Ухвала суду № 88871484, 16.04.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1053/20

Провадження № 1-кс/461/2358/20

УХВАЛА

Іменем України

16.04.2020 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання адвокатів Броневицького С.С. та Броневицької О.М., які діють в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та Броневицька О.М ОСОБА_4 , які діють в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до слідчого судді з клопотанням, в якому просять скасувати арешт, накладений ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 05.03.2020 року, на автомобіль марки DAFXF, д.н.з. НОМЕР_1 , та двохсексійний причіп з реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.03.2020 року накладено арешт на вищевказаний транспортний засіб. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки DAFXF, д.н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_1 , а двохсексійний причіп з реєстраційним номером НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_2 . Представники заявників стверджують, що власники майна являються третіми особами, щодо майна яких було вирішено питання про арешт, відношення до діяльності ТОВ «Глобал-Текс», ТОВ «Трейд Сервіс Глас» та ПрАТ «Шахта «Надія» не мають, відтак подальше застосування заходу забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у право власності. Просять клопотання задоволити.

Представники заявника у судове засідання не з`явилася, однак подали клопотання про розгляд справи без їх участі, просять таке задоволити з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою. 16.04.2020 року слідчим на електронну адресу Галицького районного суду м.Львова скеровано письмові заперечення щодо скасування арешту майна, в яких зазначив, що вказаний транспортний засіб та напівпричіп визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки являються засобами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення. Відтак, з метою запобігання їх знищення, приховування, пошкодження, перетворення та відчуження, просить відмовити у задоволення клопотання.

На підставі ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання необхідно задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Положеннями статей 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019140000000512 від 10.06.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Постановою слідчого від 04.03.2020 року автомобіль марки DAFXF, д.н.з. НОМЕР_1 , та двохсексійний причіп з реєстраційним номером НОМЕР_2 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.03.2020 року накладено арешт на автомобіль марки DAFXF, д.н.з. НОМЕР_1 , та двохсексійний причіп з реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Як вбачається з копій документів, долучених до матеріалів клопотання, а саме з Витягу з єдиного реєстру Міністерства внутрішніх справ транспортних засобів, володільцем автомобіля марки DAFXF, д.н.з. НОМЕР_1 , являється ОСОБА_1 , а володільцем двохсексійного причіпа з реєстраційним номером НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 .

Згідно вимог ч. 4 ст. 173 КПК України у разі застосування заходу забезпечення у вигляді арешту слідчий суддя повинен застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

При вирішенні питання про наявність достатніх підстав вважати, чи існує потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на транспортний засіб в ході розгляду клопотання заявника про скасування арешту з майна, слідчий суддя має враховувати підстави, визначені ст.ст. 170, 173 КПК України. Зокрема, слідчий суддя повинен брати до уваги необхідність такого арешту з огляду на завдання кримінального провадження, наслідки арешту для особи, відносно майна якої застосовується відповідний арешт.

Враховуючи, що вказаний транспортний засіб та напівпричіп перебувають у власності осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, органом досудового розслідування проведено огляд вказаного транспортного засобу, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про скасування арешту, накладеного на автомобіль на автомобіль марки DAFXF, д.н.з. НОМЕР_1 , та двохсексійний причіп з реєстраційним номером НОМЕР_2 , задоволити частково та зобов`язати слідчого повернути даний транспортний засіб та двохсекційний причіп власникам на відповідальне зберігання з правом користування до закінчення кримінального провадження. В частині клопотання щодо скасування арешту на майно слідчий суддя вважає за необхідне відмовити, оскільки на даній стадії досудового розслідування достатнім для захисту прав та інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буде повернення вказаного майна на відповідальне зберігання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 169-174, 368, 372, 374, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В :

клопотання адвокатів Броневицького С.С. та Броневицької О.М., які діють в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна – задоволити частково.

Зобов`язати слідчого СУ ГУНП у Львівській області Ригайла М.С. в рамках кримінального провадження № 12019140000000512 повернути автомобіль марки DAFXF, д.н.з. НОМЕР_1 , власнику ОСОБА_1 на відповідальне зберігання з правом користування вказаним транспортним засобом до закінчення кримінального провадження, а також повернути двохсексійний причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власнику ОСОБА_2 на відповідальне зберігання з правом користування вказаним майном до закінчення кримінального провадження.

В іншій частині клопотання – відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя Зубачик Н.Б.