Рішення № 88881902, 23.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/755/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0339 про визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини А0339 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини А0339 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 16.09.2016;

- зобов`язати Військову частину А0339 нарахувати та виплату йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.09.2019 у сумі 9990,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що до 16.09.2016 він проходив військову службу у військовій частині А0339 на посаді заступника начальника 37 загальновійськового полігону 199 навчального центру Високомобільних десантних військ Збройних Сил України. Згідно з наказом командира Військової частини А0339 від 16.09.2016 його було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з переведенням до нового місця служби у військовій частині А2070. Разом з тим позивач стверджує, що нарахування та виплата йому грошового забезпечення проводилася Військовою частиною А0339 не в повному обсязі, зокрема, за період проходження служби з 01.01.2016 по 16.09.2016 індексація грошового забезпечення йому не виплачувалась. Позивач вказує, що 23.10.2019 він звертався до відповідача із відповідною заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період. Однак, відповідач листом від 29.11.2019 №1857 відмовив йому у виплаті індексації у зв`язку з відсутністю в період з січня 2016 року по лютий 2018 року фінансового ресурсу для її виплати. Вважаючи дії військової частини А0339 щодо невиплати індексації грошового забезпечення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/755/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також копію позовної заяви з доданими до неї документами 10 лютого 2020 року було надіслано на адресу місцезнаходження військової частини А0339, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі військова частина А0339 отримала 20 лютого 2020 року (а.с.27).

06 березня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначав, що військова частина А0339 не визнає позовних вимог та вважає їх безпідставними, а тому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову. Така позиція відповідача обґрунтована тим, що на час прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення, військовою частиною А0339 були проведенні усі необхідні розрахунки по грошовому, продовольчому та речовому забезпечення, з якими позивач погодився (а.с.28-31).

Відповідно до норм ст.ст. 257, 263 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З наявного у матеріалах справи послужного списку ОСОБА_1 судом встановлено, що в період з 07.03.2013 по 16.09.2016 позивач проходив військову службу у військовій частині А0339 (а.с.16).

Відповідно до наказу Першого заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 30.06.2016 №214 майора ОСОБА_1 , заступника начальника 37 загальновійськового полігону 199 навчального центру Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, було призначено на посаду заступника начальника відділу науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт 482 конструкторсько-технічного центру Озброєння Збройних Сил України.

Натомість на підставі наказу командира військової частини А0339 (по стройовій частині) від 16.09.2016 №180, починаючи з 16 вересня 2019 року позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з переведенням до нового місця служби у військовій частині А2070 (а.с.17).

Під час розгляду справи судом безспірно встановлено та не заперечувалось відповідачем, що в період проходження військової служби з 01.01.2016 по 16.09.2016 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

З метою реалізації свого права на отримання індексації грошового забезпечення позивач 23 жовтня 2019 року звернувся до відповідача із відповідною заявою, в якій просив виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вищезазначений період (а.с.18).

Однак, за результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 29.11.2019 №1857 повідомив позивачу, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України в листі від 26.03.2018 №248/1485 зазначено, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січня 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було, у зв`язку із чим нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у цей період не здійснювались (а.с.21-22).

Вважаючи дії відповідача, щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 16.09.2016 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачу в період з 01.01.2016 по 16.09.2016 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. При цьому, обґрунтовуючи правомірність дій щодо невиплати індексації, відповідач посилається на відсутність коштів, передбачених на виплату індексації грошового забезпечення.

Преамбулою Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Приписами статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 6 Закону №1282-XII передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1)підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік .

В контексті наведеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Про те, як вже зазначалося, позивачу за період з 01.01.2016 по 16.09.2016 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо її не нарахування та невиплати.

При цьому, щодо доводів відповідача про відсутність у вказаний період фінансових ресурсів для виплати індексації грошового забезпечення, як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивачу, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації судом не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

З огляду на зазначене, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а тому бездіяльність військової частини А0339 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 16.09.2016 є протиправною, з огляду на що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що визначення розміру належної позивачу за період з 01.01.2016 по 16.09.2016 індексації грошового забезпечення віднесено законодавцем до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Беручи до уваги, що спір з приводу розміру індексації грошового забезпечення на яку має право позивач відсутній, суд в даному випадку не повинен та не уповноважений втручатися у дискреційні повноваження щодо виконання відповідачем обов`язку з визначення належної ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 16.09.2016 індексації грошового забезпечення.

З огляду на що, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання військову частину А0339 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.09.2016.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даному випадку, позивач надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування протиправної бездіяльності військової частини А0339 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.09.2016.

Враховуючи, що позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів доведено, а відповідачем не спростовано протиправності бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.09.2016, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А0339 (с. Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область, 12420; код ЄДРПОУ 07987191) про визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0339 (с. Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область, 12420; код ЄДРПОУ 07987191) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.09.2016.

Зобов`язати військову частину А0339 (с. Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область, 12420; код ЄДРПОУ 07987191) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 16.09.2016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Встановлений строк на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя І.Е.Черняхович