Ухвала суду № 88868825, 09.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3502/20

1кп/755/822/20

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"09" квітня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козачук О.М.,

при секретарі Марисику М.В.,

за участю прокурора Солонської Л.Я.,

захисника Чопівської С.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100040001109 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка, Донецької області, громадянки України, з загальною середньою освітою, не заміжньої, непрацюючої, маючої на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100040001109 від 12 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою судді від 04 березня 2020 року кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, крім того клопотав про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, оскільки вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, вони на даний час не зникли. Обвинувачена ОСОБА_1 , будучи обізнаною про можливу міру покарання в разі її засудження, може переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом та вчиняти нові кримінальні правопорушення, вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченій.

Захисник ОСОБА_1 - Чопівська С.С., не заперечувала призначити кримінальне провадження до судового розгляду, крім того, просила обрати запобіжний захід обвинуваченій на більш м`який, який не пов`язаний з позбавленням волі, оскільки ОСОБА_1 має хронічний вірусний гепатит.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала думку захисника.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстави для закриття чи зупинення кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні відсутні.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин, суд, приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100040001109 від 12 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

У судове засіданні необхідно викликати учасників кримінального провадження.

Що стосується клопотання прокурора про обрання обвинуваченій запобіжного заходу, суд, приходить до наступного.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що «кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність» і що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вказані гарантії права на свободу та особисту недоторканність, які передбачені ст. 29 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення з-під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що утримання обвинуваченої ОСОБА_1 під вартою не викликано необхідністю і міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу, забезпечить її належну процесуальну поведінку. Застосовуючи такий запобіжний захід, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченої перешкоджати кримінальному провадженню, зі ступеню тяжкості інкримінованих їй злочинів та вищенаведених судом даних про особу обвинуваченої.

Таким чином, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, а також загальну спрямованість реформи кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи, суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт в період часу є доцільною та виправданою.

При цьому, судом у судовому засіданні встановлено, що обвинувачена проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд, також вважає за доцільне покласти на обвинувачену ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 177, 178, 181, 183, 194, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні на 16 квітня 2020 року на 14 годину 30 хвилин в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).

У клопотанні прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня, строком не більше двох місяців до 07 червня 2020 року, звільнивши її з-під варти в залі суду, з перебуванням останньої за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Солонську Л.Я.,

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченій негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя