Ухвала суду № 88867501, 16.04.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"16" квітня 2020 р.Справа № 627з-20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши заяву ОСОБА_1 вх. № 627 від 14.04.2020 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "АСТА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39029247) про визнання повноважень виконавчого органу товариства (директора) припиненими

за участю представників:

ОСОБА_1. - Мартіна Л.Г. за договором від 11.11.2019

ОСОБА_2. - не з`явився

ТОВ "НВФ "АСТА ПЛЮС" - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

14.04.2020 до господарського суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 вх. № 627 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання повноважень виконавчого органу товариства (директора) припиненими, а саме:

- зупинити дію рішення загальних зборів засновників ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС» від 03.01.2014 про надання повноважень директору укладати від імені товариства договори, сума яких перевищує 10 000,00грн. без затвердження на загальних зборах учасників товариства;

- заборонити директору ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС» ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здійснювати дії з банківськими рахунками ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС», у т.ч. проводити оплату (розрахунки) від імені ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС», окрім, виконання податкових зобов`язань та виплати заробітної плати.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує на наступне.

19.12.2013 проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АСТА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39029247)

Засновниками товариства є фізичні особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають частки по 50% статутного капіталу, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) № 1 480 102 0000 НОМЕР_3 .

Одночасно, ОСОБА_2 , на підставі рішення загальних зборів є директором товариства (протокол №1 від 17.12.2013). Рішенням загальних зборів засновників від 03.01.2014 директору надані повноваження щодо укладення від імені товариства договорів, сума яких перевищує 10 000,00грн. без затвердження на загальних зборах учасників товариства, що на цей час, не узгоджується з нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та перечить його положенням щодо значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість (ст.ст. 44, 45 Закону).

ОСОБА_1 в своїй заяві зазначає, що Починаючи з 2018 року, виконавчий орган товариства, жодних зборів учасників не проводив, перед загальними зборами, у т.ч. про результати діяльності товариства, не звітував, дивіденди учасникам не виплачувались.

На адресу товариства та другого учасника ОСОБА_2 направлялись вимоги (додаються). В останнє, 19.03.2020 заявником була направлена письмова вимога від 16.03.2020 про надання документів, які стосуються діяльності товариства та про призначення (проведення) позачергових загальних зборів.

Вказана вимога була отримана товариством 27.03.2020 та іншим учасником товариства - 31.03.2020, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошта.

Директор товариства знову ігнорував вимогу, заявник у встановлений законом строк не отримав витребувані документи, загальні збори не призначені.

Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що директор відмовляє у проведенні загальних зборів, фінансові звіти та інші документи, які стосуються господарської діяльності товариства не надає, що позбавляє можливості призначити та провести незалежний аудит. Заявник, як учасник товариства, позбавлена права брати участь у діяльності товариства та проконтролювати діяльність його виконавчого органу та, що обмежує її права як учасника товариства на отримання інформації стосовно діяльності товариства та прийняття участі в його управлінні і діяльності..

ОСОБА_1 зазначає, що, оскільки, ОСОБА_2 є директором та учасником товариства одноосібно, заявник позбавлений можливості отримати від неї згоду на прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства про припинення повноважень виконавчого органу (директора), а подальше перебування директора на посаді, негативно відображається на господарській діяльності товариства, що порушує права і законні інтереси товариства та заявника, як учасника товариства.

Зазначені обставини, на думку заявника, дають підстави вважати, що ОСОБА_2 будучи директором і учасником товариства, веде свою діяльність самовільно, на свій розсуд, не на користь і не в інтересах товариства, а використовує своє положення на свою користь та в своїх особистих інтересах.

З наведених підстав, заявник має намір звернутись до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АСТА ПЛЮС» про визнання повноважень виконавчого органу товариства (директора) припиненими.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020, заяву було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Розгляд заяви було призначено на 16.04.2020.

Представник заявника в судовому засіданні по розгляду заяви підтримав її вимоги.

Представники осіб, щодо яких заявник просить вжити заходи не з`явились в судове засідання.

Передати телефонограми з повідомленням про день та час розгляду заяви ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС» та ОСОБА_2 , не вдалося у зв`язку з відсутністю зв`язку за номером телефону, зазначеному в ЄДРПОУ.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд розглядає заяву без явки ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС» та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено наступне:

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

В своїй заяві ОСОБА_1 просить суд:

- зупинити дію рішення загальних зборів засновників ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС» від 03.01.2014 про надання повноважень директору укладати від імені товариства договори, сума яких перевищує 10 000,00грн. без затвердження на загальних зборах учасників товариства;

- заборонити директору ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС» ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здійснювати дії з банківськими рахунками ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС», у т.ч. проводити оплату (розрахунки) від імені ТОВ «НВФ «АСТА ПЛЮС», окрім, виконання податкових зобов`язань та виплати заробітної плати.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову із змінами та доповненнями передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, господарський суд враховує, що заходи, які просить вжити заявник можуть перешкоджати господарській діяльності товариства (оплаті товарів, робіт, послуг, кредитів і процентів за користування кредитами, тощо), тобто фактично призведуть до блокування господарської діяльності товариства.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Зокрема, суд не повинен вживати такі заходи забезпечення позову, які пов`язані з втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

У своїй заяві заявником не наведено переконливих аргументів щодо адекватності обраних видів забезпечення позову вимогам, з якими він має намір звернутися до суду, не доведено необхідність вжиття саме таких заходів забезпечення позову, які заявлені ним та які, на думку суду, можуть призвести до повного блокування діяльності підприємства, що позбавляє його права на підприємницьку діяльність, отримання доходів, перешкодить йому займатись господарською діяльністю та в установленому законом порядку звертатись за стягненням заборгованості зі своїх боржників (в разі наявності). Вжиття заявлених позивачем заходів, можуть порушити збалансованість інтересів сторін у справі та суперечить критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 74, 136, 137, 140, 144, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні Заяву ОСОБА_1 №627з-20 про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову відмовити.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 16.04.2020.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.04.2020.

Суддя С.А. Прохоров