Рішення № 88881338, 07.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Справа № 160/1356/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровської області у призначенні та виплаті пенсії за віком;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком з 01.12.2019 року та виплатити заборгованість, що утворилася з 01.12.2019 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровської області зарахувати для призначення пенсії в якості страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, періоди його роботи з 06.06.1978р. по 13.06.1980р., з 01.07.1980р. по 03.07.1981р., з 08.07.1981р. по 18.09.1981р., з 06.11.1981р. по 01.03.1982р., з 10.03.1982р. по 26.07.1983р., з 27.07.1983р. по 20.10.1983р., з 21.11.1983р. по 01.12.1986р., з 01.12.1986р. по 27.04.1987р., з 06.05.1987р. по 15.05.1989р., з 16.05.1989р. по 04.07.1989р., з 05.07.1989р. по 17.07.1989р., з 18.07.1989р. по 01.10.1989р, з 02.10.1989р. по 18.05.1990р., з 01.06.1990р. по 13.08.1990р., з 01.09.1990р. по 05.05.1991р., з 06.05.1991р. по 30.12.1991р., з 03.04.1992р. по 08.02.1993р., з 09.02.1993р. по 01.07.1993р., з 21.11.1983р. по 01.07.1993р., з 19.07.1993р. по 14.08.1995р., з 14.08.1995р. по 30.11.1997р., з 01.04.1999р. по 29.07.1999р., з 12.01.2001р. по 10.03.2001р., з 27.03.2001р. по 20.06.2001р., з 11.10.2001р. по 15.11.2001р., з 19.02.2004р. по 12.08.2004р., з 01.06.2006р. по 25.03.2007р., з 18.04.2007р. по 17.03.2008р., з 14.04.2010р. по 14.05:2010р., з 27.05.2012р. по 20.02.2013р., з 07.07.2014р. по 23.10.2014р., з 17.11.2014р. по 13.03.2015р., з 16.03.2015р. по 25.08.2015р., з 10.09.2015р. по 27.11.2015р., з 19.02.2019р. по 31.03.2019р., з 01.10.2016р. по 30.06.2017р. та при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком, зарахувати період з 21.11.1983р. по 01.07.1993р. з розрахунку одного року роботи за один рік шість місяців, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області використати для розрахунку пенсії за віком архівні довідки № 3850-3853 від 10.09.2012р., видані МБУ «Інтінський міський архів документів по особистому складу», та архівну довідку № 1711 від 31.07.2019р., видану архівним відділом Нікопольської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», 17.01.2020р. позивач фактично отримав відмову в призначенні пенсії. З прийнятим рішенням не згоден, оскільки відповідачем був зменшений страховий стаж позивача та не враховані періоди проходження служби в Радянській армії та коли він був слухачем денного підготовчого відділення Ухтінського індустріального інституту, а також не враховані періоди роботи в умовах Крайньої Півночі і на підставі цивільно-правових договорів, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Посилаючись на те, що загальний страховий стаж становить 32 роки 03 місяці 03 дні, замість встановлених відповідачем 19 років 10 місяців 20 днів, позивач вважає дії відповідача щодо неврахування стажу неправомірними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 13.02.2020 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

04.03.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування посилався на те, що 13.01.2020р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Після розгляду наданих позивачем документів, було визначено, що загальний страховий стаж позивача становить 19 років 10 місяців 20 днів. Незарахування стажу перебування слухачем денного підготовчого відділення Ухтінського індустріального інституту з 01.12.1986р. по 27.04.1987р. обумовлено тим, що відсутні правові підстави для цього, адже навчання на підготовчому відділенні (курсах) є додатковою послугою навчального закладу і особа не здобуває певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня, а отже до стажу зараховується лише стаж навчання з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення навчання чи відрахування. З приводу зарахування за трудовими договорами, зазначив про відрахування страхових внесків за цей період за трудовим договором менше ніж мінімальний розмір, а тому, стаж зараховано пропорційно сплаченим внескам. Щодо незарахування періоду роботи в районах Крайньої Півночі, то в трудовій книжці позивача відсутній штамп підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи, відтак, зарахувати ці періоди в півторакратному розмірі при визначенні права на пенсію не має можливості. Стосовно неврахування стажу роботи за трудовими договорами, відповідач зазначив, що цей стаж зарахований пропорційно до сплачених внесків.

12.03.2020р. позивачем надана відповідь на вдзив, в якій він також посилається на неправомірність дій відповідача щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання на денному підготовчому відділенні Ухтінського індустріального інституту з 01.12.1986р. по 27.04.1987р., а також роботи в умовах Крайньої Півночі з 21.11.1983р. по 01.07.1993р. Зазначив, що неврахування стажу роботи через недоліки записів у трудовій книжці не може бути підставою для незарахування цього стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах. Зауважив, що відповідач у відзиві не визнає лише певні періоди роботи позивача, а тому, позивач вважає, що відповідач фактично визнає частково позовні вимоги. Щодо невключення в страховий стаж періодів роботи за цивільно-правовими договорами, позивач вважає такі дії відповідача неправомірними. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.01.2020р. позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, що підтверджується наявною в матеріалах пенсійної справи заявою.

Відповідачем був проведений розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах пенсійної справи таблицею, з якої вбачається, що записи трудової книжки 1, 2-4, 5-6, 7-8, 19-24, 25-26, 31-32, 35-36, 39-41, 42-43, 44-45, 48-49, 53-54, 57-58, 59-60, 61-62, 63-64, 67-68, 69-70, 71-72 були зараховані до страхового стажу позивача та відповідають стажу, який розрахований самим позивачем в наданих до суду в розрахунках.

Як зазначає в позовній заяві позивач, та не заперечується відповідачем у відзиві, письмової відмови у призначені позивачу пенсії видано не було, а тому позивач вважає, що майже весь його трудовий стаж не був зарахований відповідачем при призначенні пенсії.

Ознайомившись із заявленими позивачем позовними вимогами, проаналізувавши зміст розрахунків періоду роботи в районах Крайньої Півночі та загального страхового стажу, які надані позивачем, зміст розрахунку, що був зроблений відповідачем, суд приходить до висновку, що частина періодів, які позивач просить зарахувати до загального стажу роботи, не є спірною, оскільки кількість років страхового стажу, що визначена позивачем, співпадає із визначеним відповідачем страховим стажем.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги, в частині періодів роботи, які просить зарахувати позивач, і проти зарахування яких не заперечує відповідач, не підлягають задоволенню, оскільки між сторонами в цій частині спір відсутній, і в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Такими періодами є періоди з:

06.05.1978р. по 13.07.1980р. - служба у Радянській армії;

01.07.1980р. по 03.07.1981р. - Нікопольське АТП;

08.07.1981р. по 18.09.1981р. - Нікопольське районне державне ремонтно-будівельне

Управління;

06.11.1981р. по 01.03.1982р. - Автотранспортний цех НЗФ;

06.05.1987р. по 15.05.1989р. - Інтінська нафтогазорозвідочна експедиція ПГО «Ухтанафтогазогеологія»;

16.05.1989р. по 04.07.1989р. - Кооператив «Інта»;

02.10.1989р. по 18.05.1990р. - Автобаза «Інтавуголь»;

01.09.1990р. по 05.05.1991р. - Кооператив «Форум»;

03.04.1992р. по 08.02.1993р. - Інтінський міськоптторг;

09.02.1993р. по 01.07.1993р. - Фірма «Інтком»;

19.07.1993р. по 14.08.1995р. - ВКФ «Текомп;

01.04.1999р. по 29.07.1999р. - ТОВ «Гревіс»;

02.01.2001р.по 10.03.2001р. - ТОВ «АФ «Росток»;

11.10.2001р. по 15.11.2001р. - ТОВ «АФ «Росток»;

19.02.2004р. по 12.08.2004р. - КП «Нікопольтеплоенерго»;

01.06.2006р. по 25.03.2007р. - ТОВ «АФ «Росток»;

18.04.2007р. по 17.03.2008р. - отримання допомоги по безробіттю;

27.05.2012р. по 20.02.2013р. - отримання допомоги по безробіттю;

07.07.2014р. по 23.10.2014р. - УДППЗ «Укрпошта» ДД ЦПЗ №6;

17.11.2014р. по 13.03.2015р. - УДППЗ «Укрпошта» ДД ЦПЗ №6.

Спірними є наступні періоди роботи: з 10.03.1982р. по 26.07.1983р., з 27.07.1983р. по 20.10.1983р., з 21.11.1983р. по 01.12.1986р., з 01.12.1986р. по 27.04.1987р., з 05.07.1989р. по 17.07.1989р., з 18.07.1989р. по 01.10.1989р, з 01.06.1990р. по 13.08.1990р., з 06.05.1991р. по 30.12.1991р., з 14.08.1995р. по 30.11.1997р., з 27.03.2001р. по 20.06.2001р., з 14.04.2010р. по 14.05:2010р., з 16.03.2015р. по 25.08.2015р., з 10.09.2015р. по 27.11.2015р., з 19.02.2019р. по 31.03.2019р., а також період з 01.10.2016р. по 03.06.2017р.

Розгляду судом підлягають саме позовні вимоги, що стосуються спірних періодів.

Судом встановлено та підтверджується наданими позивачем доказами, що:

- з 10.03.1982р. по 26.07.1983р. - позивач працював в Нікопольському районному виробничому об`єднанні з агротехнічного обслуговування, водієм 3 класу по перевезенню аміачної води і стаж роботи дорівнює 01 року 04 місяцям 17 дням;

- з 27.07.1983р. по 20.10.1983р. - позивач працював в Нікопольському міжрайонному ремонтно - будівельному управлінні по ремонту та будівлі житла водієм 3 класу і стаж роботи дорівнює 03 рокам 00 місяцям 11 дням;

- з 14.08.1995р. по 30.11.1997р. - в АОЗТ «Текомп» і стаж роботи становить 02 роки 03 місяці 17 днів;

- з 27.03.2001р. по 20.06.2001р. - в ТОВ «НПТК» і стаж роботи становить 02 місяці 24 дні;

- з 14.04.2010р. по 14.05:2010р. - в ТОВ «АТБ - маркет» і стаж роботи становить 01 місяць 01 день;

- з 16.03.2015р. по 25.08.2015р. - УДППЗ «Укрпошта» ДД ЦПЗ №6 і стаж становить 05 місяців 10 днів з 10.09.2015р. по 27.11.2015р. - УДППЗ «Укрпошта» ДД ЦПЗ №6 і стаж становить 02 місяці 18 днів;

- з 19.02.2019р. по 31.03.2019р. - в регіональній філії «Придніпровської залізниці» СП «Нікопольська дистанція колії» і стаж роботи становить 1 місяць 13 днів;

- з 01.10.2016р. по 30.06.2017р. - працював за трудовими договорами;

- з 21.11.1983р. по 01.07.1993р. - позивач працював в районах Крайньої Півночі та загальний стаж роботи становить 09 років 03 місяці 02 дня з яких:

- з 21.11.1983р. по 01.12.1986р. - в Інтінській навтогазорозвідочній експедиції ПГО «Ухтанафтогазогеологія»;

- з 01.12.1986р. по 27.04.1987р. - слухачем денного підготовчого відділення Ухтінського індустріального інституту;

- з 05.07.1989р. по 17.07.1989р. - в кооперативі «Мармур»;

- з 18.07.1989р. по 01.10.1989р. - в кооперативі «Спектр»;

- з 01.06.1990р. по 13.08.1990р. - в Інтінському ДК ДОСААФ;

- з 06.05.1991р. по 30.12.1991р. - в кооперативі «Спектр».

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно не враховано його стаж роботи в умовах Крайньої Півночі, час, коли він був слухачем на підготовчих курсах, та період роботи за договорами надання послуг.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивачем надана копія трудової книжки, в якій міститься запис № 17 від 01.12.1986р. про зарахування слухачем денного підготовчого відділення на підставі наказу № 1073 від 27.11.1986р.

Згідно запису № 18, зробленого на підставі наказу № 480 від 27.04.1987р., позивач відрахований з ряду слухачів денного підготовчого відділення Ухтінського індустріального інституту.

