Ухвала суду № 88865129, 22.04.2020, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/138/20

Провадження №2/702/144/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про передачу справи на розгляд іншого

суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю)

22 квітня 2020 року м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Н.В., розглянув матеріали цивільної справи №702/138/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Підставою для визначення підсудності позовної заяви відповідному суду є висновок суду за наслідками попереднього правового аналізу змісту позовної заяви та складу учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Зокрема, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №726/2102/16-ц, провадження № 61-22920ск18.

Із змісту позову та додатків до нього вбачається, що спір між сторонами виник щодо визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч.1 ЦПК України).

Враховуючи, що спір між сторонами виник щодо визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , суд вважає за необхідне ухвалити судове рішення про передачу матеріалів цивільної справи на розгляд іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) – Долинському районному суду Івано-Франківської області (вулиця Обліски, 115, місто Долина Івано-Франківська область, 77500).

Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 по справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питань, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 27, 31, 32, 258-261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Матеріали цивільної справи №702/138/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом передати на розгляд Долинському районному суду Івана – Франківської області (вулиця Обліски, 115, місто Долина Івано-Франківська область, 77500).

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвала може бути оскаржена в Черкаський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (з дня вручення копії ухвали).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені судом продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.В. Мазай