Рішення № 88882094, 23.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2020 року Справа № 280/1851/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного провадження

за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнених вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про розмір призначеної пенсії позивача та зобов`язати відповідача провести розрахунок пенсії позивача, починаючи з 25.09.2017 у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши, відомий розмір заробітної плати позивача, коефіцієнти його заробітної плати та стажу, показник середньої заробітної плати за 2016 -2017 роки – в розмірі 5377,90 грн, з проведенням розрахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 25.09.2017, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивача, починаючи з 25.09.2017 до їх фактичної виплати, з дотриманням норм Закону про те, що пенсія позивача не може бути меншою за мінімум, встановлений Законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 позивачу призначено та виплачується пенсія з 25.09.2017 у розмірі 949,00 грн. Не погоджуючись із розміром призначеної пенсії у частині незастосування показника середньої заробітної плати за 2016 – 2017 роки у розмірі 5377,90 грн позивач вважає дії відповідача такими, що порушують його конституційні права, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інші норми чинного законодавства. Просив суд визнати такі дії протиправними та зобов`язати відповідача застосувати показник середньої заробітної плати за 2016-2017 роки відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою суду від 20.03.2020 відкрито провадження по справі за правилом спрощенного позовного провадженя без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15- ти денний термін надати відзив на позовну заяву.

13.04.2020 через канцелярію суду (вх. №17374) від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує, та зазначає, що у позивача недостатньо страхового стажу для призначення пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, у зв`язку з чим позивач має право на призначення пенсії пропорційно наявному страховому стажу із длоплатою до прожиткового мінімуму. Також відповідач наполягає на застосуванні ст. 122 КАС України, щодо порушення строків звернення до суду. Суми перерахованої пенсії носить разовий характер не підпадає під визначення доходів передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Також, до об`єктів індексації не відноситься соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пенсії, призначені відповідно до зазначеного закону та у складі пенсії є доплата із кодом 135). З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року по справі № 808/1347/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (правонаступник – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) було зобов`язано призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 25 вересня 2017 року у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії від 08.04.2019 позивачу було призначено пенсію з 25.09.2017 у розмірі 949,00 грн: складові пенсійної виплати – доплата до пенсії при неповному стажі (ч.3 ст. 28) - 871,54 грн, доплата до мінімальної пенсії – 77,46 грн.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи та персоніфікованого обліку, загальний стаж позивача становить 23 років 3 місяців 29 днів.

Пенсія призначена пропорційно наявному страховому стажу.

Не погоджуючись із розміром призначеної пенсії у частині незстосування показника середньої заробітної плати за 2016 -2017 роки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду як підставу відмови у задоволенні позову у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія.

Аналогічне застосування норм права відображено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №646/6250/17 (адміністративне провадження №К/9901/261/18).

Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду.

Стаття 25 Конституції України гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33 Конституції України).

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон №1058), яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону №1058 загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у частині першій ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п`ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%».

Відповідно до ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абз. цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79,00 грн.

Згідно п 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 набрав законної сили 11.10.2017.

Отже, з 01.10.2017 пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017 по 31.12.2017, зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачу пенсія за віком призначена відповідно до Закону № 1058 з 25.09 2017.

А тому, враховуючи, що пенсія призначена позивачу відповідно до норм Закону № 1058 до набрання чинності Законом № 2148, остання підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням п. 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058 та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Однак, згідно із положеннями абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Як встановлено Протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії від 08.04.2019 позивачу було призначено пенсію, загальний стаж позивача становить 23 років 3 місяців 29 днів.

Таким чином, у позивача недостатньо страхового стажу для призначення пенсії в розмірі прожиткового мінімуму, у зв`язку з чим позивач має право на призначення пенсії пропорційно наявному страховому стажу.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім інвалідів І та II груп (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 грн, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Таким чином, не можливо застосувати показник середньої заробітної плати 2016-2017 роки в розмірі 5377,90 грн оскільки показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а пенсію призначено 25 вересня 2017 р. при неповному страховому стажі.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Позовна вимога щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії провести індексацію і компенсацію втрати частини доходів є похідною від першої вимоги та не належить до задоволення, оскільки відсутні ознаки протиправності дій відповідача при його винесенні.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не вирішував питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до – Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (юридична адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 23.04.2020.

Суддя Р.В. Сацький