Зазначені записи у трудовій книжці позивача вчинені належними посадовими особами, засвідчені їх підписом, та скріплені печаткою.

Відповідно до п. д ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників 29.07.1993р. № 58 визначено, що для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Пунктом 21 Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, затвердженого наказом Міністерства вищої та середньої освіти СРСР від 14.07.1987р. № 504, передбачалось, що час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу.

Враховуючи те, за нормами законодавства, що діяло у 1986-1987 роках, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу, час навчання позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу, тому суд приходить до висновку, що такий стаж підлягає зарахуванню до трудового стажу позивача і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, судом встановлено, що між сторонами виник спір з підстав незарахування відповідачем періоду роботи позивача з 21.11.1983р. по 01.07.1993р. в районах Крайньої Півночі, з розрахунку одного року роботи за один рік шість місяців.

Згідно п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960р. № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960р. - дорівнює 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком.

Відповідно до п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991р.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960р. № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р. «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», працівникам, переведеним, направленим або запрошеним на роботу Крайньої Півночі або в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з другої місцевості країни при умові підписання ними трудових договорів про роботу в цих районах терміном на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки добавити їм наступні пільги, а саме зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі або в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців роботи при нарахуванні стажу, що дає право на отримання пенсії по віку.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №32-V від 26.07.2006р. та відповідно до п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, вона містить записи, які дають право позивачу на отримання пенсії з зарахуванням періодів роботи в умовах Крайньої Півночі, а саме: з 21.11.1983р. по 01.12.1986р. - робота в Інтінській навтогазорозвідочній експедиції ПГО «Ухтанафтогазогеологія» (записи в трудовій книжці № 13-16); з 01.12.1986р. по 27.04.1987р.- був слухачем денного підготовчого відділення Ухтінського індустріального інституту (записи № 17-18); з 05.07.1989р. по 17.07.1989р. - працював в кооперативі «Мармур» (записи № 27-28); з 18.07.1989р. по 01.10.1989р. - працював в кооперативі «Спектр» (записи №29-30); з 01.06.1990р. по 13.08.1990р. - працював в Інтінському ДК ДОСААФ (записи № 33-34); з 06.05.1991р. по 30.12.1991р. - працював в кооперативі «Спектр» (записи № 37-38).

Крім того, з наданих позивачем архівних довідок № 3850-3853 від 10.09.2012р., які видані МБУ «Інтінський міський архів документів по особистому складу», та архівної довідки № 1711 від 31.07.2019р., виданої архівним відділом Нікопольської міської ради вбачається, що з листопада 1983р. по листопад 1996р. включно позивач отримував заробітну плату.

З урахуванням наведених норм законодавства, суд вважає доводи відповідача, викладені у відзиві щодо невизнання права позивача на зарахування даного стажу з використанням для розрахунку пенсії за віком архівних довідок № 3850-3853 від 10.09.2012р., виданих МБУ «Інтінський міський архів документів по особистому складу», та архівної довідки № 1711 від 31.07.2019р., виданої архівним відділом Нікопольської міської ради, помилковими та такими, що спростовуються відповідними записами у трудовій книжці.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач має право на пільги, які зазначені в Указі Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р., а саме, зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі або в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців роботи при нарахуванні стажу, що дає право на отримання пенсії, відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, судом також враховано, що хоча й в трудовій книжці позивача наявні виправлення, не читається відбиток печатки, відсутні номери та дати наказів та ін. (дані обставини стали підставою для відмови в зарахуванні стажу, що вбачається з графи «примітки» в розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , що міститься в матеріалах пенсійної справи), проте відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», позивач не є особою відповідальною за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Також, у постанові Верховного Суду від 30.09.2019р. по справі № 638/18467/15-а зазначено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Що стосується вимог про зарахування стажу роботи за угодами цивільно-правового характеру, суд також вважає за можливе задовольнити ці вимоги, з огляду на наступне.

У відповідності до п. а ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Поняття «страхового стажу» введено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З цього часу поняття «трудовий стаж» замінюється поняттям «страховий стаж» та є одним із основних факторів, що впливають на розмір майбутньої пенсії. Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Частиною 2 ст. 24 вищезгаданого Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.07.2000р.) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 01.10.2016р. між ним та УДППЗ «Укрпошта» був укладений договір про надання послуг № 41, предметом якого було надання послуг з доставки періодичних друкованих видань, простої письмової кореспонденції, рахунків, рекомендованої кореспонденції. Строк дії договору до 31.12.2016р.

Протоколом погодження договірної ціни від 01.10.2016р. сторони домовилися, що за угодою від 01.10.2016р. №41 винагорода по оплаті роботи з надання послуг складатиме 374 грн.

На підтвердження виконаних робіт позивачем були надані: акт №1 від 30.10.2016р. прийняття робіт за угодою № 41 від 01.10.2016р.; акт № 2 прийняття робіт від 30.11.2016р.; акт № 3 прийняття робіт від 30.12.2016р.

Також позивачем наданий договір про надання послуг № 7 від 01.01.2017р. за умовами якого позивач надавав послуги з доставки періодичних друкованих видань, простої письмової кореспонденції, рахунків, рекомендованої кореспонденції. Строк дії договору до 31.03.2017р.

Протоколом погодження договірної ціни від 01.01.2017р. сторони домовилися що за угодою від 01.01.2017р. №7 винагорода по оплаті роботи з надання послуг складатиме 374грн.

На підтвердження виконаних робіт позивачем були надані: акт №1 від 31.01.2017р. прийняття робіт; акт № 2 прийняття робіт від 28.02.2017р.; акт № 3 прийняття робіт від 31.03.2017р.

Також, позивачем наданий договір про надання послуг № 49 від 01.04.2017р. за умовами якого позивач надавав послуги з доставки періодичних друкованих видань, простої письмової кореспонденції, рахунків, рекомендованої кореспонденції.

Протоколом погодження договірної ціни від 01.04.2017р. сторони домовилися що за угодою від 01.04.2017р. №7 винагорода по оплаті роботи з надання послуг складатиме 374 грн.

На підтвердження виконаних робіт позивачем були надані: акт №1 від 30.04.2017р. прийняття робіт; акт № 2 прийняття робіт від 31.05.2017р.; акт № 3 прийняття робіт від 03.06.2017р.

Інші періоди роботи позивача, а саме: з 10.03.1982р. по 26.07.1983р. в Нікопольському районному виробничому об`єднанні з агротехнічного обслуговування, водієм 3 класу по перевезенню аміачної води (запис в трудовій книжці №9-10); з 27.07.1983р. по 20.10.1983р. в Нікопольському міжрайонному ремонтно-будівельному управлінні по ремонту та будівлі житла водієм 3 класу (запис в трудовій книжці №11-12); з 14.08.1995р. по 30.11.1997р. в АОЗТ «Текомп» (запис в трудовій книжці №46-47); з 27.03.2001р. по 20.06.2001р. в ТОВ «НПТК» (запис в трудовій книжці №55-56); з 14.04.2010р. по 14.05:2010р. в ТОВ «АТБ - маркет» (запис в трудовій книжці №65-66); з 16.03.2015р. по 25.08.2015р. в УДППЗ «Укрпошта» ДД ЦПЗ №6 (запис в трудовій книжці №73-74); з 10.09.2015р. по 27.11.2015р. в УДППЗ «Укрпошта» ДД ЦПЗ №6 (запис в трудовій книжці №75-76); з 19.02.2019р. по 31.03.2019р. в регіональній філії «Придніпровської залізниці» СП «Нікопольська дистанція колії» (запис в трудовій книжці №77-78) також підлягають зарахуванню до стажу роботи позивача, оскільки відповідні записи містяться в трудовій книжці позивача і відповідачем не наведено підстав незарахування цього стажу.

Крім того, дії відповідача по зарахуванню періодів роботи, починаючи з 2001 року, які розраховані позивачу в меншому розмірі за даними системи персоніфікованого обліку пропорційно сплаченим внескам, також є неправомірними, виходячи з наступного.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.09.2018р. у справі № 482/434/17 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування до стажу його роботи періодів його фактичної роботи за цивільно-правовими договорами і позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. Наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів його фактичної роботи на зазначеному підприємстві.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018р. в справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018р. в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018р. в справі № 482/434/17.

