Рішення № 88872639, 21.04.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/3777/20

Провадження №2/592/1836/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який представник підтримав у заяві про розгляд справи без його участі, та вимоги мотивує тим, що 09.11.2018 року наказом ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» №314/к від 09.11.2018 року його - ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію на пільгових умовах, на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки. При звільненні, внаслідок відсутності грошових коштів, відповідач не виплатив позивачу заборгованості по заробітній платі. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 3638,30 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 20.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що заборгованість Товариства перед позивачем з виплати заробітної плати, станом на 01.04.2020 року, становить 3638,30 грн., на підтвердження чого надав Довідку №380 від 01.04.2020 року. Згідно вказаної довідки, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 становив 161,52 грн. Під час стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, просить, врахувавши принцип співмірності та справедливості, стягнути на користь позивача суму, що не перевищує 15000 грн.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.2017 року по 09.11.2018 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.7-8).

Наказом ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» №314/к від 09.11.2018 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію на пільгових умовах, на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с.8).

При звільненні відповідач не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, яка станом на 01.04.2020 року становила 3638 грн. 30 коп., що підтверджується Довідками Товариства №380 від 01.04.2020 року та №218 від 09.09.2019 року (а.с.9).

Згідно Довідки №380 від 01.04.2020 року, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , за вирахуванням податків, становив 161,52 грн.

Між сторонами склалися трудові правовідносини, що регулюються КЗпП України.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 94, 97 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 ЗУ «Про оплату праці», на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу покладений обов`язок виплачувати працівнику заробітну плату.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 суму невиплаченої заробітної плати (за вирахуванням податків), в розмірі 3638 грн. 30 коп.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

Зазначену правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду України № 6-64 цс13 від 03.07.2013 р., та № 6-76цс14 від 02.07.2014 р., які відповідно до ст. 417 ЦПК України є обов`язковими для судів.

Передбачений частиною першою ст. 117 КЗпП обов`язок роботодавця з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає при невиплаті з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Верховного Суду України від 02.07.2014 року по справі №6-76цс14).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 20 постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був звільнений 09.11.2018 року, а остаточний розрахунок з ним не було проведено, за таких обставин, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 58308 грн. 72 коп. за період з 12.11.2018 р. по 21.04.2020 р., що складає 361 робочий день, при середньоденній заробітній платі позивача 161,52 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн., оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати, за вирахуванням податків, в розмірі 3638 грн. 30 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за вирахуванням податків, в розмірі 58308 грн. 72 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його отримання через Ковпаківський районний суд м. Суми до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.М. Фоменко .