Рішення № 88869365, 22.04.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3796/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

22 квітня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В,

за участю секретаря Олійник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, оплаті щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 27.12.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, оплаті щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди– задоволені частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 , заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 15818,38(п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 38 копійок) гривень(без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат(а.с.152-165).

Рішення суду чинності не набрало.

Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу(а.с.177-191), яка разом з матеріалами справи надійшла до апеляційного суду.

21.04.2020 Донецьким апеляційним судом цивільну справу повернуто на вимогу до суду для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі(а.с.249).

В судове засідання, належним чином повідомлені учасники справи, не з`явились.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Позивач звернулася до суду з позовом, в яком з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.10.2019 просила стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 по 17.07.2017 в сумі 17778,70грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку, в сумі 133322,00 грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 2666,36 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн., та судові витрати у сумі 1509,88 грн.(а.с. 90-94).

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 27.12.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, оплаті щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди задоволені частково.

Зі змісту рішення вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 2666,36 грн. на користь позивача, судом не вирішені.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням терміну виплати, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її ви-плати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і орга-нізації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати час-тини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини влас-ника або уповноваженого ним органу (особи) (ст. 1).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (ст. 2).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4).

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив "Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до пунктів 4, 5 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).

Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14 грудня 2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд вважає вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати обґрунтованими.

Таким чином, компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів споживчих цін складає:

за квітень 2017 року - ?472,02? грн. (1966,74 грн. х 0,240 - коефіцієнт приросту споживчих цін за період з травня 2017 року по листопад 2019 року);

за травень 2017 року - ?462,89 ? грн. (2057,31 грн. х 0,225 - коефіцієнт приросту споживчих цін за період з червня 2017 року по листопад 2019 року);

за червень 2017 року - ?421,75 грн. (2057,31 грн. х 0,205 - коефіцієнт приросту споживчих цін за період з липня 2017 року по листопад 2019 року);

за липень 2017 року - ?1 976,62? грн. (9737,02 грн. х 0,203 - коефіцієнт приросту споживчих цін за період з серпня 2017 року по листопад 2019 року),

а всього ?3 333,28? грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини грошових доходів у сумі ?3 333,28? грн.

Зазначена сума компенсації втрати частини грошових доходів підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до ст. 14.1.180, ст. 18, ст. 162.1.3, ст. 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.

На підставі викладеного, керуючись ст. 265, 268, 270, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, оплаті щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" компенсації за порушення строків виплати заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 місто Київ - 150, вулиця Тверська, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 3 333,28(три тисячі триста тридцять три гривні 28 копійок) гривень.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" утримати з цієї суми податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскраження продовжуються на строк дії такого карантину.

Текст рішення виготовлений 22.04.2020.

Суддя –