Таким чином, несплата страхових внесків роботодавцем до Пенсійного фонду України не має наслідком позбавлення позивача права на зарахування періодів його роботи до страхового стажу. Як наслідок, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за періоди з 27.03.2001р. по 31.03.2019р. не є підставою для позбавлення позивача права на включення зазначених періодів роботи до її страхового стажу.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати періоди роботи з 27.03.2001р. по 20.06.2001р., з 14.04.2010р. по 14.05:2010р., з 16.03.2015р. по 25.08.2015р., з 10.09.2015р. по 27.11.2015р., з 01.10.2016р. по 03.06.2017р. з 19.02.2019р. по 31.03.2019р., також підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що права позивача належать захисту саме з дати звернення позивача із заявою про призначення пенсії, тобто з 13.01.2002 року, а не з 01.12.2019р. - дня виникнення права у позивача на пенсію.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровської області у призначенні йому та виплаті пенсії за віком та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком з 13.01.2020р. та виплатити заборгованість, що утворилася з цього часу

Також, суд вважає за можливе зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровської області зарахувати для призначення пенсії, в якості страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, періоди роботи ОСОБА_1 з 10.03.1982р. по 26.07.1983р., з 27.07.1983р. по 20.10.1983р., з 21.11.1983р. по 01.12.1986р., з 01.12.1986р. по 27.04.1987р., з 05.07.1989р. по 17.07.1989р., з 18.07.1989р. по 01.10.1989р, з 01.06.1990р. по 13.08.1990р., з 06.05.1991р. по 30.12.1991р., з 14.08.1995р. по 30.11.1997р., з 27.03.2001р. по 20.06.2001р., з 14.04.2010р. по 14.05:2010р., з 16.03.2015р. по 25.08.2015р., з 10.09.2015р. по 27.11.2015р., з 19.02.2019р. по 31.03.2019р., а також період з 01.10.2016р. по 03.06.2017р. і при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком, зарахувати період з 21.11.1983р. по 01.07.1993р. з розрахунку одного року роботи за один рік шість місяців та зобов`язати ГУ ПФУ у Дніпропетровської області використати для розрахунку пенсії за віком архівні довідки № 3850-3853 від 10.09.2012р., видані МБУ «Інтінський міський архів документів по особистому складу», та архівну довідку № 1711 від 31.07.2019р., видану архівним відділом Нікопольської міської ради.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з підстав, що вказані в даному рішенні суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 29733735-1 від 23.01.2020 року. А тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача слід стягнути 420 грн 40 коп. (оскільки пропорцію не можливо встановити через те, що поданий позов є позовом немайнового характеру).

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області в призначенні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, призначити і виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з 13.01.2020р. та виплатити заборгованість, що утворилася з цього часу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати для призначення пенсії в якості страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 10.03.1982р. по 26.07.1983р., з 27.07.1983р. по 20.10.1983р., з 21.11.1983р. по 01.12.1986р., з 01.12.1986р. по 27.04.1987р., з 05.07.1989р. по 17.07.1989р., з 18.07.1989р. по 01.10.1989р, з 01.06.1990р. по 13.08.1990р., з 06.05.1991р. по 30.12.1991р., з 14.08.1995р. по 30.11.1997р., з 27.03.2001р. по 20.06.2001р., з 14.04.2010р. по 14.05:2010р., з 16.03.2015р. по 25.08.2015р., з 10.09.2015р. по 27.11.2015р., з 19.02.2019р. по 31.03.2019р., а також період з 01.10.2016р. по 03.06.2017р. і при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком, зарахувати період з 21.11.1983р. по 01.07.1993р. з розрахунку одного року роботи за один рік шість місяців та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області використати для розрахунку пенсії за віком архівні довідки № 3850-3853 від 10.09.2012р., видані МБУ «Інтінський міський архів документів по особистому складу», та архівну довідку № 1711 від 31.07.2019р., видану архівним відділом Нікопольської міської ради.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять грн 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник