Рішення № 88881368, 22.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року Справа № 160/2789/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Міжгалузевий регіон” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Міжгалузевий регіон” (надалі – позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі – відповідач) в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0056175130 форми “Ш” від 17.12.2019 р., прийняте на підставі Акту камеральної перевірки №24951/04-36-51-30/40127166 від 01.11.2019 р. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та висновками податкового органу про порушення ТОВ «НВО «Міжгалузевий Регіон» п.57.3 ст.57, п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України та надає пояснення, що передували спірним відносинам. Так, починаючи з березня 2019 року за ініціативи контрагента-партнера – (ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»), ТОВ «НВО «Міжгалузевий Регіон» було призупинено платежі по ряду договорів. Причиною утримання оплати (яка діє станом на день написання позову) стали результати податкової перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в лютому 2019 р. і рекомендації від контролюючих органів останньому щодо перегляду умов співпраці з позивачем через їх ризиковий характер. Позивач зазначає, що результати перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в частині взаємовідносин з ТОВ «НВО «Міжгалузевий Регіон», є недостовірними, не мають нічого спільного з реальними обставинами справ й фактично нічим не підтверджені, оскільки від податкових органів не було отримано жодних запитів, не було проведено перевірок та прийнято податкових повідомлень- рішень тощо. ТОВ «НВО «Міжгалузевий Регіон» за своєю ініціативою звернулося до податкової інспекції провести зустрічну звірку щодо взаємовідносин своїх підприємств в період, який цікавив фіскальні органи: жовтень-листопад 2018 року і січень-березень 2019 р. (був представлений в Акті ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»). Результатом даної звірки податкової інспекції стала відсутність порушень ТОВ «НВО «Міжгалузевий регіон» норм податкового законодавства, на що згодом була видана відповідна Довідка про відсутність порушень. Проте, результати податкової звірки не стали підставою для оплати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» суми боргу, останнім було прийнято рішення про виплату коштів ТОВ «НВО «Міжгалузевий Регіон» лише після набрання законної сили рішенням суду по справі №160/5256/19. Позивач вказує, що відсутність достатніх коштів на підприємстві позивача створила серйозні труднощі фінансового характеру, відобразилась на виробничому циклі підприємства, оперативності виконання ТОВ «НВО «Міжгалузевий Регіон» своїх зобов`язань та своєчасності реєстрації податкових накладних з оплатою необхідних податків й зборів. Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, висновки ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування штрафу Підприємству за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання в зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку є необґрунтованими, оскільки контролюючим органом не було жодним чином з`ясовано обставини, які призвели до такого порушення, не було враховано вищеописані позивачем причини й підстави, що мали наслідком несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання в зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку. На думку позивача, висновки відповідача є наразі передчасними і винесене на підставі даних висновків податкове повідомлення-рішення №0056175130 форми «Ш» від 17.12.2019 р., має бути скасовано.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/2789/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 01.04.2020 р. о 10:00 год.

У судове засідання 01.04.2020 р. сторони не прибули. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату та надання часу для підготовки відзиву на позовну заяву. Для повторного виклику сторін по справі розгляд справи відкладено до 11:20 год. 22.04.2020 р.

08.04.2020 р. до суду засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву з доказами його направлення позивачу, згідно якого ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечує проти позову та вважає його необґрунтованим. Так, за наслідками встановлених порушень в ході проведення камеральної перевірки до позивача застосовані штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що обрахована у розмірі 22718,90 грн. За таких обставин, відповідач вважає, що позов не містить жодних підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування означених штрафних санкцій, тому просить в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

У судове засідання 22.04.2020 р. сторони не прибули.

Суд вважає поважними причини неприбуття сторін у судове засідання 22.04.2020 р. через оголошення загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Левицькою Анною, на підставі підпункту 19-1.1.1. пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ "НВО "МІЖГАЛУЗЕВИЙ РЕГІОН" (40127166) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість №92129395720 від 18.06.2019, №9185551553 від 19.08.2019, за результатами якої складено Акт №24951/04-36-51-30/40127166 від 01.11.2019 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.3 ст. 57 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ по:

податковій декларації з ПДВ №9129395720 від 18.06.2019 р. граничним терміном сплати 30.06.2019 р. – фактично сплачено 04.07.2019 р. (затримка 4 дні);

податковій декларації з ПДВ №9185551553 від 19.08.2019 р. граничним терміном сплати 30.08.2019 р. – фактично сплачено 04.09.2019 р. (затримка 5 днів);

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ТОВ «НВО «Міжгалузевий регіон» (40127166) узгодженої суми податкового зобов`язання у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку, за що передбачена відповідальність у вигляді нарахування штрафу на підставі п. 126.1 ст. 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Згідно Акту перевірки загальна сума штрафу складає 22718,90 грн.

На підставі висновків Акту перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ підставі п. 126.1 ст. 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 22718,90 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0056175130 від 17.12.2019 р.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням рішенням, позивач здійснив процедуру його адміністративного оскарження до податкового органу вищого рівня, а саме подав скаргу до ДПС України (вх.№478/6 від 03.01.2020 р.), за наслідками розгляду якої податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0056175130 від 17.12.2019 р. залишено без змін, скарга – без задоволення (Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 02.03.2020 р. №8114/6/99-00-08-05-05-06).

Відтак, правомірність визначення позивачу суми штрафу податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» №0056175130 від 17.12.2019 р. становить предмет розгляду даної справи.

Дослідивши податкове повідомлення-рішення, яке звернуто до оскарження на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі- ПК України).

Відповідно до пп. 19-1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Між тим, пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно п.57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового..

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України. Пунктом 76.1 ст.76 ПК України передбачено, шо камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітності суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під часі проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За правилом норми п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «НВО «Міжгалузевий регіон» з ПДВ згідно податкових декларацій з ПДВ №92129395720 від 18.06.2019 р., №9185551553 від 19.08.2019 р.

В інтегрованій картці платника податку 30.06.2019 р. проведені нарахування податкових зобов`язань по податковій декларації з ПДВ №9129395720 від 18.06.2019 р. в сумі 25260,00 грн.

Платником податку було сплачено податкове зобов`язання у сумі 25260,00 грн. шляхом надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, а саме:

У сумі 20013,50 грн. (платіжне доручення №155060639 від 04.07.2019 р.) – затримка на 4 календарних дні;

У сумі 5246,50 грн. (платіжне доручення №167033190 від 19.08.2019 р.) – затримка 25 календарних днів .

В ІКП 30.08.2019 р. проведені нарахування податкових зобов`язань по податковій декларації з ПДВ №9185551553 від 19.08.2019 р. у сумі 292229,00 грн.

Платником 04.09.2019 р. було частково сплачено податкове зобов`язання шляхом надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 201929,00 (платіжне доручення №187272281 від 04.09.2019 р.) – затримка 5 календарних днів.

Відповідно до абз. 3 п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань, що передбачене п.57.3 ст.57 ПК України, а саме підприємством порушені терміни сплати податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із затримкою до 30 календарних днів, за що згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України передбачено накладання штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, тобто 22718,90 грн. (227189,00 х10%).

Суд звертає увагу, що позивач по суті не заперечує допущеної ним затримки сплати вказаних вище податкових зобов`язань. Заперечення нарахування штрафу позивачем зведені до викладу обставин відносно проблемних питань урегулювання договірних відносин з його контрагентом, затримку оплати за такими відносинами, що фактично лише підтверджують факт несвоєчасної сплати ПДВ згідно поданої податкової звітності підприємства.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, пунктом 76.3 якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас згідно з положеннями пункту 102.1. статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, може бути прийнято контролюючим органом не раніше, ніж через 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, та не пізніше 1095 днів. Обмеження щодо мінімального п`ятнадцятиденного строку має забезпечити право платника податків на подання заперечень на акт перевірки, а максимальний строк відповідає встановленому законом строку давності.

Дана правова позиція також неодноразово висловлювалась й у постановах Верховного Суду, зокрема від 18.05.2018 р. у справі №804/4483/17, від 29.01.2019 р. у справі №805/4868/16-а.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що законодавством України не передбачене звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафу за несплату узгодженої суми грошових зобов`язань протягом строків, визначених податковим законодавством, з підстав відсутності коштів через відсутність оплати за договірними відносинами з контрагентами.

За таких обставин, суд не приймає доводи позивача, які покладені в основу позову в якості належних та достатніх доказів на підтвердження вимог позову.

Інших підстав позивач в обґрунтування своєї правової позиції не вказує, а судом порушень відповідачем вимог податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не встановлено.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час судового розгляду справи правомірність свого рішення перед судом доведена, відтак при прийнятті оскаржуваного рішення податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, зазначено, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень законодавства, враховуючи те, що під час судового розгляду справи судом не встановлені жодні обставини, які б свідчили про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, а позивач такі докази не надав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Міжгалузевий регіон” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова