Ухвала суду № 88864763, 17.04.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.04.2020 Справа № 554/3156/20

Провадження № 1-кс/554/5316/2020

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2020 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.,

при секретарі – Зайцевій Я.А.,

за участю прокурора – Фатєєва А.М.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника – Бондарця Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Мироненко Д.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на посаді начальника Зачепилівського відділення поліції Красноградського відділу поліції ГУНП в Харківській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні дитину 2015 р.н.,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, перебуває кримінальне провадження №42020220000000182 від 30.03.2020 за ч. 1 ст. 368 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокуратурою Харківської області.

Під час досудового розслідування встановлено, що капітан поліції Ільницький М.М., призначений згідно з наказом начальника ГУНП в Харківській області від 10.07.2019 за №204 о/с на посаду начальника Зачепилівського відділення поліції Красноградського відділу поліції ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: 64401, Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. Паркова, 5, будучи службовою особою - керівником органу Національної поліції України, який відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону України уповноважений відповідно до покладених на поліцію завдань вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, просив надати неправомірну вигоду для себе за невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади чи службового становища за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , будучи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення») посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції), уповноваженою складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, в тому числі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 443 КУпАП («Порушення правил щодо карантину людей»), тобто порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, діючи усупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, вступив у позаслужбові стосунки з начальником Красноградського цеху ТОВ «Метлом» (код ЄДРПОУ 41195876) ОСОБА_2 .

При цьому, ОСОБА_1 , отримавши по роду своєї службової діяльності як керівник органу Національної поліції інформацію про здійснення на території Зачепилівського району Харківської області, тобто на території обслуговування очолюваного ним Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. Радянська, 25, ТОВ «Метлом» (код ЄДРПОУ 41195876) підприємницької діяльності з оптової торгівлі відходами та брухтом, у період березня 2020 року, тобто усупереч п. п. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким встановлено заборону до 24 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів торговельного і побутового обслуговування населення, надав вказівку підлеглим працівникам поліції Зачепилівського ВП Краноградського ВП ГУНП в Харківській області виїхати на вищевказану адресу ТОВ «Метлом» (код ЄДРПОУ 41195876) та повідомити про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 443 КУпАП.

У першій половині доби 25.03.2020 заступнику директора – начальнику служби безпеки ТОВ «Метлом» (код ЄДРПОУ 41195876) ОСОБА_3 зателефонував на мобільний телефон громадянин ОСОБА_4 та повідомив, що на адресу ТОВ «Метлом» (код ЄДРПОУ 41195876), розташованого за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, смт. Зачепилівка, вул. Радянська, 25, приїжджали співробітники Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області, особи яких під час досудового розслідування не встановлені, й повідомили, що вказане підприємство не повинно працювати та погрожували складанням протоколу про адміністративне правопорушення за порушення карантинних правил. Після цього, зазначені працівники поліції оглянули майданчик підприємства та повідомили, що поїхали до відділку поліції складати протокол про адміністративне правопорушення. Будь-яких документів співробітники Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 не надавали.

Крім того, 25.03.2020 начальник Красноградського цеху ТОВ «Метлом» (код ЄДРПОУ 41195876) ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області з метою з`ясування питань, пов`язаних з діяльністю вказаного підприємства, зустрівся із начальником Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , де під час бесіди, останній повідомив ОСОБА_2 , що у разі надання йому грошових коштів у розмірі 15000 гривень та щомісячної сплати 2000 гривень, працівник ТОВ «Метлом» ОСОБА_4 не буде притягнутий до адміністративної відповідальності і ТОВ «Метлом» зможе продовжувати свою роботу.

Розуміючи, що дії начальника Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області Ільницького М.М. є незаконними, ОСОБА_2 , добровільно звернувся до прокуратури Харківської області із заявою на дії ОСОБА_1 .

