Ухвала суду № 88877341, 17.04.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

17.04.2020 Єдиний унікальний номер 205/2662/20

.

Єдиний унікальний номер судової справи:205/2662/2020

Номер провадження: 2/205/1561/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2020 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітну за весь час затримки заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2020 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітну за весь час затримки заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Фактично матеріали вказаного провадження були передані судді із канцелярії суду 16 квітня 2020 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов висновку, що таку позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

1.Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з цим зазначена позовна заява містить, як вказану вимогу майнового характеру (вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки), так й вимогу немайнового характеру (стягнення моральної шкоди, яка є за своєю суттю відображенням витрат немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб).

Суд зауважує, що за своєю природою означені позовні вимоги (вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки, та вимога про стягнення моральної шкоди) є такими, що не пов`язані одна з одною нерозривно, та можуть розглядатися як окремі позовні вимоги. Таким чином, в даному випадку кожна із означених позовних вимог обтяжується судовим збором окремо, у розмірі передбаченому ст.4 Закон України «Про судовий збір», тобто за ставками, встановленими для позовів майнового характеру і ставками встановленими для вимог про стягнення моральної шкоди.

Аналогічна за своїм змістом роз`яснення міститься у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 (із змінами та доповненнями) відповідно до положень якого у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно п.1 ч.2 ст.4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 гривні.

Суд також зауважує, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, що обґрунтовується наступним.

Згідно зіст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост.117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, на виконання вказаних вимог процесуального закону позивачеві слід сплати судовий збір окремо за позовні вимогу майнового та немайнового характерів у загальному розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. (840 грн. 80 коп. + 840 грн. 80 коп. за кожну вимогу окремо).

2. Згідно ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу, оригіналу який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Вказані вимоги закону позивачем не виконані, подані суду в копіях письмові докази, що є додатком до позовної заяви не засвідчено підписом позивача (її представника) із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суддя також роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 та 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітну за весь час затримки заробітної плати та відшкодування моральної шкоди – залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, але не пізніше 10 днів із дня отримання нею копії ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині визначення розміру судових витрат до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.В. Мовчан