Ухвала суду № 88881706, 22.04.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 квітня 2020 р. Справа №200/4100/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови відповідача , -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зупинення вчинення виконавчих дій від 03 квітня 2020 року № 61649619.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2102,00 грн., що визначено Законом України “Про Державний бюджет України”.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем додано до позову платіжне доручення від 18 грудня 2019 року № 718 про сплату судового збору у сумі 1921,00 грн.

У той же час, за подання до суду даного позову сплаті підлягав судовий збір у сумі 2102,00 грн., тобто його сплачено позивачем не в повному обсязі.

Судовий збір у сумі 181,00 грн. за подання даного адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA408999980313121206084005075, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно частини 1 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі, вмотивоване обмеженим строком звернення до суду та очевидною протиправною поведінкою відповідача.

Засади сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір". Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).

Наведені норми кореспондують із приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов`язок додання до позову документу про сплату судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом із цим, обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”, якою у розділі “Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати” зазначено, що обмежене фінансування бюджетних установ не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Водночас, відстрочення сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95 від 19.06.2001 р.) зауважив, що вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Суд зауважує, що в обґрунтування підтвердження, що майновий стан позивача перешкоджає зверненню за захистом порушених прав, доказів не надано.

Приймаючи рішення про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, з урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги посилання позивача про відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження відсутності можливості сплати судового збору, а також доказів того, що можливість сплатити судовий збір виникне у строк до прийняття судом рішення у справі.

З огляду на наведене та керуючись ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі – відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови відповідача, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десять днів з дня отримання цієї ухвали, з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень внесених до КАС України згідно з Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», впродовж якого позивач має надати до суду документ про сплату судового збору у сумі 181,00 грн.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Шинкарьова