В подальшому, 03.04.2020 у період часу з 10 год. 42 хв. по 11 год. 32 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік від адміністративної будівлі Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: 64401, Харківська область, смт. Зачепилівка, вул. Паркова, 5, а також того ж дня, 03.04.2020 у період часу з 15 год. 07 хв. по 15 год. 48 хв., перебуваючи на автозаправній станції «Маршал» за адресою: Харківська область, Красноградський район, село Піщанка, вул. Полтавська, 215, під час розмови з ОСОБА_2 , висловив прохання про надання йому неправомірної вигоди для себе у розмірі 15000 грн. за невжиття заходів адміністративного впливу та сприяння уникненню адміністративної відповідальності відносно представника ТОВ «Метлом» (код ЄДРПОУ 41195876) ОСОБА_4 та прохання надавати неправомірну вигоди у розмірі 2000 грн. щомісяця у подальшому за неперешкоджання підприємницькій діяльності ТОВ «Метлом» (код ЄДРПОУ 41195876) з оптової торгівлі відходами та брухтом на території обслуговування Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області шляхом невжиття повноважень Національної поліції з виявлення та припинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44-3 КУпАП .

У зв`язку з цим ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, а саме прохання службовою особою надати неправомірну вигоду для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1ст.368 КК України, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню №42020220000000182 від 30.03.2020доказами, а саме: заявою ОСОБА_3 ; заявою ОСОБА_2 ; протоколом допиту ОСОБА_3 ; протоколом допиту ОСОБА_2 ; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи, та іншими фактичними даними отриманими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Таким чином, з урахування здобутих доказів орган досудового розслідування вважає підозру, оголошену ОСОБА_1 , обґрунтованою.

На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває. З метою забезпечення проведення всебічного та об`єктивного розслідування, отримання належних доказів, вирішується питання про проведення низки слідчих та процесуальних дій, у тому числі тих, необхідність проведення яких виникне після аналізу вже здобутих доказів.

ОСОБА_1 перебуває на посаді працівника правоохоронного органу та підозрюється у вчиненні злочину саме за цих обставин. Злочин, вчинення якого йому інкримінується, є злочином середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченіч.1 ст.177 КПК України.

Підстави застосування запобіжного заходу обґрунтовуються можливістю настання таких ризиків відповідно до вимог ст.177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;наявність вказаного ризику обумовлюється суворістю покарання передбаченого чинним законодавством за скоєння кримінальних правопорушень такого виду. Переховування від органів досудового розслідування може застосовуватись як засіб затягування досудового розслідування та уникнення від покарання. Крім того, при доведеності ризику втечі підозрюваного від органів слідства необхідно врахувати посаду, яку обіймає підозрюваний та має зв`язки з правоохоронними органами, органами державної влади, місцевого самоврядування.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Як зазначено вище досудове розслідування триває, необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити, самостійно, або через пов`язаних з ним осіб. Також наявність даного ризику обумовлена службовим становищем підозрюваного, які має вільний доступ до службових приміщень де можуть зберігатись відповідні речі та документи. Підозрюваний є досвідченим працівником правоохоронного органу, де працює. Слід відмітити, що особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення – злочину, здійснюють свою протиправну діяльність завуальовано, конспіративно.

- незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, у т.ч. через свої зв`язки в правоохоронних органах та органах державної влади, зокрема шляхом погроз, шантажу та підкупу. Наявність вказаного ризику орган досудового розслідування обґрунтовує обставинами вже вчиненого кримінального правопорушення, а саме скоєння кримінального правопорушення з використанням службового становища та погрозами застосування незаконних заходів впливу.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик також має відповідні підстави. Враховуючи зв`язки підозрюваного, який тривалий час працює у правоохоронних органах він через невстановлених на даний час осіб та осіб які перебувають у його прямому підпорядкуванні може здійснювати вплив на орган досудового розслідування з метою затягнути строк розслідування. Також підозрюваний будучи матеріально забезпеченою людиною може спровокувати отримання службовими особами органу, що проводить досудове розслідування стосовно нього, та оперативних працівників служби, що виконують доручення слідчого у кримінальному провадженні, неправомірної вигоди. Вказані дії підозрюванй може провести з метою дискредитації осіб, що здійснюють провадження стосовно нього. Також підозрюваний може переховати майно, здобуте злочинним шляхом.

