Рішення № 88870748, 10.03.2020, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3911/19

Провадження № 2/314/219/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.03.2020 року м. Вільнянськ

Справа № 314/3911/19;

провадження № 2/314/219/2020;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

учасники справи:

-позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»;

-відповідач ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду 03.09.2019 року з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 27.08.2011 року. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що 27.08.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступник АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого вінотримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 18.08.2019 року заборгованість по вказаному договору становить 20719,72 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, але при зверненні представника банку з позовом до суду, в позовній заяві зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПриватБанк» проти заочного розгляду справи не заперечує та просить розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Представник позивача надав свою згоду на заочний розгляд справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вислухавши выдповыдача ы його представника, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд

встановив

27.08.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступник АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до якого вінотримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Укладений між сторонами договір складається з Анкети-заяви, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору.

Довідкою з ЄДРПОУ та банківською ліцензією підтверджується, що АТ КБ «ПриватБанк» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 18.08.2019 року відповідно до розрахунку (а.с. 11-13) заборгованість по вказаному договору становить 20719,72 гривень, яка складається з наступного: 5014,86 грн. – 0,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2636,59 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 13970,29 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 2650,00 грн. – нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи 500,00 грн. (фіксована частина), 962,84 грн. (процентна складова).

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 12, 13 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Таким чином, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників.

Право кредитора вимагати повернення кредиту наступає у разі прострочення позичальником повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач посилався на те, що 27.08.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступник АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Зазначив, що підписана відповідачем заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, складає договір.

Досліджена в судовому засіданні анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 27.08.2011 року є стандартним бланком, який не містить даних, з якими умовами договору погоджується відповідач ОСОБА_1 . У ньому відсутні відомості щодо суми встановленого кредитного ліміту, не зазначений розмір процентів, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами, тобто відсутні істотні умови кредитного договору, на яких він міг бути укладений.

На думку позивача, істотні умови договору сторони узгодили в Умовах та правилах надання банківських послуг у ПриватБанку, однак надані позивачем Умови не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .

Позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно, брав на себе зобов`язання зі сплати процентів, комісії, пені, штрафів у разі порушення зобов`язання.

Таким чином обставини ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг у ПриватБанку не доведені позивачем, а самі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Крім того, слід зауважити, що 03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа № 342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, АТ «КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду АТ «КБ «Приватбанк» має право виключно на повернення сум фактично отриманих коштів.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача, яка станом на 18.08.2019 року становить 20719,72 гривень, яка складається з наступного: 5014,86 грн. – 0,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2636,59 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 13970,29 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 2650,00 грн. – нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи 500,00 грн. (фіксована частина), 962,84 грн. (процентна складова).

З наданого позивачем та дослідженого судом розрахунку заборгованості встановлено, що залишок заборгованості за тілом кредиту - 0,00 грн.

З даного розрахунку вбачається, що заборгованість за тілом кредиту відсутня, однак нараховані заборгованість за простроченим тілом кредиту, пеня та штрафи.

Відповідно до п.2.1.1.4.10 Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку встановлено, що кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості за кредитом насамперед направляються для погашення штрафів, далі комісій, далі пені, далі відсотків по овердрафту; далі тіла овердрафту; далі штрафів, далі простроченого тіла кредиту; далі відсотків до сплати по кредиту; далі - тіла кредиту до оплати, решта суми спрямовується на погашення заборгованості по кредиту.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, у вдповідача відсутня заборгованість за «тілом» кредиту (0,00 грн.) та будь-яка заборгованість за нарахованими відсотками (0,00 грн.), при цьому, заборгованість за «простроченим тілом» кредиту вказана у розмірі 2636,59 грн. Проте суд виходить з того, що загальна заборгованості за «тілом» кредиту та заборгованість за «простроченим тілом» кредиту співвідносяться як загальне й окреме, тому суду не доведено позивачем правомірність стягнення «простроченого тіла» кредиту (2636,59 грн.) за відсутності в цілому заборгованості за «тілом» кредиту (0,00 грн.).

Таким чином, суд вбачає порушення банком порядку нарахування заборгованості по кредиту, оскільки відповідач погасив кредит в повному обсязі, так як тіло кредиту погашається в останню чергу, а тому заборгованість по відсотках та пені нараховується лише на залишок боргу.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за відсутності доказів виникнення та нарахування заборгованості у сумі 20719,72 гривень. Відтак позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується Главою 8 ЦПК України, а тому, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє також і у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

вирішив:

1.В задоволенні цивільного позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 10.03.2020 року.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

10.03.2020