Рішення № 88881989, 16.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 року справа № 320/6143/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шестакова Сергія Михайловича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області та зобов`язати розглянути клопотання ОСОБА_1 , зареєстроване 06.09.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га на території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області у спосіб та порядку, встановлених законами України з урахуванням висновків суду у цій справі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області з розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02.09.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Козинської сільської ради Миронівського району Київської області не за формою та в порядку, що передбачені чинним законодавством.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області (ідентифікаційний код 39817550, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Козинської сільської ради Миронівського району Київської області, та прийняти відповідне рішення не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили .

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Київській області (ідентифікаційний код 39817550, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14).

08.04.2019 на адресу суду від представника позивача - адвоката Шестакова Сергія Михайловича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким заявник просить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 4500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 призначено судове засідання з розгляду заяви представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу на 16.04.2020.

У судове засідання, призначене на 16.04.2020, сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином та своєчасно.

У той же час, 10.04.2020 від представника позивача на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника позивача.

Крім того, 15.04.2020 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на заяву представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу від 14.04.2020.

Відповідно до положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239) «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року до 24.04.2020 на усій території України встановлено карантин.

Беручи до уваги викладене, враховуючи скорочені строки ухвалення додаткового судового рішення, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, суд з метою недопущення створення можливої небезпеки здоров`ю людини та забезпечення дотримання процесуальних прав учасників справи, у тому числі, на участь у розгляді справи, вважає за доцільне вирішити питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/6143/19 у порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення у зв`язку з витратами позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача адвокатом Шестаковим Сергієм Михайловичем заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою позивачем від адвоката в рамках адміністративної справи № 320/6143/19 у суді в розмірі 4500,00 грн.

У письмових запереченнях від 14.04.2020 №04-15/1707, поданих на заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, представником відповідача зазначено про те, що заявлені витрати на правничу допомогу в сумі 4500,00 грн. є не доведеними. В акті наданих послуг від 29.10.2019 на підтвердження виконання зобов`язання позивачем перед ОА "Юртерра", на рахунок ОА "Юртерра" сплачено суму 4500,00 грн. тільки 03.04.2020, тобто всупереч 10-денного терміну, визначеного договором. Крім того, відповідач вказав, що з меморіального ордеру від 03.04.2020 не можливо ідентифікувати, що саме позивачем ОСОБА_1 здійснено оплату за надану правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та докази, додані до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юртерра» в особі учасника, адвоката Шестакова Сергія Михайловича (Адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги від 28.10.2019 №28/10-01, за яким адвокат зобов`язався надати Клієнту правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, та представляти права і законні інтереси Клієнта, зокрема, у судах України та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (а.с.15-17).

Відповідно до п.4.1 договору від 28.10.2019 №28/10-01, якщо інше не встановлено додаткової угодою до договору, гонорар та послуги Адвоката за Договором складається з розрахунку часу, витраченого на виконання даного договору, враховуючи вартість однієї години - 600 грн.

Додатком до договору про надання правової допомоги від 28.10.2019 №28/10-01 є Додаткова угода про визначення вартості послуг від 28.10.2019, якою сторони погодили ціну, вартість надання правової допомоги за основним договором, у тому числі гонорару, а саме: підготовка та внесення позовної заяви щодо оскарження бездіяльності ГУ Держеокадастру у Київській області (5 годин) - 4500 грн.; участь адвоката в 1 судовому засіданні - 1500 грн. (а.с.18).

29.10.2019 сторонами підписано акт наданих послуг на підставі договору від 28.10.2019 №28/10-01 про надання правової допомоги адвокатом, відповідно до якого Адвокатське об`єднання «Юртерра» в особі учасника, адвоката Шестакова Сергія Михайловича, надало послуги ОСОБА_1 за основним договором, а саме: вивчення судової практики, яка склалася у сфері оскарження бездіяльності органів виконавчої влади при наданні дозволів на розробку проекту землеустрою - 1 година; підготовка позовної заяви про визнання бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Київській області протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - 3 години; внесення позову до суду, виконання вимог статті 116 КАС України - 1 година (а.с.19).

Представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано до матеріалів справи копію меморіального ордеру №@2PL643297 від 03.04.2020 на суму 4500,00 грн., з призначенням платежу: оплата послуг адвоката по договору від 28.10.2019 №28/10-01, оскарження відмови ГУ Держгеокадастру у Київській області (лист від 07.10.2019 №Т375370-8596/0/17-19) та квитанції №0.0.1667286581.1 від 03.04.2020 на суму 4500,00 грн., в якій платником є ОСОБА_1 , призначення платежу: оплата послуг адвоката по договору від 28.10.2019 №28/10-01, оскарження відмови ГУ Держгеокадастру у Київській області (лист від 07.10.2019 №Т375370-8596/0/17-19) (а.с.37-38).

Згідно з частиною 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставин Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд зазначає, що згідно акта надання послуг від 28.10.2019 №28/10-01, адвокат Шестаков Сергій Михайлович надав професійну правничу допомогу ОСОБА_1 на підставі договору від 28.10.2019 № 28/10-01, пов`язану з вивченням судової практики, яка склалася у сфері оскарження бездіяльності органів виконавчої влади при наданні дозволів на розробку проекту землеустрою; підготовкою позовної заяви про визнання бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Київській області протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; внесення позову до суду, виконання вимог статті 116 КАС України, на суму 4500,00 грн., яка й була сплачена позивачем адвокату на підставі меморіального ордеру №@2PL643297 від 03.04.2020 на суму 4500,00 грн. та квитанції №0.0.1667286581.1 від 03.04.2020 на суму 4500,00 грн., в якій платником є ОСОБА_1 , призначення платежу: оплата послуг адвоката по договору від 28.10.2019 №28/10-01, оскарження відмови ГУ Держгеокадастру у Київській області (лист від 07.10.2019 №Т375370-8596/0/17-19).

Відповідач у письмових запереченнях від 14.04.2020 звертає увагу суду на недоведеність суми послуг адвоката у розмірі 4500,00 грн., яка обґрунтована посиланням на акт наданих послуг від 29.10.2019, відповідно до якого заявлено 5 годин загального витраченого адвокатом часу на підготовку позовної заяви за вартістю 600 грн. за годину, що становить 5 х 600 = 3000,00 грн., а не 4500,00 грн., як зазначає представник позивача.

Суд частково погоджується із доводами відповідача про недоведеність вартості наданих послуг, виходячи з такого.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно Акту наданих послуг від 29.10.2019 суд зазначає, що адвокатом витрачено 5 годин, із розрахунку 600,00 грн. за одну годину, проте загальна вартість послуг адвоката склала 4500,00 грн.

При цьому суд виходить з того, що такі види послуг адвоката як вивчення судової практики, яка склалася у сфері оскарження бездіяльності органів виконавчої влади при наданні дозволів на розробку проекту землеустрою - 1 година та підготовка позовної заяви про визнання бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Київській області протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - 3 години, не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату.

При цьому умовами п.4.2 договору про надання правової допомоги від 28.10.2019 №28/10-01 було передбачено, що у вартість, встановлену пунктом 4.1 цього договору, не входять витрати, пов`язані з проїздом, сплатою судового збору, мита, виготовлення технічної документації, копій, замовлення експертиз і висновків та інших платежів на користь третіх осіб.

А відтак виокремлення такого виду послуг адвоката як внесення позову до суду в акті наданих послуг від 29.10.2019 виключає компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

Крім того, в акті наданих послуг від 29.10.20191 вказані такі послуги як виконання вимог статті 116 КАС України, що разом із внесенням позову до суду склало 1 годину послуг адвоката.

Однак, суд звертає увагу, що вчинення адвокатом таких дій як виконання вимог статті 116 КАС України не підтверджено жодними доказами по справі, оскільки судом не вживались заходи із забезпечення доказів відповідно до статті 116 КАС України, а клопотання про забезпечення доказів позивачем не заявлялись, що свідчить про безпідставність включення до наданих адвокатом послуг виконання вимог статті 116 КАС України.

Отже, дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), а деякі із заявлених послуг не є обгрунтованими.

Враховуючи викладене, фактичний об`єм виконаної адвокатом роботи, зокрема, складання позовної заяви обсягом шість аркушів, складність справи, а саме вказана справа є справою незначної складності, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок Головного управління ДПС у Київській області у розмірі 1800,00 грн. (3 годи вартістю 600 грн. за одну годину).

Вказаний розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час підготовки позовної заяви у справі №320/6143/19, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Київській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1800,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 137 ,139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Шестакова Сергія Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

2. Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1800,00 грн. (одна тисяча вісімсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Київській області (ідентифікаційний код 39817550, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Кушнова А.О.