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаного ризику орган розслідування обґрунтовує схильністю підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень корупційної направленості, оскільки у органу досудового розслідування на теперішній час вже є підстави вважати про скоєння ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, у тому числі корупційної спрямованості. Крім того такі дії як незаконний вплив на свідків, знищення речей та документів, їх спотворення частіше за все здійснюються шляхом скоєння іншого кримінального правопорушення, що є цілком логічним.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, та те що професійна обізнаність із правових питань, слідчих та оперативно-розшукових заходів надала можливість підозрюваному вчинити інкримінований злочин, що в своє чергу посилює наявність встановлених ризиків, у зв`язку з чим орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст.177 КПК України, перевищує характеристики підозрюваного та інші доводи сторони захисту.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно використовуючи свій вплив, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просив обрати підозрюваніому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, прохав його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти домашнього арешту, просили відмовити в обранні запобіжного заходу, оскільки підозра є необґрунтованою , порушено порядок повідомлення про підозру, не обґрунтовані ризики. Зазначали, що по факту обставин, що інкримінуються ОСОБА_6 , також було внесено, за його рапортом 03.04.2020 року відомості до ЄРДР за ч.3 ст.369 КК України. Окрім того посилались на те, що за зазначеною у клопотанні адресою підозрюваний не зареєстрований та не проживає тривалий час , з червня 2019 року зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_2 , на виклики слідчого та слідчого судді з`являється, намірів ухилення не має.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь .

За змістом положень КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний враховувати підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України.

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_3 від 30.03.020 року; заявою ОСОБА_2 від 02.04.2020 року; протоколом допиту ОСОБА_3 ; протоколом допиту ОСОБА_2 ; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 03.04.2020 року, та іншими фактичними даними отриманими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Слідчий суддя, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, репутацію, майновий стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Як встановлено з пояснень підозрюваного та вбачається із копії паспорту громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 13.06.2019 року та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, слідчий звернувся із клопотанням в якому просив обрати ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці за адресою АДРЕСА_3 , де підозрюваний не зареєстрований і не проживає.

Вказане клопотати в судовому засіданні підтримав прокурор.

Відповідно до ч.2 ст. 185 КПК України, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

В порушення вказаних вимог КПК України, ні слідчим ні прокурором не подано доповнень або змін до поданого клопотання, не замінено його новим клопотанням, тому слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_6 цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці за адресою АДРЕСА_3 .

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 та пояснення підозрюваного і захисника, слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України знайшли частково своє підтвердження .

Не доведено і в матеріалах справи відсутні будь-які данні щодо ухилення від явки до слідчого, при цьому приймаю до уваги, що підозрюваний добровільно з`явився для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що слідчий та прокурор у судовому засіданні не довели об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Беручи до уваги особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність постійного місця проживання, враховуючи категорію кримінального правопорушення, роль його як учасника у вчиненні даного кримінального правопорушення, наявність міцних соціальних зв`язків дружину та неповнолітню дитину, офіційне місце роботи, та з метою належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, для запобігання спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, так як даний запобіжний захід може в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку, а не цілодобовий домашній арешт, на якому наполягає прокурор.

При цьому не приймаю до уваги посилання на докази не причетності до вказаного кримінального правопорушення та фактичне оскарження в судовому засіданні стороною захисту повідомлення про підозру, оскільки на вказаній стадії слідчий суддя не встановлює наявність чи відсутність вини підозрюваного, а стосовно оскарження підозри передбачено окремий процесуальний порядок за п.10 ч. 1ст. 303 КПК України.

З урахуванням наведеного, вважаю можливим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.

Керуючись ст.ст. 177, 179, 194, 195, 370, 372, ч.2 ст. 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Мироненко Д.І. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 09.06.2020 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні провадженні а також суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні а також суду про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками вказаного кримінального провадження .

5) здати на зберігання до прокуратури Харківської області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання вказаних в ухвалі суду обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 21.04.2020 року о 17.10 год.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м. Полтави А.І. Троцька