Рішення № 88882646, 23.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 р. Справа № 480/1060/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.11.2018 р. № Ф-8622-54 на суму 10727,11 грн та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 р. № Ф-8622-54 на суму 12887,29 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 16.09.2013 р. перебуває на обліку як платник єдиного податку за видом економічної діяльності 69.10 "Діяльність у сфері права". На підставі рішення Ради адвокатів Сумської області від 27.07.2017 р. має право на заняття адвокатською діяльністю, про що подав до податкового органу відповідну заяву. 29.11.2018 р. відповідачем було сформовано податкову вимогу № Ф-8622-54 на суму 10727,11 грн та 08.02.2019 р. - податкову вимогу № Ф-8622-54 на суму 12887,29 грн, яка є похідною від першої вимоги та яка направлена позивачу у зв`язку зі сплатою ним платежів по єдиному соціальному внеску. Вважає вимоги протиправними та зазначає, що податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Так, позивач перебуває на обліку в контролюючих органах як самозайнята особа - фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, відповідно, сплачує єдиний внесок як самозайнята особа. При цьому якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Позивач вважає, що з урахуванням того, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, то доходи отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства. Зазначає, що його підприємницька діяльність не відмінна від незалежної професійної діяльності, тому він не повинен двічі сплачувати єдиний внесок від доходу за одну і ту ж саму діяльність. У свою чергу, подвійна сплата єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ним як фізичною особою-підприємцем з ознакою провадження незалежної професійної діяльності призведе до подвійного обліку тієї самої господарської діяльності і, відповідно, до подвійної сплати єдиного внеску, що не узгоджується з принципами податкового законодавства. Вважає, що контролюючий орган безпідставно сформував оскаржувані вимоги, тому вони підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що з 16.08.2017 р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ДФС як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та з 17.09.2013 р. позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, який перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи. Зазначає, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та прийнята на його виконання Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року N 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за N 508/26953. На підставі вказаного Закону платниками єдиного внеску є окремо фізичні особи-підприємці та окремо особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Позивач зазначає, що він є фізичною особою-підприємцем та є самозайнятою особою, який провадить незалежну професійну діяльність у сфері права. Отже, позивач є платником єдиного внеску. За змістом ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску мають фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску, адже виняток становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Позивач до таких осіб не відноситься. Разом з тим позивач не подавав жодної заяви про зупинення адвокатської діяльності та не подавав жодної заяви про зняття його з обліку платника єдиного внеску. За Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а контролюючий орган має право застосовувати фінансові санкції та стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Отже, позивач за наявності державної реєстрації його як фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності є платником єдиного внеску, відповідно, був зобов`язаний у 2017-2018 роках сплачувати єдиний внесок. У зв`язку з наявністю у позивача станом на 31 жовтня 2018 року недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 10727,11 грн ГУ ДФС у Сумській області було сформовано та надіслано вимогу № Ф-8622-54 від 29.11.2018 р. Оскільки сплата за даною вимогою не здійснена, ГУ ДФС у Сумській області було винесено та надіслано позивачу ще одну вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 12887,29 грн № Ф-8622-54 від 08.02.2019 р. Вважає, що вимоги про сплату боргу було сформовано правомірно, відповідно, підстави для їх скасування відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. При цьому наданий відповідачем розрахунок заборгованості зі сплати єдиного внеску та ІКПП за 2018-2019 роки є доказами подвійного оподаткування однієї особи, що суперечить принципам податкового законодавства. За таких обставин йому нараховано ЄСВ за відсутності на те правових підстав. Вважає, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 27.05.2019 р. судом було зупинено провадження в даній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19).

Ухвалою суду від 23.04.2020 р. провадження у справі поновлено у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення, та замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Сумській області Державної фіскальної служби України - на Головне управління ДПС у Сумській області.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 16.09.2013 р. перебуває на обліку як платник єдиного податку за видом економічної діяльності 69.10 "Діяльність у сфері права". На підставі рішення Ради адвокатів Сумської області від 27.07.2017 р. має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.39,40-41,42,43).

29 листопада 2018 року відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів відповідачем сформовано податкову вимогу № Ф-8622-54 на суму 10727,11 грн та 08 лютого 2019 року - податкову вимогу № Ф-8622-54 на суму 12887,29 грн (а.с.16,18).

Суд вважає, що дані вимоги про сплату боргу (недоїмки) є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на таке.

Дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19) від 02.09.2019 р., залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 р. На підставі ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення в даній справі суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п.п 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону).

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 24 листопада 2014 року N 1162 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за N 1553/26330 (далі - Порядок).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності за видом економічної діяльності 69.10 "Діяльність у сфері права" з 17.09.2013 р. перебуває на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску (а.с.39).

За змістом пункту 2 розділу III Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою N 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності Порядок не передбачає.

У даному випадку позивач не перебуває на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та, відповідно, не подає звітність як такий платник. З огляду на зазначене суд визнає безпідставним встановлення відповідачем позивачу як платнику єдиного внеску - фізичній особі-підприємцю - ознаки професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску, оскільки на підставі п. 4 розділу VI Порядку право контролюючого органу брати на облік як платника єдиного внеску особу, яка провадить незалежну професійну діяльність і не перебуває на такому обліку, може бути реалізоване виключно в разі подання цією особою відповідної заяви.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд враховує, що чинним законодавством України встановлені чіткі правила в питанні формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Так, процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року N 435 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за N 460/26905.

Пунктом 16 розділу IV "Формування Звіту" даного Порядку передбачено, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти згідно з додатком 5. При цьому розділом 6 додатка 5 "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" визначені типи платника, серед яких: ФО - на загальній системі оподаткування; ФО - на спрощеній системі оподаткування; особа, яка провадить незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства. Визначення окремого типу платника - фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності - формою Звіту не передбачено.

За таких обставин приписи пункту 16 розділу IV "Формування Звіту" Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про обов`язок формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не відповідають положенням п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки особи, визначені цими пунктами, є окремими платниками єдиного внеску з певними особливостями їх обліку, різною базою нарахування єдиного внеску та порядку його сплати. У зв`язку з цим поєднання законодавцем двох різних статусів платника єдиного внеску на рівні підзаконного нормативно-правового акту призводить до невідповідності норм названого Порядку положенням Закону.

Таким чином, за наявності існуючого правового регулювання взяття та перебування на обліку платників єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не передбачено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм дії відповідача щодо донарахування ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 10727,11 грн на підставі вимоги від 29.11.2018 р. № Ф-8622-54 та на суму 12887,29 грн на підставі вимоги від 08.02.2019 р. № Ф-8622-54 є протиправними, відповідно, винесення спірних вимог про сплату боргу (недоїмки) не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Перевіривши оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає дані рішення необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області 768,40 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код ЄДРПОУ 43144399) про визнання протиправними та скасування вимог - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 29.11.2018 р. № Ф-8622-54 на суму 10727,11 грн та вимогу Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 р. № Ф-8622-54 на суму 12887,29 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 768,40 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Л.М. Опімах