Рішення № 88873075, 22.04.2020, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/329/20

провадження № 2/732/286/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2020 р. м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретарі Пінчук С.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, треті особи: приватний нотаріус Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області СоваВ.Ф., Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача та просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку - площею 0,0644 га, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7421410100:00:002:1025, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка за життя належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 514094, виданого 3 лютого 2006 року Городнянською міською радою Чернігівської області на підставі рішення 4-ої сесії 23-го скликання від 30 березня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010584000017, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 , який мешкав в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася до приватного нотаріуса Городнянського нотаріального округу Сови В.Ф. із заявою про прийняття спадщини за законом на все належне ОСОБА_4 майно. Під час відкриття спадкової справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми заявами відмовилися від прийняття спадщини за законом, після смерті ОСОБА_4 . Інших спадкоємців за законом у померлого не має. В лютому 2020 року позивач звернулася до нотаріуса за консультацією з приводу одержання свідоцтва про право на спащину на земельну ділянку площею 0,0644 га, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка за життя належала ОСОБА_4 . Під час огляду представлених позивачем документів нотаріус встановила, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 514094, виданого на ім`я ОСОБА_4 , 3 лютого 2006 року Городнянською міською радою Чернігівської області на підставі рішення 4-ої сесії 23-го скликання від 30 березня 1999 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на та на право постійного користування землею за № 010584000017, заповнений кульковою ручкою від руки, що суперечить пункту 2,9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43, від 04.05.1999 року, відповідно до якого, заповнення Державних актів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки. Отримати новий державний акт на ім`я ОСОБА_4 неможливо. Зазначені обставини стали причиною звернення до суду.

Ухвалою від 02 березня 2020 року суд відкрив загальне позовне провадження у справі (а.с.39-41).

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлена належним чином, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити (а.с.27).

Представник відповідача - Городнянської міської ради Чернігівської області у підготовче судове засідання не з`явився, завчасно, через канцелярію суду подав клопотання від 17.03.2020 року № 03-09/290 про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а.с.62-63).

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Відповідно до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Третя особа - приватний нотаріус Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Сова В.Ф. в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлялася належним чином. ЇЇ неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи - Городнянської районної державної адміністрації Чернігівській області у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлялася належним чином.

Третя особа - ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у її відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а.с.26).

Третя особа - ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у її відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а.с.36).

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінивши наявні у справі матеріали та докази вважає позовні вимоги обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,

якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно приписів частини 1 статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до п. «г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Як убачається із дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції 15 червня 2012 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74-ох років у місті Городня Чернігівської області, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 101 від 15.06.2012 (а.с.9).

Дослідивши в судовому засіданні свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 , суд встановив, що громадянин ОСОБА_4 та громадянка ОСОБА_5 одружились 20 серпня 1967 року, про що Вихвостівською сільською радою Городнянського району, Чернігівської області в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 14 від 20.08.1967. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище „ ОСОБА_1 " (а.с.8).

Відповідно до дослідженої довідки за № 5026 від 16.11.2012, що видана виконкомом Городнянської міської ради Чернігівської області, суд встановив, що ОСОБА_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 23.02.1985 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з ним на день його смерті за вищевказаною адресою була зареєстрована його дружина ОСОБА_1 (а.с.10).

Наведене свідчить, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги спадкування після смерті її чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З дослідженого в судовому засіданні листа відділу у Городнянському районі головного управління держгеокадастру у Чернігівській області від 20.02.2020 року за № 31-25-0.25-192/105-20, суд встановив, що ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 514094 від 03.02.2006 (а.с.28).

З дослідженої в судовому засіданні архівної копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 514094 встановлено, що за життя ОСОБА_4 на підставі рішення Городнянської міської ради 4-ої сесії 23 скликання від 30 березня 1999 року був власником земельної ділянки площею 0,0644 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та надана для обслуговування житлового будинку. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010584000017. (а.с.29).

Вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 514094 заповнений кульковою ручкою від руки, що суперечить пункту 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43, від 04.05.1999 року, відповідно до якого заповнення Державних актів здійснюється з використанням комп`ютерної техніки.

З дослідженого витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-7416811162020 від 12.02.2020 року встановлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 7421410100:00:002:1025, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0644, та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських і будівельних споруд (присадибна ділянка) за життя був ОСОБА_4 (а.с.30-32).

Дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 31-25-0.25-213/165-20 від 18.02.2020 суд встановив, що вартість з земельної длянки з кадастровим номером 7421410100:00:002:1025, площею 0,0644 га, що розташована на за адресою: АДРЕСА_1 та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), станом на 18.02.2020 становить сімдесят три тисячі вісімсот двадцять гривень вісім копійок (а.с.33).

Зіставивши усі дані, що випливають із документів наданих позивачем, враховуючи час відкриття спадщини, тобто той факт, що спадкодавець помер після 1 січня 2004 року, суд дійшов висновку, що безумовному застосуванню у вказаній справі до відносин спадкування підлягають норми ЦК України.

Згідно вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З наданої приватним нотаріусом Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Совою В.Ф. копії спадкової справи № 127/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.55-60).

Відповідно до Конституції України органи та посадові особи мають діяти в межах своєї компетенції та відповідно до Законів, чинних на час їх застосування.

Згідно п.п.4.15, 4.20 Наказу Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та витягу з Державного земельного кадастру.

Позивач не має можливості отримати у нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадщину на вказані вище земельні ділянки, оскільки нотаріусом поданий акт не визнається як правоустановчий документ, права та інтереси позивача порушуються з незалежних від неї причин, а тому підлягають судовому захисту.

У відповідності до вимог цивільного законодавства дієздатність спадкодавця припинилась у момент смерті і за таких обставин отримати дублікат вищезазначеного державного акту на ім`я спадкодавця не має правової можливості.

Суд враховує положення ст.124 Конституції України, згідно якої юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому можливий судовий захист, як тих цивільних прав, що прямо названі в ЦК, так і тих, що випливають із норм Конституції чи іншого Закону.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 на підставі рішення Городнянської міської ради Чернігівської області 4-ої сесії 23-го скликання від 30 березня 1999 року був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 514094.

Отже, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе визнати за нею, як за спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7421410100:00:002:1025, площею 0,0644 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Таким чином наявні у справі докази та їх правова оцінка підтверджують обґрунтованість позову та є достатніми для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 4 3 , 82, 206, 211, 200, 247, 259, 263, 265,268, 353-354 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 392, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.81, 131 ЗК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 0,0644 га, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7421410100:00:002:1025, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка за життя належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 514094, виданого 3 лютого 2006 року Городнянською міською радою Чернігівської області на підставі рішення 4-ої сесії 23-го скликання від 30 березня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010584000017, після смерті її чоловіка, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Карпинська Н.М.