстави вважати, що протягом розгляду справи буде відбуватися стягнення для погашення суми виконавчого збору в розмірі 525079,10 гривень. У зв`язку з чим, подальше вчинення державним виконавцем будь-яких дій в рамках виконавчого проваджень може істотно ускладнити або унеможливити поновлення порушених прав Позивача у випадку задоволення заявленого ним позову про визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, представником позивача не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення, що є ключовим та значимим моментом у даному випадку.

Також, згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Слід зазначити, що обрані представником позивача заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови, фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, водночас, зазначене не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд вказує, що заявником не надано доказів того, що захист прав позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, у разі постановлення на його користь судового рішення, як і того, що зупинення виконання оскаржуваної постанови усуне небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Щодо решти заходів забезпечення позову, обраних позивачем у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - оскаржуваної постанови, суд вказує наступне.

Так, заявник посилався на приписи п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", за яким, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, які кореспондуються з приписами п.5 ч.1 ст.151 КАС України, відповідно до якого, позов може бути забезпечено: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Крім того, за своєю суттю, незгода позивача з діями державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у правовідносинах щодо примусового виконання оскаржуваної у даній справі постанови №61473277, є предметом розгляду по даній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що у задоволенні заяви представника позивача належить відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 квітня 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.