Ухвала суду № 88878260, 22.04.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5160/20

Провадження № 1-кс/344/2041/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., з участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Войтовича А.З., захисника Палюга І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , соціального педагога ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 120 190 900 100 03 984 від 26.11.2019, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у вказаному вище кримінальному провадженні щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , за вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні ряду епізодів, а саме таємному викраденні чужого майна :

- з житлового будинку АДРЕСА_1 у потерпілого ОСОБА_4 на суму 1500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 36246,3 гривень;

- з житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_2 у потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 31982,08 гривень;

- з житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_3 у потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 91755,87 гривень;

- з житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_4 у потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 23477,45 гривень;

- з житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_5 у потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 60082,58 гривень;

- з житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_6 ради у потерпілого ОСОБА_9 на загальну суму 50000 гривень;

- з житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_7 у потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 73348,62 гривень.

05 лютого 2020 року ОСОБА_1 , затримано в порядку

ст. 208 КПК України та 06.02.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, а в подальшому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

16 березня 2020 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 квітня 2020 року включно, із можливістю внесення застави.

16.03.2020 року прокурором було продовжено строки досудового розслідування до 06.05.2020 року, тобто до 3-х місяців.

24.04.2020 у даному кримінальному провадженні закінчується строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою однак завершити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, серед яких : аналіз телефонних з`єднань оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» по вилучених мобільних номерах телефонів щодо встановлення причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, отримати висновки товарознавчої експертизи щодо встановлення розміру завданої майнової шкоди, а також виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.

Злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 відносяться до категорії тяжких злочинів.

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає та заявлені ризики, передбачені у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і не відпали.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо клопотання заперечив, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт за фактичним місцем проживання підозрюваного. Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника. Законний представник та соціальний педагог також підтримали позицію сторони захисту.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, вважаю наступне.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_1 у причетності до вчинених кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказані в клопотанні правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 492 КПК України тримання під вартою може застосовуватись до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Згідно ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.

У відповідності до ст.183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

В той же час підозрюваний є неповнолітнім.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома-дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо-ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Відповідно до Мінімальних стандартних правил ООН, які стосуються здійс¬нення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 p. , тримання під вартою до суду застосовується лише як крайній захід і протягом найкоротшого періоду часу. Тримання під вартою до суду по можливості замі¬нюється іншими альтернативними заходами, такими як постійний нагляд, актив¬на виховна робота або поміщення в сім`ю або виховний заклад чи будинок (ст. 13).

Як наголошується у Принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, які піддають¬ся затриманню або ув`язненню в будь-якій формі, затвердженого резолюцією № 43/173 ГА ООН від 9 грудня 1988 p., затримана особа, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, вважається невинуватою і має право на поводжен¬ня з нею як з такою до тих пір, доки її винуватість не буде доведено згідно із законом у ході відкритого судового розгляду, на якому вона має всі гарантії, необхідні для свого захисту.

Арешт або затримання такої особи на період проведення слідства і судового роз-гляду здійснюються тільки в цілях здійснення правосуддя на підставі і відповідно до умов і процедур, встановлених законом. Забороняється введення обмежень щодо такої особи, в яких немає безпосередньої необхідності з точки зору цілей затримання або усунення перешкод для ходу розслідування чи здійснення правосуддя, або підтриман¬ня безпеки і порядку в місці затримання.

Затримання та тримання під вартою можуть бути застосовані як запобіжні за¬ходи лише до тих неповнолітніх, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів, і за умови, що слідчий, прокурор доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу об¬ставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних за¬ходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність постійного місця роботи, навчання,; репутацію, майновий стан, відсутність судимостей.

Злочин у вчиненні якого підозрюється неповнолітній є злочином середньої тяжкості, при цьому попередня загальна сума збитків за інкримінованими підозрюваному епізодами становить 206908,65 грн.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором доведено наявність ризику, який не зменшився та який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Так, підозрюваний раніше є неодноразово судимим за аналогічні корисливі злочині, а інкримінований йому в даному провадженні злочин - багатоепізодовим, що дає підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час сторона захисту прохає про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, однак відповідно до наявної в матеріалах клопотання копії характеристики на підозрюваного від 18.02.2020 року за №29 вбачається, що ОСОБА_1 ніде не працює, ніде не навчається, а з жовтня 2019 року ні по місцю прописки, ані по місцю фактичного проживання не перебуває.

Отож заявлені стороною захисту обставини та характеризуючі підозрюваного дані не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою - домашній арешт, а встановлені на досудовому розслідуванні ризики (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України) не відпали.

Обрання ж інших, більш м`яких запобіжних заходів є також неможливим в силу наступних обставин.

Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки перед¬бачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші за-побіжні заходи, зокрема особисте зобов`язання. Особисте зобов`язання в даному конкретному випадку також не гарантуватиме виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні неповнолітнім ОСОБА_1 вказаних вище та інкримінованих йому злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимостей.

Обставини , які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставами для відмови в задоволені даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, а обрання більш мякого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваних обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя погоджується, що з урахуванням обставин інкримінованих злочинів, необхідно залишити раніше визначений розмір застави у сумі 42 040 грн.

На переконання слідчого судді застава в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобіганням згаданим ризикам.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в засіданні поза об`єктивним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а клопотання слід задовольнити та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, як крайній захід і протягом найкоротшого періоду часу слід продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 15 днів - до 06.05.2020 року із раніше визначеним розміром застави в сумі 42040 грн.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182, 183, 193. 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 15 (п`ятнадцять ) днів - до 06 травня 2020 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Залишити раніше визначений розмір застави - 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ,, на строк до 06 травня2020 року включно обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Войтовича А.З.

Строк дії ухвали - до 06 травня 2020 року включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Шамотайло О.В.