Ухвала суду № 88878778, 22.04.2020, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 433/150/20

Провадження № 2/417/183/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2020 р. с.Марківка Луганської області

Суддя Марківського районного суду Луганської області Шкиря В.М. вирішуючи питання про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської від 26.03.2020 було постановлено цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит передати за підсудністю до Марківського районного суду Луганської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

14.04.2020 цивільну справу 433/150/20 супровідним листом № 433/150/202188/2020 направлено з Троїцького районного суду Луганської області до Марківського районного суду Луганської області

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.04.2020 вказана цивільна справа була розподілена старшим секретарем Марківського районного суду Луганської області. Згідно вказаного протоколу визначено головуючого суддю- суддю Шкирю В.М..

Згідно ст. 1 ЦПК України, цивільний процесуальний кодекс України, серед інших питань встановлює процесуальний порядок здійснення цивільного судочинства.

При цьому ч. 1 ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність недопустимі. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийняття до провадження судом, якому вона надіслана.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Статтею 354 ЦПК України визначено п`ятнадцятиденний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Зі змісту ухвали суду від 26.03.2020 (а.с.88) та клопотання представника позивача ( а.с.70) вбачається, що розгляд справи здійснювався без участі сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення.

Згідно із ч. 2 ст. 354 ЦПК Україниучасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до супровідного листа від 31.03.2020 копія вищевказаної ухвали була надіслана Троїцьким районним судом на адресу АТ "Ощадбанк" (а.с.89) проте, в матеріалах справи відсутнє підтвердження про вручення цього поштового відправлення представнику позивача.

Натомість відповідачі повідомлені про прийняте рішення судом шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади лише 13.04.2020 року (а.с.93)

Отже, строк на оскарження ухвали відповідачами - до 28 квітня 2020 року, тоді як 21.04.2020 цивільна справа отримана та зареєстрована канцелярією Марківського районного суду Луганської області 21.04.2020 за вхідним 3811/20-вх

Згідно ч.1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні правацих людей (пункт 39 рішення від 24 квітня 2008 року у справі «C.G. та інші проти Болгарії», заява № 1365/07; пункт 170 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ, формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні закону, які існують, оскільки завжди існуватиме потреба у з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11; пункт 93 рішеннявід 21 жовтня 2013 року у справі «Дель Ріо Прада проти Іспанії», заява № 42750/09).

У статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).

Отже, оскільки позивач по справі не отримав копії ухвали суду від 26.03.2020, а строк подачі апеляційної скарги відповідачі мають до 28.04.2020 включно з урахуванням вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України, вони можуть скористатися правом апеляційного оскарження вказаної ухвали.

За таких обставин, в порушення ч. 3 ст. 31 ЦПК України, цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит надіслана до Марківського районного суду Луганської області передчасно, так як в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем копії даної ухвали, а відповідачі мають право на подачу апеляційної скарги до 28.04.2020 включно.

Крім того звертаю увагу, що суддею ухвалою від 03.02.2020 в цій справі було відкрито спрощене провадження (а.с.62).

При цьому ч.2 ст.31 ЦПК України передбачено, що справа прийнята до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудна іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Таким чином, не оспорюючи підсудність справи, я позбавлена можливості прийняти дану справу до свого провадження з огляду на порушення процесуального порядку її направлення до Марківського районного суду Луганської області та вважаю за необхідне повернути справу (ЕУН 433/150/20) до Троїцького районного суду Луганської області для виконання вимог ч. 5-11 ст.272, ч. 3 ст.31 ЦПК України і долучення до матеріалів справи підтвердження про отримання копії ухвали суду від 26.03.2020 позивачем (представником позивача)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 10,18,31 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу (ЕУН 433/150/20) за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит повернути до Троїцького районного суду Луганської області для виконання вимог ч.ч. 5-11 ст.272, ч. 3 ст.31 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сил з моменту її підписання суддею.

Суддя В. М. Шкиря