Ухвала суду № 88864759, 15.04.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.04.2020 Справа № 554/11295/19

Провадження № 1-кс/554/3627/2020

У Х В А Л А

іменем України

15 квітня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Гальонкіна Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Юрченко А.О.,

прокурора Дорогейка Д.В.,

слідчого Маляренка Т.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників підозрюваного - адвоката Остапенка О.П., Остапенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання старшого слідчого відділу розслідувань особливо важливих злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Маляренка Т.Г., у кримінальному провадженні №12019170080000970 від 16.10.2019 року, погоджене прокурором відділу прокуратури Полтавської області Дорогейком Д.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий відділу розслідувань особливо важливих злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції Маляренко Т.Г.,. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190та ч. 1 ст. 263 КК України, яке мотивує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_1 , будучи безробітнім та перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зловживаючи довірою, що виразилося у використанні довірливих відносин з потерпілими, спрямувавши свої умисні дії на заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, маючи при цьому достатні навики в користуванні комп`ютерною технікою за допомогою ресурсів Всесвітньої мережі Інтернет на сайті під назвою «OLX», створив фіктивнусторінкупідвиглядом продажу відімені ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес» великого асортиментуавтомобілів.

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , при реєстрації фіктивних сторінок вказували свої контактні дані, а саме: контактні номери телефонів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та при спілкуванні з потерпілими надавали їм номери платіжних карток, а саме: НОМЕР_12 , що належить АТ «Ощадбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_6 , НОМЕР_13 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_7 , НОМЕР_14 , що належить АТ «Ощадбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_8 , НОМЕР_15 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_9 , НОМЕР_16 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_10 , НОМЕР_17 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_11 , НОМЕР_18 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_12 , НОМЕР_19 , що належить АТ КБ «Приватбанк»- зареєстрована на ім`я ОСОБА_7 . Вхід до Інтернет сторінки здійснювався за допомогою комп`ютерного обладнання, що розміщувалося в квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшомуОСОБА_1 ,спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинив ряд корисливих злочинів за наступних обставин:

Так, 29.11.2019 ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спрямувавши свої умисні дії на заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_14 , мешканки м. Харків, Харківської області, вирішив заволодіти грошовими коштами останньої в сумі 4 800 грн., яка з метою їх економії, вирішила придбати автомобіль «Деу» через інтернет-магазин. З цією метою, за допомогою свого власного комп`ютера вона зайшла до Всесвітньої Інтернет мережі, де на сайті під назвою «OLX», знайшла необхідний собі товар за ціною в сумі 1 850 доларів США. З метою замовлення даного товару ОСОБА_14 вирішила зателефонувати до контактної особи ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес», що вказувалася в оголошенні, а саме за номером телефону НОМЕР_2 , який повідомив, що автомобіль можна буде забрати за місцем його перебування, а саме за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 18, тільки після перерахування грошових коштів в якості передоплати на картку, що належить АТ КБ «Приватбанк». Після чого ОСОБА_14 будучи введена в оману ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 29.11.2019 перерахувала грошові кошти в сумі 4 800 грн. на вищевказаний банківський картковий номер. Після проведеної вказаної вище операції ОСОБА_14 не було надано замовлений автомобіль, а грошові кошти не повернуті, чим завдано потерпілій матеріального збитку в сумі4 800 грн.

Грошовими коштами отриманими в ході вчинення злочину ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпорядились на власний розсуд.

Так, 29.11.2019 ОСОБА_1 , повторно, спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , спрямувавши свої умисні дії на заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_15 , мешканця с. Попружна, Ставищенського району, Київської області, вирішив заволодіти грошовими коштами останнього в сумі 32 205 грн., який з метою їх економії, вирішив придбати автомобіль «Шевроле Авео» через інтернет-магазин. З цією метою, за допомогою свого власного комп`ютера він зайшов до Всесвітньої Інтернет мережі, де на сайті під назвою «OLX», знайшов необхідний собі товар за ціною в сумі 1 900 доларів США. З метою замовлення даного товару ОСОБА_15 вирішив зателефонувати до контактної особи ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес» за номером телефону НОМЕР_8 , що вказувалася в оголошенні, який повідомив, що вони доставлять автомобіль за місцем його проживання, тільки після перерахування грошових коштів на картку НОМЕР_15 , щоналежить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_15 будучи введеним в оману ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 29.11.2019 перерахував грошові кошти в сумі 6 200 грн. на вищевказаний банківський картковий номер. Після проведення вказаної операції ОСОБА_15 зателефонувала особа, представившись працівником ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес», який повідомив, що заявка оформлена неправильно та необхідно було повторно перерахувати грошові кошти на картку НОМЕР_15 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_9 .Після чого ОСОБА_15 будучи введеним в оману ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 29.11.2019 перерахував грошові кошти в сумі 10 000 грн. на вищевказаний банківський картковий номер. Після проведення вказаної операції ОСОБА_15 зателефонував особі, яка представилась працівником ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес», який повідомив, що вони доставлять автомобіль тільки після повторного перерахування грошових коштів одним платежем, на карткуНОМЕР_15 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_15 будучи введеним в оману ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 29.11.2019 перерахував грошові кошти в сумі 16 000 грн. на вище вказаний банківський картковий номер. Після проведених вказаних вищео перацій ОСОБА_15 не було відправлено замовлений автомобіль, а грошові кошти не повернуті,чим завдано потерпілому матеріального збитку в сумі 32 205 грн.

Грошовими коштами отриманими в ході вчинення злочину ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд.

Так, 29.11.2019 ОСОБА_1 , повторно, спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , спрямувавши свої умисні дії на заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_16 , мешканця м. Дніпро, Дніпропетровської області, вирішив заволодіти грошовими коштами останнього в сумі 15 600 грн., який з метою їх економії, вирішив придбати автомобіль «Skoda» через інтернет-магазин. З цією метою, за допомогою свого власного комп`ютера він зайшов до Всесвітньої Інтернет мережі, де на сайті під назвою «OLX», знайшов необхідний собі товар за ціною в сумі 1 800 доларів США. З метою замовлення даного товару ОСОБА_16 вирішив зателефонувати до контактної особи ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес»за номером телефону НОМЕР_11 , що вказувалася в оголошенні, який повідомив, що автомобіль можна придбати, тільки після перерахування грошових коштів в якості передоплати на картку НОМЕР_16 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_17 . Після чого ОСОБА_16 будучи введеним в оману ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 29.11.2019 перерахував грошові кошти в сумі 5 000 грн. на вище вказаний банківський картковий номер. Після проведення вказаної операції ОСОБА_16 зателефонувала особа, представившись працівником ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес», який повідомив, що вони доставлять автомобіль за місцем його проживання тільки після перерахунку грошових коштів на картку НОМЕР_16 , що належить АТ КБ «Приватбанк» - зареєстрована на ім`я ОСОБА_17 . Після чого ОСОБА_16 будучи введеним в оману ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 29.11.2019 перерахував грошові кошти в сумі 10 000 грн. на вищевказаний банківський картковий номер. Після проведених вказаних вище операцій ОСОБА_16 не було відправлено замовлений автомобіль, а грошові кошти не повернуті, чим завдано потерпілому матеріального збитку в сумі 15 000 грн. Після проведення вказаних операцій, 30.11.2019, ОСОБА_16 зателефонувала особа, представившись працівником ПТ «Ломбард «Автоломбард-Експрес» з номеру телефону НОМЕР_2 , який повідомив, що необхідно було повторно перерахувати грошові кошти в сумі 10 000 грн. так як останній платіж ними не було отримано, на що потерпілий відмовився.

Грошовими коштами отриманими в ході вчинення злочину ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочинів, передбаченихч. 2 ст. 190 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

протоколами обшуків від 27.12.2019;

протоколамидопиту потерпілих;

протоколами проведення негласних слідчих (розшукових дій);

речовими доказами у кримінальному провадженні;

іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У відповідності до ст. 177 КПК України, метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом знищення доказів;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 4 п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України установлено, що підставою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, які в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії середньої тяжкості, та санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Таким чином, ОСОБА_1 ,боячись тяжкості покарання, яке може бути застосоване до нього судом в разі визнання винуватим, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду. Крім цього, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може знищувати інформацію, яка має значення по справі та може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення з метою отримання грошових коштів на існування. Також, він може впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Стан здоров`я ОСОБА_1 , та вік не перешкоджають обранню запобіжного заходу - тримання під вартою.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного з наступних причин:

-особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , вчинив злочини середньої тяжкості, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному провадженні;

-особиста порука - на адресу слідчого управління та прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного, оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість;

-домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали вимоги клопотання, просили задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

15.04.2020ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук Полтавської області, українцю, громадянину України, з середньою освітою, непрацюючому, неодруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді штрафа від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Також прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, які знайшли своє підтвердження в суді.

Відповідно до ст.178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 ,в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті.

При цьому суд враховує, що застосувати більш м`який запобіжний захід у вигдяді домашнього арешту до підозрюваного неможливо, оскільки адреса проживання підозрюваного вказана з його слів нічим не підтверджена та слідчим не надано доказів того, що він там проживає і вона не збігається з адресою його проживання.

Тому, беручи до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 ,враховуючи наявність повідомлення про підозру, конкретні обставини справи, і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

Згідно з ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ,потрібно відмовити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 194 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193-194,196, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 (два) місяці в межах строку досудового розслідування.

Зобов`язати підозрюваного з`являтися до слідчого, прокурора та суду за їх першою вимогою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, потерпілими; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України в Україну (за наявності).

У разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов`язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: Ю.С. Гальонкіна