Ухвала суду № 88881349, 21.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 квітня 2020 року Справа № 160/3900/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали позову Громадської організації "Платформа Громадський Контроль", ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м.Дніпрі Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

09.04.2020 року Громадська організація "Платформа Громадський Контроль", ОСОБА_1 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м.Дніпрі Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним пункт 3 розділу II рішення спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у місті Дніпрі Дніпровської міської ради оформленого протоколом засідання № 3 від 07.04.2020 р.

В позовній заяві були виявлені порушення вимог встановлених ст.160,161 КАС України, у зв`язку з чим 14 квітня 2020 року позовну заяву було залишено без руху.

Позивачам було надано строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду належним чином оформленого адміністративного позову відповідно до кількості сторін із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідачів.

16.04.2020 року на виконання ухвали суду позивачами надано уточнену позовну заяву з виправленими недоліками.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено в позовній заяві зміст оспорюваного рішення спеціальної комісії, оформленого протоколом № 3 від 07.04.2020, дозволяє дійти висновку про те, що воно відповідає ознакам нормативно-правового акту, оскільки встановлює загальні правила регулювання однотипних відносин та розраховане на неодноразове застосування.

Тобто, в даному випадку позивачами оскаржується нормативно-правовий акт.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 КАС України такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Згідно з частиною третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Таким чином, положеннями цієї статті Кодексу визначено, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.

Обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

Правова позиція щодо строків оскарження нормативно-правових актів викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/22472/15 (адміністративне провадження № К/9901/27290/18), від 12.03.2019 у справі № 712/8985/17 (адміністративне провадження №К/9901/49333/18), від 18.07.2019 у справі №826/16725/17 (адміністративне провадження № К/9901/66655/18).

Судом встановлено, що 07.04.2020 року Спеціальною комісією з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м.Дніпрі Дніпровської міської ради було прийнято рішення, оформлене Протоколом №3 засідання спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня, у п. 3.1-3.4. розділу II якого було встановлено «співробітникам підрозділів Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Управління центрального територіального об`єднання Національної Гвардії України, Дніпровського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області під час несення служби на контрольно-пропускних пунктах на в"іздах у місто Дніпро:

3.1. Здійснювати зупинку 100 % транспортних засобів, що в"іжджають до міста, та перевіряти супровідні документи.

3.2.Не допускати в"ізд до міста Дніпра транзитного транспорту та транспорту, що прибуває з інших регіонів України, окрім транспортних засобів, що залучаються до заходів із життєзабезпечення населення міста.

3.3. здійснювати за допомогою спеціального обладнання вимірювання температури тіла в усіх осіб, що перебувають у транспортних засобах, які в"іжджають до міста Дніпра.

3.4. У разі виявлення в транспортних засобах, що в"іжджають до міста, або переміщуються територією міста, осіб з підвищеною температурою тіла, вживати заходи щодо тимчасового затримання транспортного засобу та осіб, які у ньому знаходяться, до прибуття бригади швидкої медичної допомоги, з подальшою обов`язковою госпіталізацією таких осіб.»

не допускати в`їзд до міста Дніпра транзитного транспорту та транспорту, що прибуває з інших регіонів України, окрім транспортних засобів, що залучаються до заходів із життєзабезпечення населення міста.

З інформації розміщеної на офіційному сайді Дніпровської міської ради (https://dniprorada.gov.ua/) в розділі «оголошення», встановлено, що 11.04.2020 року Протоколом №4 засідання спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня, були внесені зміни до розділу II Протоколу засідання спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня № 3 від 07.04.2020 року.

Відповідно до п.3 даного рішення, пункти 3.1-3.4 розділу ІІ Протоколу № 3 від 07.04.2020 року вважати такими, що втратили чинність, з відповідною зміною нумерації наступних пунктів.

З вищенаведеного встановлено, що оскаржуваний позивачем пункт 3 розділу II рішення спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у місті Дніпрі Дніпровської міської ради оформленого протоколом засідання № 3 від 07.04.2020, втратив чинність 11.04.2020 року.

Позивачі подали до Дніпропетровського окружного адміністративного суду уточнений позов про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта 16.04.2020, тобто після закінчення його строку чинності.

Суд зазначає, що строк, встановлений частиною третьою статті 264 КАС України є присічним, оскільки спеціальна норма пов`язує строк звернення до суду щодо оскарження нормативно-правового акта не з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене таким актом право, а із строком (періодом) чинності такого нормативно-правового акта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про недодержання позивачем спеціального строку звернення до суду визначеного частиною третьою статті 264 КАС України, а саме у зв`язку із зверненням до суду після втрати таким актом чинності.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається судом позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, з огляду на пропуск позивачем спеціального строку звернення до суду, тобто поза межами строку його чинності.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Громадської організації "Платформа Громадський Контроль", ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру місцевого рівня у м.Дніпрі Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення - повернути позивачам.

Повернути Громадській організації "Платформа Громадський Контроль" судовий збір в розмірі 2102,00 грн. сплачений згідно квитанції №57185 від 09.04.2020 року.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. сплачений згідно квитанції №57433 від 09.04.2020 року.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачам разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона