Ухвала суду № 88874798, 22.04.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6540/18

(1-кп/199/42/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2020 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

колегії суддів:

головуючого - судді - Воробйова В.Л.

суддів - Якименко Л.Г., Щербини-Почтовик І.В.

при секретарі - Опацької Н.О.

за участю прокурора - Стрілець І.П.

захисника - Бондаренко С.О.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження №12018040630001342 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор Стрілець І.П. заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке підтримав потерпілий.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання обвинуваченій, у разі визнання останньої винуватою у кримінальному правопорушенні, враховуючи особливу тяжкість злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду та вчинити інший злочин, здійснювати тиск на свідків. Ці обставини, у свою чергу, можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Захисник Бондаренко С.О., обвинувачена ОСОБА_2 проти клопотання заперечували, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, проти якого заперечували прокурор та потерпілий.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.

За даним кримінальним провадженням суд враховує, що у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею особливо тяжкого умисного злочину проти життя особи, а підставою для продовження дії запобіжного заходу є наявність обвинувального акта, відповідно до якого вона продовжує обвинувачуватися у вчиненні умисного вбивства людини, за що законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_2 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що остання обвинувачуються у вчиненні в стані алкогольного сп`яніння умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи - умисному вбивстві, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на думку суду, вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

При цьому, не будучи самостійною підставою для утримання особи під вартою, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, що ґрунтується на позиції в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», у відповідності з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, про що йдеться в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 є резонансним та привертає увагу суспільства.

Тобто, суд вважає, що продовження тримання обвинуваченої під вартою в даному провадженні є виправданим, оскільки, до даної справи наявна прискіплива увага з боку сторонніх спостерігачів, яка на думку суду, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом «поваги до свободи особистості», що знайшло своє відображення в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення, приймаючи до уваги, що обвинувачена не має міцних соціальних зв`язків, не працювала та не має на утриманні дітей, непрацездатних осіб, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання останньої винуватою у кримінальному правопорушенні, ОСОБА_2 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду.

Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

В свою чергу, викладені обставини вказують на недостатність застосування ОСОБА_2 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При продовженні строку дії запобіжного заходу, суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_2 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останньої не надходило.

Досліджуючи клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченій запобіжного заходу, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченій, відомості про її соціальні зв`язки, репутацію обвинуваченої, її майновий стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченої в сукупності із обсягом пред`явленого їй обвинувачення та встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.331,369-372 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Стрілець І.П. задовольнити.

Продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпропетровська - у Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області на 60 (шістдесят) днів, тобто 20 червня 2020 року включно.

Відмовити стороні захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення для виконання, потерпілому для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка тримається під вартою, з моменту вручення копії ухвали.

СУДДІ:

------------------- ----------------------------- ------------------------

Воробйов В.Л. Щербина-Почтовик І.В Якименко Л.Г.