Рішення № 88881076, 22.04.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 квітня 2020 р. Справа № 120/397/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2020 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (надалі - Національна академія) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути на користь Національної академії витрати, пов`язані із утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 18613,60 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що наказом начальника Національної академії №40-КС від 17 липня 2019 року відповідача було зараховано на перший курс до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Іншим наказом Національної академії №182 від 17 липня 2019 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення. 17 липня 2019 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов`язувалася відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у вищому військовому закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

06 листопада 2019 року ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування її з числа курсантів Національної академії у зв`язку з небажанням продовжувати навчання. У рапорті також вказала, що зобов`язується відшкодувати витрати на утримання у закладі вищої освіти.

Наказом начальника Національної академії №102-КС від 27 листопада 2019 року із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас.

Наказом начальника Національної академії №311 від 27 листопада 2019 року відповідача виключено із списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення. Також у наказі йдеться про необхідність відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в Національній академії, в сумі 19370,10 гривень.

27 листопада 2019 року відповідач ознайомилася із довідкою-розрахунком №2211 від 27 листопада 2019 року. Згідно із вказаною довідкою ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання оплатити 19370,10 гривень на рахунок Національної академії до 27 грудня 2019 року.

Разом з тим, 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 частково відшкодовано витрати, пов`язані з її утриманням, в розмірі 756,50 гривень.

Оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 18613,60 гривень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 10 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у семиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви; зокрема, позивачу слід надати доказ надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На виконання вимог ухвали від 10 лютого 2020 року від позивача на адресу суду 24 лютого 2020 року надійшло клопотання, до якого долучено доказ надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою від 27 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду в строки, визначені ухвалою від 27 лютого 2020 року, не надійшов. Водночас, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 27 лютого 2020 року отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

З огляду на те, що ухвалою від 27 лютого 2020 року вирішено розгляд цієї справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (тобто в письмовому провадженні), тому повний текст рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Національна академія зареєстрована 21 грудня 1998 року, здійснює діяльність в сфері оборони (84.22) та вищої освіти (85.42), що підтверджується довідкою Головного управління оборонного та мобілізаційного планування генерального штабу Збройних Сил України №76/15 від 27 жовтня 2015 року.

Наказом начальника Національної академії №40-КС від 17 липня 2019 року ОСОБА_1 зараховано на перший курс до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Відповідно до наказу начальника Національної академії №182 від 17 липня 2019 року відповідача зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення.

17 липня 2019 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та курсантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України. Відповідач, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), добровільно взяла на себе зобов`язання проходити службу (навчання) у Національній академії. Разом з тим, контрактом передбачено, що у разі дострокового його розірвання, через небажання курсантом продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчального закладу, відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання).

06 листопада 2019 року відповідачем було подано до навчального закладу рапорт про відрахування її з числа курсантів у зв`язку із небажанням продовжувати навчання. У рапорті ОСОБА_1 вказала, що зобов`язується відшкодувати витрати на утримання у закладі вищої освіти.

Наказом начальника Національної академії №102-КС від 27 листопада 2019 року (по особовому складу) з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас за підпунктом "ж" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

Наказом начальника Національної академії (по строковій частині) №311 від 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Національній академії в сумі 19370,10 гривень.

Крім того, 27 листопада 2019 року відповідача ознайомлено із довідкою-розрахунком №221 про відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 19370,10 гривень (а саме: грошового забезпечення, продовольчого, речового, медичного забезпечення та спожиті комунальні послуги, електроенергія), у якій відповідач вказала, що зобов`язується оплатити на рахунок Національної академії відповідні витрати до 27 грудня 2019 року, про що свідчить підпис відповідача.

Відповідно до довідки-розрахунку витрати, пов`язані з утриманням відповідача в академії, складаються з витрат на:

- грошове забезпечення - 2182 грн. 13 коп.;

- продовольче забезпечення -11211 грн. 00 коп.;

- речове забезпечення - 1870 грн. 56 коп.;

- медичне забезпечення - 54 грн. 00 коп.;

- спожиті комунальні послуги та енергоносії - 4052 грн. 41 коп.

Разом з тим, 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 частково відшкодовано вказану суму в розмірі 756,50 гривень.

Відтак, відповідно до довідки Національної академії від 22 січня 2020 року вих. №142 станом на 22 січня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 18613,60 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Збройних Сил України, врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) та Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (надалі - Порядок №964).

Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06 грудня 1991 року №1934-XII визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 1 статті 15 цього Закону).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Разом з тим, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частини 3 статті 24 Закону №2232-XII).

Приписами статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Водночас, частиною 10 статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначається Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964.

Пунктом 3 Порядку №964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964). Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони (пункт 8 Порядку №964).

Водночас, на виконання пункту 3 Порядку №964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

За приписами пункту 2.3 вказаного Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Отже, наведені приписи свідчать про те, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до положень Порядок № 964. разом. При цьому, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Разом із тим, як слідує із змісту контракту, укладеного між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та курсантом ОСОБА_1 , остання була ознайомлена із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), та добровільно взяла на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового його розірвання, через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби.

В свою чергу, із довідки-розрахунку №221 від 27 листопада 2019 року слідує, що ОСОБА_1 визнала свій обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані із утриманням у вищому навчальному закладі, які складаються із грошового забезпечення, продовольчого, речового, медичного забезпечення та спожитих комунальних послуг і електроенергії, у розмірі 19370,10 гривень, до 27 грудня 2019 року.

Однак, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 27 листопада 2019 року відповідачем відшкодовано вказані витрати в розмірі 756,50 гривень, а станом на 22 січня 2020 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 18613,60 гривень.

При цьому, відповідачем доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням її у вищому військовому навчальному закладі, в межах заявлених позовних вимог, суду не надано.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, не відшкодувала в повному обсязі кошти, витрачені на її утримання.

Відтак, позовну вимогу щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 18613,60 гривень належить задовольнити.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, з огляду на те, що, позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому з урахуванням приписів частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 18613 (вісімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень) 60 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину (пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08410370)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 22.04.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович