Ухвала суду № 88882622, 23.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

23 квітня 2020 р. Справа № 480/2017/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Осіпової О.О., розглянувши клопотання Військової частини 2276 Національної гвардії України про забезпечення позову у справі за позовом Військової частини 2276 Національної гвардії України до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного МУ Міністерства юстиції (м.Суми) Ричкаля С.П. про визнання дій незаконними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Військова частина 2276 Національної гвардії України звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного МУ Міністерства юстиції (м.Суми) Ричкаля С.П., в якому просить:

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля С.П. у виконавчому провадженні № 61191258 від 06.02.2020 щодо накладення на позивача штрафу та інших виконавчих зборів незаконними та скасувати постанови про їх накладення та стягнення.

23.04.2020 р. до суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить викласти позовні вимоги таким чином:

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля С.П. в виконавчому провадженні № 61191258 щодо накладення на Військову частину 2276 Національної гвардії України штрафу та інших виконавчих зборів, а також виведення даних постанов в окремі провадження незаконними та скасувати їх.

23.04.2020 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити відповідачу стягнення коштів з позивача за постановами від 06.02.2020 та 05.03.2020 по виконавчому провадженню № 61191258 щодо накладення на позивача штрафу та інших виконавчих зборів, а також виведення даних постанов в окремі провадження до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Разом із заявою про забезпечення позову позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за заяву про забезпечення позову до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору за заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Представником позивача надано до суду копію листа Охтирського управління Державної казначейської служби України Сумської області від 18.03.2020р. «Щодо виконання виконавчих документів про стягнення коштів», яким командира військової частини 2276 Національної гвардії України повідомлено, що відповідно до пункту 30 Порядку на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 Порядку (в тому числі у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 Порядку, а саме: на період дії особливого періоду та (або) проведення антитерористичної операції на території України), встановлення військовою частиною даних, зазначених у пункті 29 Порядку здійснюється без зупинення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету у місячний строк з дати надіслання запиту органом Казначейства).

Отже, у позивача відсутні достатні кошти для сплати судового збору, внаслідок чого клопотання про відстрочення від сплати судового збору за заяву про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 визнано протиправною бездіяльність військової частини 2276 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік включно, в кількості 70 днів, у зв`язку із звільненням з військової служби у запас, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 27.08.2019 і зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік включно, в кількості 70 днів, у зв`язку із звільненням з військової служби у запас, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 27.08.2019.

Згідно з копією постанови від 05.03.2020 р., головним державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаля С.П. постановою ВП № 61191258 за невиконання рішення суду на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Постановою головного державного виконання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного МУ Міністерства юстиції (м.Суми) Ричкаля С.П. від 06.02.2020 №61191258 постановлено стягнути з Військової частини 2276 Національної гвардії України розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 192,00 грн. на користь держави в особі Північно-Східного МУ Міністерства юстиції (м.Суми).

Постановою головного державного виконання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного МУ Міністерства юстиції (м.Суми) Ричкаля С.П. від 06.02.2020 №61191258 постановлено стягнути з Військової частини 2276 Національної гвардії України виконавчий збір у розмірі 18892,00 грн. на користь держави в особі Північно-Східного МУ Міністерства юстиції (м.Суми).

Враховуючи, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову спричинить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ч. 1 ст. 133, ст.ст. 150, 151, 154, 243 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання Військової частини 2276 Національної гвардії України про відстрочення сплати судового збору за заяву про забезпечення позову задовольнити та відстрочити Військовій частині 2276 Національної гвардії України сплату судового збору до набрання рішенням у справі № 480/2017/20 законної сили.

Заяву Військової частини 2276 Національної гвардії України про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалю С.П. стягнення коштів з Військової частини 2276 Національної гвардії України за постановами від 06.02.2020 та 05.03.2020 по виконавчому провадженню № 61191258 щодо накладення штрафу та інших виконавчих зборів, а також виведення даних постанов в окремі провадження до набрання рішенням у справі № 480/2017/20 законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О.О. Осіпова